Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. Справа № 2-а-7984/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. по справі№2-а-7984/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНД-БГ"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНД-БГ"(далі ТОВ "СЕНД-БГ") звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області(далі Дергачівська МДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення.
В позовній заяві просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ від 28.05.2010 №0000392310/0 на суму 174400,50грн. (податок на додану вартість та штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу щодо нікчемності угод укладених між позивачем та Приватною фірмою “ТТВ” (далі ПФ “ТТВ”) є необґрунтованими, оскільки господарські операції між сторонами угод були виконані в повному обсязі, відповідають закону, мають реальний характер та безпосередньо відносяться до господарської діяльності позивача. Взаємовідносини між позивачем та ПФ “ТТВ” оформлені належним чином, в звязку з чим позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у вартості послуг за угодами із контрагентом. Вважає, що відповідачами не було надано належних доказів правомірності нарахування сум зобовязань, котрі виникли у звязку із оплатою позивачем послуг за договорами із ПФ “ТТВ”.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ від 28.05.2010 №0000392310/0 на суму 174400,50грн. (податок на додану вартість та штрафні санкції).
Не погодившись з даною постановою суду, Дергачівською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що співробітниками Дергачівською МДПІ у період з 19.04.2010 року по 30.04.2010 року та з 05.05.2010 року по 12.05.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СЕНД-БГ"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. Під час проведеної перевірки було встановлено, що угоди укладені ТОВ "СЕНД-БГ" із ПФ “ТТВ” порушують публічний порядок, укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже на підставі ст. 228, ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, є нікчемними (недійсними). Апелянт зазначив, що укладені між ТОВ "СЕНД-БГ" із ПФ “ТТВ” угоди, акти прийому-передачі виконаних послуг, податкові накладні, які надані ТОВ "СЕНД-БГ" не мають реального волевиявлення директора ПФ “ТТВ” ОСОБА_1, оскільки на час їх підписання, остання перебувала за межами України, в звязку з чим не мала обєктивної можливості їх підписати.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено, що угоди укладені між ТОВ "СЕНД-БГ" із ПФ “ТТВ” суперечать моральним засадам суспільства, та є нікчемними, тому позивачем було було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені по угодам із ПФ "ТТВ".
Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що між ТОВ "СЕНД-БГ" було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені по угодам із ПФ “ТТВ”.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками Дергачівською МДПІ у період з 19.04.2010 року по 30.04.2010 року та з 05.05.2010 року по 12.05.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СЕНД-БГ"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт №491/23-104/33527070 від 17.05.2010 року.
Під час проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР), в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит у розмірі 116267 грн. та відповідно занижено податок на додану вартість на суму 116267 грн.
На підставі висновків акту перевірки Дергачівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000392310/0 від 28.05.2010 року, яким ТОВ "СЕНД-БГ" визначено суму податкового зобовязання за платежем “податок на додану вартість”у розмірі 174400,5грн., у тому числі: за основним платежем 116267грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 58133,5грн.
Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки від від 17.05.2010 року №491/23-104/33527070 висновок податкового органу про те, що ТОВ "СЕНД-БГ" було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, отримані за договорами укладеними із ПФ “ТТВ”, за якими сума ПДВ складає 116267,0грн.
Перевіряючи прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПФ “ТТВ” було укладено наступні договори: Договір про надання послуг №14/06-08 від 05.06.2008 року, Договір про надання послуг №15/07-08 від 31.07.2008 року, Договір на сервісне обслуговування та ремонт б/н від 29.08.2008 року.
На підставі зазначених договорів були виписані наступні документи: акт виконаних робіт від 31.07.2008 по договору №14/06-08 від 05.06.2008 року, акт виконаних робіт від 29.08.2008 року по договору №15/07-08 від 31.07.2008 року з додатком №1, акт виконаних робіт від 30.09.2008 року по договору від 29.08.2008 року б/н, акт виконаних робіт від 31.10.2008 року по договору від 29.08.2008 року б/н., податкові накладні від 31.07.2008 року. №728, від 29.08.2008 року№975, від 30.09.2008 року №1208 та від 31.10.2008 року №1502 та акти прийому-передачі векселя від 31.07.2008 року , від 29.08.2008 року , від 30.09.2008 року та від 31.10.2008 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 16.03.2009 року надано інформацію про стан перетинання державного кордону України громадянкою ОСОБА_1, а саме було зазначено, що ОСОБА_1 перетнула кордон 19.03.2008 року о 20 год. 49 хв. пункт перепустки Дніпропетровськ з метою виїзду до Ізраїлю до м. Тель-Авів.
Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Під особою у ч.1 ст.2 ЦК України розуміється фізична або юридична особа.
ПФ "ТТВ" відповідно до ст.80 ЦК України є юридичною особою.
Частиною 1 ст.92 ЦК України указано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Органом управління приватної фірми є директор.
З акту перевірки вбачається, що директором ПФ "ТТВ " є ОСОБА_1, інших засновників ПФ "ТТВ" не має, ОСОБА_1 вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як особа, що має право вчиняти від імені ПФ "ТТВ" юридичні дії без довіреності.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що на час здійснення господарської операції, а саме підписання договорів №14/06-08 від 05.06.2008 року, №15/07-08 від 31.07.2008 року, від 29.08.2008 року б/н, а також інших документів на їх виконання - податкових накладних тощо, ОСОБА_1 не мала об'єктивної можливості їх особисто підписати, тому як не знаходилася в цей час в місці укладання договору, а саме в м. Харкові, що також свідчить про відсутність волевиявлення ПФ "ТТВ" спрямованого на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Відповідно до п.1,2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи з вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що податкові накладні та акти приймання-здачі не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки підписані особою, яка не брала участь у здійсненні господарської операції.
Під час перевірки не встановлено наявність у ПФ "ТТВ " власних трудових ресурсів та основних фондів для виконання таких робіт, оскільки підприємство за місцем реєстрації не знаходиться.
Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Колегія суддів вважає, що вказані вище правочини по отриманню послуг не були спрямовані на настання правових наслідків, що протирічать положенням ст. 202 глави 16 Цивільного кодексу України, відповідно до яких "правочин - є дія особи, спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".
У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР (далі Закон України № 334/94-ВР), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв*язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 ( із змінами і доповненнями) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюючться печаткою такого платника податку - продавця.
Виходячи з вищенаведеного, в зв'язку з відсутністю первинних документів оформлених належним чином, щодо проведення операцій з ПФ "ТТВ" дані, які відображені ТОВ "СЕНД-БГ" у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання товару та податковий кредит - не є дійсними на суму ПДВ 116267грн., в результаті чого відповідачем було правомірно донараховано податок на додану вартість.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Висновки суду першої інстанції відносно того, що зміст укладених між позивачем та ПФ "ТТВ" правочинів не суперечать моральним засадам суспільства, колегія суддів вважає помилковими, оскільки під час розгляду справи суд не надав належної оцінки зазначеним обставинам, а також не взяв до уваги приписи ч.1 ст.71 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Позивачем, на підтвердження факту підписання угод, податкових та бухгалтерських документів особисто ОСОБА_1 в період з квітня по грудень 2008р., не надано до суду жодного доказу, як і не надано доказів знаходження в цей період зазначеної особи на території України, а саме в м. Харкові, під час складання зазначених документів.
Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. по справі№2-а-7984/10/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕНД-БГ" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2011 р.
Судове рішення № 15023954, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7984/10/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: