Ухвала суду № 15021258, 25.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2981/10/2/0170

25.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 10.06.2010 у справі №2а-2981/10/2/0170

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Совєтская Родіна" (вул. Тітова, 1 А, с.Руч''ї, Роздольненський район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 96220)

до Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Гагаріна, 18,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Совєтская Родіна" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 0000051502/0375524 від 19.02.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Совєтская Родіна" відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим .

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Сільськогосподарський виробничий кооператив “Совєтская Родіна” звернувся до Окружного адміністративного суду Автонмної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000051502/03759524 від 19.02.2010.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за листопад 2007 р. стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ за період з 01.11.2007 р. по 15.02.2010р., за результатами якої 15.02.2010р. складено акт № 159/15-02/03759524.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.3.1. ст.7 та п. 9.8. ст. 9 “Про податок на додану вартість”, п.п п.п.5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в результаті чого занижені податкове зобовязання з умовного продажу у сумі 25146,60 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 19.02.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051502/03759524, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 25146,60грн.

Правовідносини сторін, що виникли, регулюються Законом України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону визначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У ст. 9 Закону визначений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість .

Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

У п. 9.8. ст.8 Закону визначені підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а також зазначено,що при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

мови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені в Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. У ст.1 цього Закону визначено,що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

У ст. 26 Закону визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Господарського суду АРК від 14.03.2006 р. по справі № 2-8/2650-2006 позивач визнаний банкротом , відносно нього булла відкрита ліквідаційна процедура , кінцевий строк ліквідаційної процедури був встановлений 14.03.2007 р. Відповідно до ухвали Господарського суду АРК від 19.01.2010 р.по справі №2-6/2650-2006 строк ліквідаційної процедури позивача та повноваження його ліквідатора були продовжені до 20.07.2010р.

29.10.2007 згідно з актом № 46/29-00/ 03759524 проведено анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з 20.09.2005, з моменту прийняття Господарським судом АРК ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство позивача порядок сплати ним податкового зобов'язання або погашення податкового боргу визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Після визнання позивача банкрутом реалізація його майна має здійснюватися виключно для погашення вимог кредиторів в черговості, визначеній в Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначення в податковій декларації по податку на прибуток за 2007 рік товарних запасів у сумі 125733 грн. не може бути згідно зі ст. 70 КАС України належним доказом виникнення у платника податку зобов'язання по сплаті ПДВ у сумі 251346,60 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в акті перевірки № 159/15-02/03759524 від 15.02.2010 висновки зроблені без зясування віх обставин справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними на скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача податкового повідомлення-рішення № 0000051502/03759524 від 19.02.2010.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 у справі №2а-2981/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 січня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська