Ухвала суду № 15021320, 20.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11237/09/12/0170

20.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой - Каліпаров Ігор Васильович, посвідчення № 29, від 14.08.2001 р., наказ № 01-130-к, від 30.03.2001 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.01.10 по справі №2а-11237/09/12/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 8, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой (вул. Інтернаціональна, 48, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про стягнення заборгованності

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2010 у справі № 2а-11237/09/12/0170 (суддя Котарева Г.М.) адміністративний позов задоволений частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой (АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, 48; п/р 37170040200105 в Джанкойському відділенні Державного казначейства України, МФО 824026, ЗКПО 25872043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, п/р 25601010045001 в КРУ “Державний ощадбанк України”м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО20727218) суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання ОСОБА_3 в розмірі 67,38 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2010 у справі № 2а-11237/09/12/0170 та прийняти нову постанову суду про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушена норма матеріального права.

У судове засідання 20.01.2011року представник позивача не зявився, явку своїх представників не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Джанкой АР Крим про стягнення не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у розмірі 2467,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з квітня по вересень 2009 року, які виплачені позивачем ОСОБА_3; положеннями ст.ст. 21, 24, 25 Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV “Про обовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. 26 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки та підписанням актів щомісячної звірки за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року.

Позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вказаний період (а.с. 8-18).

Відповідачем, крім іншого, не були прийняті до відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_3 в розмірі 2467,00 грн. за вказаний період, в тому числі основний розмір пенсії 66,36 грн., витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії 01,02 грн.; адресна допомога 2297,64 грн., витрати на виплату і доставку адресної допомоги 30,88 грн., підвищення до пенсії 65,10 грн.; витрати на виплату і доставку підвищення до пенсії 01,00 грн., що підтверджується довідками про перелік осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Джанкойському району, не прийнятих до заліку за вказаний період (а.с. 21-24) і довідками про суму витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року (а.с. 6, 7).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 01.09.09р. встановлений юридичний факт, що акт по Формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві складений 10.12.1992р. Бахчисарайським спеціалізованим виробничим кооперативним підприємством “Континенталь” на імя ОСОБА_3, належить ОСОБА_3.

За пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення сум основного розміру пенсії, а також витрат на виплату і доставку вказаних сум підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 10 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Обовязок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілий, документи якого не передані до Фонду, отримував належні виплати та соціальні послуги від Пенсійного фонду України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Судова колегія вважає, що будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у звязку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку між сторонами, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки (вказаний висновок підтверджується правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 20 березня 2007 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування суми) та висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 15.04.2008р. по справі за позовом УПФУ в Галицькому районі м. Львова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про спонукання до вчинення дій).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності потерпілому по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству.

Розглядаючи справу в межах вимог про стягнення решти сум, до страхових виплат, передбачених Законом №1105 адресна допомога, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” не поширюється на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки до переліку сум, визначених п. 4 Порядку не внесено “державну адресну допомогу до пенсії”, яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Зазначений перелік також не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 198 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у 2009 році з 1 квітня встановлено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, а з 1 жовтня - до 28,4 гривні.

Разом із тим, вказане підвищення також не наведено в переліку, визначеному п. 4 Порядку, вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Вказане підвищення не включається до основного розміру пенсії і є самостійним видом пенсійних виплат.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем сум адресної допомоги та підвищення до пенсії.

Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Судова колегія вважає, що в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги, підвищення до пенсії.

Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2010 у справі № 2а-11237/09/12/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2010 у справі № 2а-11237/09/12/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2010 у справі № 2а-11237/09/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 січня 2011 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова