Ухвала суду № 15021294, 25.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3643/10/2/0170

25.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 18.06.2010 у справі №2а-3643/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛП - ГРУП" (вул. Балаклавська, 12, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95048)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

третя особа: Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державна госпромрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (вул. Дегтярьова, 36, м.Київ, 04119)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛП - ГРУП" задоволені.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0018612301/0 від 10.03.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛП - ГРУП" відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представник не явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛП ГРУП», звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0018262301/0 від 18.02.2010.

Позов мотивовано тим, що працівники Державної податкової інспекції в м.Сімферополі під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі яких йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 13.03.2009 по 31.12.2009, за результатами якої 26.02.2010 був складений акт №2446/23-7/36393619, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.5.3.9. п. 5.3. ст..5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 10.03.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018612301/0 відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 201128,3 грн., в тому числі 167704грн. основного платежу та 33424,3 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності , бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажею продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7. цієї статті.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

У акті перевірки №2446/23-7/36393619 від 26.02.2010 р. зазначено, що позивач в період часу, який перевірявся, занизив податок на прибуток на загальну суму 167704 грн., в наслідок того, що платником податків у повному обсязі не були надані документи, яки підтверджують його витрати по виконанню умов договору комісії №4/128-Д від 30.07.2009., укладеного з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що в період часу, який перевірявся між позивачем та третьою особою укладений договір комісії № 4/128- Д від 30.07.2009р., відповідно до умов якого остання прийняла на себе зобовязання за комісійну винагороду заключити та виконати від свого імені в інтересах платника податків та за його рахунок Контракт з Інозамовником (Покупцем) на експортну поставку авіаційно-технічного майна (виробів) за номенклатурою, кількістю, цінами термінами та умовами постачання відповідно до умов Договору та специфікації. Загальна сума контракту була узгоджена сторонами у розмірі 199650 дол. США, яка підлягала перерахуванню на валютний рахунок позивача. Третя особа за рахунок коштів, яки мали надійти від Покупця, понад суми цього контракту мала сплатити витрати, повязані з виконанням умов контракту, в тому числі поштово-телеграфні витрати, вартість послуг банку, витрати на сплату необхідних зборів, витрати на відрядження фахівців третьої особи, витрати на маркетингові та консалтингові послуги, витрати по вантажним роботам, на отримання необхідних дозволів та ін.

Також, з матеріалів справи вбачається, що період часу, за який перевірявся позивач згідно з актом приймання передачі від 21.09.2009 передав третій особі на комісію для подальшої реалізації виробив у кількості 1100 одиниць загальною вартістю 199650 дол. США. Третя особа надала платнику податків оригінал експортної вантажної митної декларації з належним підтвердженням фактичного вивозу виробів за межи митного кордону України для застосування нульової ставки ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, документи, яки підтверджують понесення витрат при виконанні умов договору комісії № 4/128- Д від 30.07.2009р., мають гриф ДКС (для службового користування), знаходяться у комісіонера, який не заперечує проти проведення позапланової перевірки податковим органом з цього питання.

В матеріалах справи не міститься доказів відсутності можливості проведення зазначеної перевірки третьої особи. Заявник апеляційної скарги також не надав належних доказів неможливості прийняття до уваги звітів комісіонера по договору комісії № 4/128- Д від 30.07.2009 для підтвердження обґрунтованості віднесення позивачем на валові витрати зазначених вище сум.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат 167704 грн. зроблені без урахуванням усіх обставин, без дотримання принципу розсудливості та про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 у справі №2а-3643/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 січня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська