Ухвала суду № 15019522, 07.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-940/10/2770

07.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Шкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкермеблі"- Коломаченко Галина Петрівна, довіреність № 02/16 від 14.04.10

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкермеблі"- Кудінов Віталій Миколайович, довіреність № 02/17 від 14.04.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Зінченко Юлія Віталіївна, довіреність № 7318/10/10 від 02.09.08

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Дудкіна Т.М.) від 01.06.2010 у справі № 2а-940/10/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкермеблі" (вул. Сімферопольське шосе, 8, Інкерман, м.Севастополь, 99703)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м.Севастополь, 99042)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 01.06.2010 адміністративний позов ТОВ "Інкермеблі" задоволений.

Визнані противоправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової Інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000352301/0 від 26.11.2009 року та № 0000352301/1 від 17.02.2010. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 01.06.2010 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 230710 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкермеблі", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000352301/0 від 26.11.2009, №0000352301/1 від 17.02.2010.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено пункти 1.3, 1.7, 1.8, 2.2.1, 4,2, 4.4. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, порушенно статті 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», частини другої статті 19 Конституції України, пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.2008 по 02.11.2009.

За результатами перевірки складений акт №426/23-129/31583814 від 12.11.2009.

В ході перевірки, зокрема, встановлено:

- порушення позивачем пункту 9.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість, що полягає у невизнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів на суму 220 098,54 грн. (у тому числі по товарно-матеріальних цінностях –на суму 213 613,53 грн., по основних фондах –на суму 6 485,01 грн.) у періоді, у якому анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - 24.06.2009, та не відображенні у податковій декларації за червень 2009 року суми податкового зобов’язання у розмірі 44 019,70 грн. (220 098,54 х 20 %), (пункт 3.2.1 Акта перевірки).

Внаслідок вказаного порушення позивачем занижений податок на додану вартість за червень 2009 року на суму 44 019,70 грн.

Позивачем відповідачу були подані заперечення, у яких, у тому числі, зазначено, що самим відповідачем визнаний факт передачі 19.05.2008 основних фондів та товарно-матеріальних цінностей на баланс ВАТ «Севморзавод»й висновок про наявність цих цінностей та основних фондів на обліку ТОВ «Інкермебель»станом на дату анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість –24.06.2009, є безпідставним.

Листом від 20.11.2009 за вих. №10277/10/23-111 відповідач довів до позивача уточнену редакцію Акта перевірки. Уточнення, зокрема стосуються такого:

- назва виду перевірки –«позапланова виїзна перевірка»;

- мотивування порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», період та розмір заниження суми податкового зобов’язання: «при передачі залишків товарів та основних фондів у власність ВАТ «Севморзавод»на безоплатній підставі, ТОВ «Інкермеблі»у травні 2008 року повинно було виконати вимоги п. 4.2 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, абзацу 3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»або у червні 2009 року вимоги п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у якому саме відбулось повернення до податкового органу Свідоцтва платника ПДВ від 06.02.2002 №3978816 і анульоване 24.06.2009 у зв’язку з рішенням про ліквідацію ТОВ «Інкермеблі»». Висновок щодо цього порушення: «у порушення вимог п. 4.2 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, абзацу 3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Інкермеблі»допущено заниження податкових зобов’язань у травні 2008 року на суму 43 969,00 грн.».

На підставі акта перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009 відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 26.11.2009 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 65 953,50 грн., у тому числі 43 969,00 грн. –основний платіж, 21 984,50 грн. - штрафні санкції.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 09.02.2010 за вих. №814/10/25-042 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000352301/0 від 26.11.2009 –без змін. З метою доведення до платника податків нового строку сплати суми податкового зобов’язання позивачу направлене податкове повідомлення-рішення №0000352301/1 від 17.02.2010 на суму 65 953,50 грн., у тому числі 43 969,00 грн. –основний платіж, 21 984,50 грн. - штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства –довідка.

За вимогами пунктів 1.5, 1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, тобто усі виявлені під час проведення позапланової перевірки правопорушення мають бути викладені в акті перевірки.

Таким чином, інша редакція акту перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009, уточнена листом відповідача від 20.11.2009 за вих. №10277/10/23-111 вже після надходження заперечень позивача щодо висновків, викладених у цьому акті, не є належною, оскільки зміна мотивування порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», періоду та розміру заниження суми податкового зобов’язання внаслідок встановленого порушення, якому надана певна кваліфікація, після прямого зазначення особою у запереченнях на акт перевірки про безпідставність його висновків саме з відповідного мотиву, діючим законодавством України не передбачена.

Відповідно до абзацу 12 пункту 9.8 статі 9 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Актом перевірки встановлено, що передача залишків товарно-матеріальних цінностей та основних фондів від ТОВ «Інкермеблі»до ТОВ «Севморзавод»відбулася 19.05.2008, тоді як свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №3978816, видане товариству з обмеженою відповідальністю «Інкермеблі»06.02.2002, анульоване лише 24.06.2009, що спростовує висновок відповідача про наявність залишків товарно-матеріальних цінностей та основних фондів на обліку позивача станом на 24.06.2009.

Відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей та основних фондів на обліку позивача станом на дату анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість унеможливлює порушення ним абзацу 12 пункту 9.8 статі 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009 щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач мав визнати помилковість своїх висновків з цього питання та задовольнити скаргу платника податків у відповідній частині.

Виходячи з вимог частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність з боку позивача порушень пункту 9.8 статті 9 положень Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, відсутність заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість та безпідставність прийняття стосовно позивача податкових повідомлень-рішень №0000352301/0 від 26.11.2009, №0000352301/1 від 17.02.2010 та про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя –залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.06.2010 у справі № 2а-940/10/2770 –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2010 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська