Ухвала суду № 15021979, 01.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3280/10/2770

01.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю

представника позивача - Волонець Ю. В., довіреність № 35/10-013 від 04.10.10

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віолєс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Плієва Н.Г. ) від 17.12.10 по справі №2а-3280/10/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)

до Приватного підприємства "Віолєс" (вул.Федоровська, 51 кв. 20, місто Севастополь, 99013)

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.12.10 позов Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до Приватного підприємства "Віолєс" про стягнення заборгованості - задоволений.

Стягнуто з Приватного підприємства "Віолєс" в доход Гагарінського місцевого бюджету заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 111572,06 грн.

Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство "Віолєс" звернулося до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з мотивів її необґрунтованості.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Віолєс" зареєстровано рішенням Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя від 16.01.2002 № 10781200000001016 та перебуває на обліку в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя як платник орендної плати за землю.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007, укладеними між Севастопольською міською Радою та відповідачем, ПП "Віолєс" передана в оренду земельна ділянка площею 0,4570 га, для будівництва та обслуговування виробничо-складських та адміністративних будівель і споруд строком на 25 років. Вказаний договір зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 17.08.2007 за № 040765900154.

Умовами договору оренди земельної ділянки передбачено, що ПП "Віолєс" приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4570 га, розташовану у м. Севастополі по вул. Вакуленчука, 37-А.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2535), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 Закону № 2535 встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно з ст. 15 Закону № 2535, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2535, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання зазначеного 27.01.2009 відповідачем до ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якої сума орендної плати за 2009 рік складає 48974,82 грн., де щомісячний платіж складає з січня по липень 2009 року - 1530,70 грн., за серпень 2009 року - 7429,61 грн., вересень-листопад - 7707,60 грн., а за грудень - 19331,76 грн.

25.02.2009 ПП "Віолєс" надано до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, де сума орендної плати була збільшена на 74675,20 грн., та загальна річна сума орендної плати на 2009 рік склала 123650,02 грн., де щомісячний платіж складає з січня по червень 2009 року - 1530,70 грн. щомісячно, за липень 2009 року - 17807,05 грн., серпень-листопад - 19331,77 грн., а грудень - 19331,76 грн.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2181) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачував належним чином задекларовані суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю до серпня 2009 року. За період з серпня по грудень 2009 року, з урахуванням переплати, яка малася у відповідача в розмірі 3063,83 грн., заборгованість по сплаті орендної плати склала за липень в розмірі 14743,22 грн., за серпень-листопад по 19331,77 грн., грудень - 19331,76 грн., що разом складає 111402,06 грн. ((17807,05грн.-3063,83грн.) + (19331,77грн.х4) + 19331,76грн. = 111402,06грн.)

24.02.2010 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було проведено перевірку приватного підприємства "Віолєс" з питання надання податкової декларації з орендної плати за 2010 рік, за результатами якої складено акт № 755/15-3/31819854 (а.с. 17).

У ході перевірки встановлено порушення ст. 14 Закону України "Про плату за землю", п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” в частині ненадання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.

Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, - протягом 60 календарних днів за наступним календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оскільки відповідач не надав податкову декларацію з орендної плати за 2010 рік по граничному строку надання 01.02.2010, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі акту перевірки, було винесено податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкції № 0000651530/0 від 24.02.2010 на суму 170,00 грн.(а.с. 18). Податкове повідомлення-рішення отримано 24.02.2010 директором ПП "Віолєс" Бердієвим В.Д., про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 18).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах “а”- “в”підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом того строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідачем податкове повідомлення-рішення не оскаржено та узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена.

На даний час, заборгованість складає 111572,06 грн. (111402,06 грн. + 170,00 грн.).

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону № 2181 у випадку, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що перша податкова вимога від 04.09.2009 №1/401 на суму 14743,22 грн. була надіслана відповідачу рекомендованим листом та отримана їм 17.02.2010 (а.с. 19).

Друга податкова вимога від 26.03.2010 №2/77 на суму 111572,06 грн. надіслана відповідачу рекомендованим листом та отримана їм 03.04.2010 (а.с. 21).

Відповідно до підпункту 6.3.2 п. 6.6 статті 6 Закону № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополяобґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.12.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Приватного підприємства "Віолєс" - залишенню без задоволення.

Доводи апеляційної скарги щодо здійснення розрахунку заборгованості з порушенням правил, закріплених в договорі, а також встановлення розміру заборгованості без врахування часткової сплати боргу, не приймаються до уваги судовою колегією, як не підтверджені належними та допустимі доказами.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віолєс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.12.10р. по справі № 2а-3280/10/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.12.10р. по справі № 2а-3280/10/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва