Ухвала суду № 15021927, 29.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3006/10/5/0170

29.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, -не зявився,

представник відповідача, -Семенова Марина Володимирівна, довіреність № б/н від 23.09.10

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 04.10.10 у справі № 2а-3006/10/5/0170

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Північна, 2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Приватного підприємства "Техногаз" (мкр.10,буд. 22, кв. 13, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про стягнення заборгованості в розмірі 8525,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 у задоволенні адміністративного позову Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до Приватного підприємства «Техногаз»про стягнення заборгованості в сумі 8525,50грн.

На зазначене судове рішення від Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог. При цьому визнав встановленим, що дії Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим по застосуванню штрафних санкцій в сумі 8525,50грн. не відповідають вимогам чинного законодавства України у звязку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення зазначених санкцій.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачем за результатами проведеної перевірки контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме, проведена перевірка АГЗС, яка належить відповідачу, складено акт № 0077/01/07/23/32188245 від 30.04.3009, висновки якого стали підставою для прийняття відносно відповідача рішення №000692330 від 15.05.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8525,50 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Перевіркою встановлені фактичні залишки сжиженого газу у кількості 1856,556 кг за ціною 4,25 грн. на суму 7890,36 грн. Відповідно до не фіскального чеку «дані по товарам»залишки газа сжиженого складають 2859,556 кг за ціною 4,25 грн. на суму 12153,11 грн. Залишок газу сжиженого станом на 27.04.2009 складає 6619,848 кг, приход газа сжиженого по внутрішній накладній № 4 від 29.04.09р. склав 2370 кг. Вибуття газу по контрольним стрічкам склало 6130,292 кг. В результаті інвентаризації виявлена недостача газу сжиженого у кількості 1003 кг на суму 4262,75 грн., що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО).

Пунктом 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідальність за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачена статтею 20 зазначеного Закону , згідно з якою до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (стаття 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до частини другої статті 3 якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В матеріалах справи є належним чином завірені копії всіх відповідних документів, що підтверджують облік товарних запасів (договори купівлі-продажу сжиженого газу, накладні, відомості з реалізації, звіти, рахунки, платіжні доручення). Дані документи відповідають наведеним приписам законодавства, як в частині відповідності визначенню первинних документів, так і в частині вимог до їх оформлення, тому можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем не враховано, що надані відповідачем товарні звіти, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" про первинні документи бухгалтерського обліку, підтверджують передачу товарів зі складу до місця реалізації.

Отже відповідач внутрішнє переміщення товарів зі складу виконував із обов'язковим застосуванням відповідного документу на переміщення товару через матеріально-відповідальну особу. Проте, позивач в акті перевірки зазначає, що під час перевірки проведено інвентаризацію ТМЗ, в результаті якої виявлено недостачу газу сжиженого в кількості 1003 кг на суму 4262,75 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України ( пункт 15 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що органи державної податкової служби наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи державної податкової служби ніяк не наділені правом проводити самостійно інвентаризацію, отже суд вважає такі дії посадових осіб позивача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Таким чином, висновок позивача щодо порушення Приватним підприємством «Техногаз»пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є безпідставним.

Будь-яких доказів, що спростовують зазначені висновки, заявником апеляційної скарги не надано.

Отже, рішення № 000692330 від 15.05.2009 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8525,50 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, у звязку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення зазначених санкцій.

Судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення помилково зазначено: «… що позовні вимоги підлягають задоволенню…»замість: «… що позовні вимоги не підлягають задоволенню». Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.10 у справі № 2а-3006/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 04 квітня 2011року