Ухвала суду № 15016888, 23.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2073/10/14/0170

23.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 25.05.2010 у справі №2а-2073/10/14/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" (вул. Години 2 А, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (вул.Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим № 0002191502/3 від 01.02.2010, яким до позивача застосований штраф у розмірі 39,16 грн. Судом першої інстанції вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010, постановити нове рішення, яким визнати дії державного виконавця відповідача правомірними.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим.

Сторони у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно. Відповідач направив суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Позивач про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим № 0002191502/3 від 01.02.2010, яким до позивача застосований штраф в розмірі 39,16 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач самостійно змінював призначення платежу, яке визначене у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобовязання та незаконно нарахував останньому штрафні санкції. Разом з тим позивач зазначає, що узгоджене податкове зобовязання по податку на додану вартість за червень 2008 року за декларацією від 21.07.2008 за вих. № 23024 своєчасно та в строк не сплачувалось, у звязку з чим відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій по факту несвоєчасної сплати.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.10.2009 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», за результатами якої був складений Акт № 1660/15-2/19195199.

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми ПДВ за деклараціями № 23024 від 21.07.2008, №27331 від 19.08.2008, №29125 від 22.09.2008.

На підставі зазначеного Акту відповідачем 05.08.2008 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001901502/0 про нарахування штрафу в сумі 90399,02 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач неодноразово оскаржував його, однак усі скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

В подальшому відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 № 0002191502/3 про нарахування штрафу в сумі 39,16 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 1 цього Закону, податкових боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також, пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу була подана Декларація по сплаті ПДВ за червень 2008 року № 23024 від 21.07.08 року у графі 27 якої було визначене податкове зобовязання по ПДВ за жовтень 2005 року у сумі 114285,00 грн. Відповідно до вказаних вище положень статей 4,5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач мав сплатити вказане податкове зобовязання по ПДВ включно до 30.07.2008.

Позивачем надані копії платіжних доручень № 563 від 08.07.2008, № 645 від 11.07.2008, № 936 від 29.08.2008, якими позивач перерахував до Держбюджету м. Керч 275000,00 грн. У кожному платіжному дорученні у графі “Призначення платежу” вказано: “відрахування ПДВ за червень 2008 року”, крім того на них є відмітки обслуговуючого банка про проведення платежу. У платіжному дорученні №936 від 29.08.2008 у графі “Призначення платежу” вказано: “відрахування ПДВ відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 18.06.2008 за червень 2008року”.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу декларацію по сплаті ПДВ за липень 2008 року № 27331 від 19.08.2008 року у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 131031,00 грн. та декларацію по сплаті ПДВ за серпень 2008 року № 29125 від 22.09.2008 у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 155130,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач перерахував до державного бюджету зазначені суми.

У відповідності до Законів України “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приймаючи до уваги сплату першим узгодженого податкового зобовязання по ПДВ за червень 2008р. у сумі 275000,00 грн. та несплату взагалі узгодженого податкового зобовязання за липень 2008р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судова колегія не приймає доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що у звязку з наявністю у позивача заборгованості по ПДВ він, діючи відповідно до п.п.7.7. ст. 7 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при отриманні коштів, перерахованих позивачем згідно з копіями зазначених платіжних доручень здійснював погашення податкового боргу попередньо погашенню його податкових зобовязання по ПДВ.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах, відповідач, зараховуючи своєчасно сплачені податки в рахунок податкового боргу, фактично перешкоджав позивачу своєчасно сплачувати податки за періоди, вказані в платіжних дорученнях, що призвело до необґрунтованого порушення ним визначених податкових зобовязань.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 у справі №2а-2073/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 листопада 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська