Ухвала суду № 15023484, 21.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р.Справа № 2а-8207/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі №2а-8207/10/1870

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування рішення та застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне українсько-білоруське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0000592201/75045 від 29.09.2010р. в розмірі 2040грн. 00коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення, яким позивачу визначено суму фінансових санкцій в розмірі 2040грн. 00коп. є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його прийнятті відповідачем було порушено п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів №15-93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме стосовно того, що підлягають декларуванню лише валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України. При цьому, згідно листа Сумської митниці №14/8278 від 01.11.08 року було підтверджено, що при здійсненні митного оформлення ВМД від 26.08.2005 року №8050000001/5/004155 та від 30.09.2005 р. №805000001/5/004829 була допущена технічна помилка у графах 12, 22, 42, 45,47. У відповідних графах ВМД №805000001/5/004155 замість 139063 грн. 87 коп. повинно було бути вказано 136401 грн. 97 коп., у графах ВМД №805000001/5/004829 замість 203216 грн. 50 коп. повинно було бути вказано 200664 грн. 82 коп. Цей факт і став причиною того, що помилка у розмірі 29400 руб. РФ по двом ВМД призвела до формального існування неіснуючої дебіторської заборгованості.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій вважає законним та обґрунтованим, просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 р., Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 р., ст. 90 МК України, ст.ст. 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень №2863 від 05.08.2010 р. та №3214 від 03.09.2010 р. посадовими особами ДПІ в місті Суми було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

За результатами перевірки складено акт №7385/235/21127532/61 від 16.09.2010 р. (а.с.36-46).

На підставі висновків акту було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000592201/75045 від 29.09.2010р., яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040грн. 00коп. (а.с.15).

Підставною для прийняття оскаржуваного рішення послугували наступні обставини.

Станом на 01.04.2009, 01.07.2009, 01.10.2009, 01.01.2010, 01.04.2010, 01.07.2010 перевіркою встановлено порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: станом на 01.04.2009, 01.07.2009, 01.04.2010, 01.07.2010 у розділі III «Майно та товари за кордоном» п. 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» не відображена дебіторська заборгованість в сумі 29400,00 руб. РФ по експортному контракту № 2-11/103-2004 від 03.12.2004, укладеному з СП ТОВ «Орелкомпрессормаш», РФ; станом на 01.10.2009, 01.01.2010 у розділі III «Майно та товари за кордоном» п. 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» відображена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 14400,00 руб. РФ замість суми 29400,00 руб. РФ по експортному контракту № 2-11/103-2004 від 03.12.2004, укладеному з СП ТОВ «Орелкомпрессормаш», РФ.

На переконання посадових осіб податкового органу, у звязку з викладеним вище, ТОВ «Укртехносинтез» порушено вимоги пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо обовязкового декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що СП ТОВ «Орелкомпресормаш» розрахувався по експортному контракту №2-11/103-2004 від 03.12.2004 року в сумі 337066 грн. 79 коп., що не заперечується відповідачем. Але відповідач вважає, що відповідно до ВМД повернення валютної виручки повинно складати 342280 грн. 37 коп. Різниця складає 5216 грн. 58 коп., що відповідає 29400 рублям РФ. В той же час, як випливає з досліджених матеріалів справи, заборгованість СП ТОВ «Орелкомпресормаш» перед позивачем в сумі 29400 руб РФ відсутня. Відповідно у позивача відсутній обов'язок декларування такої заборгованості в розділі III «Майно та товари за кордоном»п.5 декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет), валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Згідно пункту 2 статті 10 Декрету, несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Відповідно до пункту 2 статті 16 вищезазначеного Декрету, за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно пункту 2.7. статті 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, порушення порядку декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2.10. статті 2 зазначеного Положення, штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення.

Згідно пункту 3.1. статті 3 Положення про валютний контроль, санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 вищезазначеного Декрету, застосовуються НБУ до банків та інших фінансових установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до листа Сумської митниці №14/8278 від 01.11.08 року (а.с. 16) було підтверджено, що при здійсненні митного оформлення ВМД від 26.08.2005 року №8050000001/5/004155 та від 30.09.2005 р. №805000001/5/004829 була допущена технічна помилка у графах 12, 22, 42, 45,47. У відповідних графах ВМД №805000001/5/004155 (а.с. 17) замість 139063 грн. 87 коп. має бути вказано 136401 грн. 97 коп., у графах ВМД №805000001/5/004829 (а.с. 18) замість 203216 грн. 50 коп. має бути вказано 200664 грн. 82 коп.

Зазначені вантажно-митні декларації були оформленні саме на виконання контракту укладеного між позивачем та СП ТОВ «Орелкомпрессормаш».

Обставини, викладені в наведеному вище листі Сумської митниці, стали причиною помилки у розмірі 29400 рублів РФ по зазначеним ВМД, що призвело до формального існування дебіторської заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 07 травня 2008 року по справі №АС 4/269-06 (а.с. 19-22) встановлено факт того, що дійсно по ВМД №805000001/5/004155 від 26.08.2005 року в графі №22 замість суми 136401 грн. 97 коп. була задекларована сума в 139063 грн. 87 коп. Таким чином встановлено, що фактичний розмір виручки, який повинен бути повернутий в Україну є меньшим, ніж зазначено у декларації на 2661 грн. 90 коп. І, відповідно, рішення ДПІ у м. Суми №0000322201/0/58924 від 16.12.2005 року в частині накладення штрафу у розмірі 47 грн.50 коп. було скасовано.

Аналогічним є обставини, повязані з наявністю помилки при заповненні ВМД №805000001/5/004829 від 30.09.2005 р. та наслідків помилки - фактичний розмір виручки, який повинен був повернутий в Україну є меншим, ніж зазначено у декларації на 2554 грн. 68 коп.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що СП ТОВ «Орелкомпресормаш» розрахувався по експортному контракту №2-11/103-2004 від 03.12.2004 року в сумі 337066 грн. 79 коп., що не заперечується відповідачем. Але відповідач вважає, що відповідно до ВМД повернення валютної виручки повинно складати 342280 грн. 37 коп. Різниця складає 5216 грн. 58 коп., що відповідає 29400 рублям РФ.

В той же час, як випливає з досліджених матеріалів справи, заборгованість СП ТОВ «Орелкомпресормаш» перед позивачем в сумі 29400 руб РФ відсутня. Відповідно у позивача відсутній обов'язок декларування такої заборгованості в розділі III «Майно та товари за кордоном» п.5 декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі№2а-8207/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі №2а-8207/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.