Ухвала суду № 15021474, 17.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4716/10/6/0170

17.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-ресурс-сервіс"- Качан Сергій Михайлович, довіреність № б/н від 28.08.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим- Громакова Яна Вікторівна, довіреність № 7763/9/10-0 від 20.10.08

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 05.07.2010 у справі № 2а-4716/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-ресурс-сервіс" (Дворцове шосе, 34, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-ресурс-сервіс" задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим щодо зменшення на підставі акту перевірки від 27.02.2010 № 553/23-4/35256176 від'ємного значення податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-Ресурс-Сервіс" за грудень 2009 року на суму 434 856,00 грн.

Також, судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у м. Ялта Автономної Республіки Крим, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстар-ресурс-сервіс", звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними дії ДПІ у м. Ялті щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року на суму 434 856,00 грн..

Позов мотивовано тим, що всі умови для правомірного включення сум ПДВ у розмірі 434599,83 грн. за податковими накладними до складу податкового кредиту грудня 2009 року виконано, а висновки перевірки, викладені в акті № 553/23-4/35256176 від 27.02.2010, суперечать нормам діючого законодавства.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 лютого 2010 року ДПІ у м. Ялта було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстар Ресурс Сервіс" з питання дотримання правильності визначення суми від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2009 року, за результатами якої було складено акт від 27.02.2010 № 553/23-4/35256176.

Згідно з висновком акту перевірки від 27.02.2010 року № 553/23-4/35256176 в порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97-ВР від 03.04.1997 року ( із змінами та доповненнями) завищений податковий кредит у грудні 2009 року на суму 434 856,00 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, у період часу, який перевірявся, позивач зокрема мав правовідносини з ДП ГТНДтаПІ "КримНДІпроект", ТОВ "Основа Крим".

Доводи пункту 1 розділу 3.2.2 "податковий кредит" акту перевірки № 553/23-4/35256176, спростовуються матеріалами справи, а саме, податковою накладною № 47 від 15.12.2009 року, яка заповнена відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не містить недоліків, дає можливість ідентифікувати контрагента позивача, підтвердити фактичність здійснення господарської операції, сплату податку на додану вартість, що також підтверджено позивачем, тобто підтверджують виконання позивачем законодавчих вимог для отримання податкового кредиту з податку на додану вартість за цією податковою накладною.

Доводи пункту 2 розділу 3.2.2 "податковий кредит" акту перевірки № 553/23-4/35256176 також спростовуються матеріалами справи, факт виконаних робіт ДП "Головний територіальний науково-дослідний та проектний інститут "КримНДІпроект" на підставі договору № 164 від 14.12.2009, підтверджується додатками до договору, податковою накладною № 47 від 15.12.2009, реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 12, банківською випискою.

Факти виконання ТОВ "Основа Крим" робіт з будівництва комбінованого ростверку на об'єкті "Інженерна підготовка території" за адресою: м. Алупка, Дворщове шосе, 28, 34, 36 на підставі договорів підряду № б/н від 25.11.2009, № 4/12/09 від 04.12.2009 також підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон України “Про податок на додану вартість” не містить вимоги наявності акту виконаних робіт для включення ПДВ до складу податкового кредиту.

Всі передбачені законодавством умови для віднесення ТОВ "Інтерстар-Ресурс-Сервіс" 434599,83 грн., до податкового кредиту підтверджуються наявними в справі доказами.

З акту перевірки слідує, що на думку ДПІ у м. Ялта , на порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством до складу податкового кредиту грудня 2009 року включена сума ПДВ у розмірі 256,00 грн. без фактичного підтвердження податковими накладними. У бухгалтерському обліку витрати по будівельним роботам (земляні роботи, вивіз сміття, разбірка бетонних конструкцій, інженерна підготовка території) відображено на Дт рахунок 151 "Капітальне будівництво", 152 "придбання (виготовлення) основних засобів" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Оплата вищевказаних робіт в бухгалтерському обліку відображається по дебету рахунків 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками", в кореспонденції з 311 "Розрахунковий рахунок". Оплата за будівельні роботи здійснена в повному обсязі.

Вказані висновки, в свою чергу, зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ДП "Головний територіальний науково-дослідний та проектний інститут "КримНДІпроект", ТОВ “Основа Крим”.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що зазначені вище операції оформлені первинною документацією позивача, що містяться в матеріалах справи, а саме: договорами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами, податковими накладними, банківськими виписками.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про дотримання позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, та наявність у нього права включити суми сплаченого ПДВ під час розрахунків з ДП "Головний територіальний науково-дослідний та проектний інститут "КримНДІпроект", ТОВ “Основа Крим” до податкового кредиту по ПДВ за відповідні періоди часу та правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 у справі № 2а-4716/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська