Постанова № 15019296, 08.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1880/10/2770

08.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"- Бобик Юлія Михайлівна, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, від 05.03.2002 р. , довіреність № б/н від 25.05.10

представник позивача, ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"- Турчин Дмитро Сергійович, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі, від 13.02.1998 р. , довіреність № б/н від 22.11.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя- Летюча Діана Геннадіївна, посвідчення № 047318, від 31.12.2008 р., довіреність № 344/10-004 від 22.06.09

розглянувши апеляційну скаргу ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 26.08.10 у справі № 2а-1880/10/2770

за позовом ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Камишове шосе 29, м. Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова 37, м. Севастополь,99011)

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя (суддя Куімов М.В.) 26 серпня 2010р. у справі №2а-1880/10/2770) у задоволенні позову Дочірнього підприємства “Севастопольський УПРДОР” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Дочірнє підприємство “Севастопольський УПРДОР” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 26.08.2010р. у справі № 2а-1880/10/2770, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме : п.п. 7.2.3. п.7.2., п.7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ст. 69, ст. 70, ч.2 ст. 71, ч.4 ст. 72, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 08 грудня 2010 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 08 грудня 2010 р. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство “Севастопольський УПРДОР” звернулося до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя, в якому просить визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя такими, що порушують законні права та інтереси Дочірнього підприємства “Севастопольський УПРДОР” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”; визнати податкове повідомлення-рішення № 0000690231/0 від 09 червня 2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 282 563 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 427 521 грн. незаконним та скасувати.

Як слідує із матеріалів справи Державної податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя 28 травня 2010 р. проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства “Севастопольський Упрдор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України” з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. валютного і іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складений Акт від 28.05.2010. № 44/231/05422674/3456/10, згідно якому встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість (із змінами і доповненнями) (а.с. 8 62).

На підставі акту перевірки позивачу виставлено податкове повідомлення-рішення № 0000690231/0 від 09 червня 2010 р. на суму 1282563 грн., у тому числі 855042 грн. за основним платежем, 427521 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 80).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки Товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

д) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті х урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку протягом звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як слідує із матеріалів справи, 02 лютого 2006 року між ПП «Техоснастка»та ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»був укладений договір купівлі-продажу № 0701/10 (а. с. 104-106).

Згідно із предметом договору купівлі-продажу Продавець (ПП «Тенхоснастка») зобовязується передати у власність Покупця (ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорога України»), а Покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 договору передбачений порядок оплати послуг по доставки товару, а саме: послуги по доставки залізничним транспортом сплачуються додатково згідно виставленим рахункам; послуги по доставки автотранспортом в спеціалізованих автоцистернах сплачуються додатково згідно виставленим рахункам по ставці 8 грн. за км., звичайним автотранспортом по ставки 6 грн. за км. У випадку зміни вартості перевезення сторони узгоджують нові розцінки перевезення.

На виконання умов договору від 02.02.2006р. ПП «Техоснастка»за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. виписано податкові накладні на поставку ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 7356784 грн., в тому числі на відшкодування транспортних витрат на загальну суму 1029602,65 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході перевірки ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»не надало належним чином оформлених первинних документів на підтвердження фактів придбання та транспортування бітуму, мазуту та технічної солі в рамках договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року.

Але, як слідує із акту перевірки, Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Севастополя не прийняла до уваги надані до перевірки документи у звязку з тим, що вони не мають «мокрих»печаток ПП «Техоснастка»та «живих»підписів його посадових осіб.

Судова колегія зазначає, що надані податкові накладні є документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, а саме ПП «Техоснастка», за якими можливо провести перевірку щодо підтвердження відомостей про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Згідно довідки Вищого адміністративного суду України «про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15 квітня 2010 р., незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому, відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товару.

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, позивач надав до суду клопотання вих. № 288 від 13.08.2010 р. (а. с. 146) про приєднання до матеріалів справи довідки Головного контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі зустрічної звірки в ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»по взаєморозрахункам зі «Службою автомобільні дороги в м.Севастополі»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. від 06.07.2010 р. за № 06-21/161 (а. с. 147-153).

Як слідує із довідки КРУ в м. Севастополі, перевіркою встановлено отримання ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»товару від ПП «Техоснастка та використання його в господарської діяльності позивача. При цьому, перевіряючими прийняти до уваги всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції в рамках договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року. Крім того, в додатку № 2 довідки КРУ в м. Севастополі зазначені всі юридичні особи, які здійснювали перевезення товару від ПП «Техоснастка»на адресу ДП «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. (а. с. 153-156).

Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно криміналістичного центру при УМВС України в м.Севастополі податкові накладні заповнені ПП «Техоснастка»мають печать та підпис посадових осіб ПП «Техоснастка»(а. с. 132-135).

Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не дано належної оцінки доказам по справі, що підтверджують фактичне одержання товару позивачем від ПП «Техоснастка», а саме: довідку КРУ в м. Севастополі від 06.07.2010 р. за № 06-21/161, первісні документи ПП «Техоснастка»(рахунки, податкові накладні, витратні та видаткові накладні, що підтверджують придбання товару ПП «Техоснастка»і його подальшу реалізацію позивачу (а. с. 162 346).

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальної справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, підставою для звільнення від доказування є виключно вирок суду в кримінальної справі.

Відповідачем у доказ по справі надана Постанова Севастопольського транспортного прокурора від 30.06.2010р. про порушення кримінальної справи, відповідач також посилається на пояснення осіб в рамках даної кримінальної справи. Інших доказів про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій податковим органом не надано.

Судова колегія зазначає, що підставою для звільнення від доказування є виключно вирок суду в кримінальної справі, тому кримінальна справа, яка порушена Севастопольським транспортним прокурором, не є підставою для звільнення відповідача від доказування правомірності свого рішення.

Судова колегія вважає, що відповідачем не надано належних доказів правомірності прийняття рішення щодо нарахування фінансових санкцій ДП «Севастопольській УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», відповідачем не проведена зустрічна перевірка ПП «Техоснастка», відсутній вирок суду відносно посадових осіб покупця або продавця та інше.

Зазначені обставини не були прийняти до уваги судом першої інстанції, що призвело до невірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень.

Позивач у позовної заяві просить визнати податкове повідомлення-рішення № 0000690231/0 від 09 червня 2010 р. незаконним та скасувати.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає можливим вийти за межі позовних вимог, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі в м.Севастополі № 0000690231/0 від 09 червня 2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1282563 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 427521 грн.

Позовні вимоги у частині визнання дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя такими, що порушують законі права та інтереси Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОР»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неправомірність дій відповідача щодо проведення планової виїзної перевірки підприємства позивача.

Право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами встановлено ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.90 № 509-ХІІ.

Керуючись статтями 195,196, п.3 ч.1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202 , ч.2 ст.205,207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОл³дкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 26 серпня 2010 року у справі № 2а-1880/10/2770 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26 серпня 2010р. у справі № 2а-1880/10/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОл³дкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі в м.Севастополі № 0000690231/0 від 09 червня 2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1282563 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 427521 грн.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОл³дкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»судові витрати у сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова