Ухвала суду № 15016695, 22.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10451/09/4/0170

22.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Омельченка В. А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Кримські генеруючи системи"- Торосян Лола Абдухаліловна, посвідчення № 290, від 20.06.08, довіреність № 3 від 02.01.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.11.09 по справі №2а-10451/09/4/0170

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" (вул. Монтажна, 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій щодо здійснення розподілу сплаченних сум та їх зарахування у погашення податкового боргу та пені, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2009 у справі № 2а-10451/09/4/0170 (суддя Циганова Г.Ю.) адміністративний позов задоволений.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Кримщодо здійснення розподілу сум, сплачених Державним підприємством “Кримські генеруючі системи” (ідентифікаційний код 30909683) згідно із платіжним дорученням №1130 від 13.08.2009 року у сумі 37,00 грн. та зарахування цих коштів у погашення податкового боргу та пені.

Зобовязано Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим відобразити в особовому рахунку платника податків Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” (ідентифікаційний код 30909683) суми, перераховані згідно із платіжним дорученням №1130 від 13.08.2009 року відповідно до призначення платежу.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Кримські генеруючі системи”3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2009 у справі № 2а-10451/09/4/0170 та прийняти нову постанову якою апеляційну скаргу ДПІ у м.Сімферополі задовольнити, у позові ДП “Кримські генеруючі системи” відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду у частині задоволення позовних вимог першої інстанції винесена з порушенням норм чинного законодавства.

У судове засідання 22.09.2010року представник відповідача не зявився, явку своїх представників не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство “Кримські генеруючі системи” звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування повідомлення від 13.08.2009 року №101090109415609 про розподіл суми, сплаченої 12.08.2009 року згідно платіжному документу №1133 у сумі 37,00 грн.; зобов'язання відобразити в особовому рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи”суми, перераховані згідно із платіжним дорученням №1133 від 12.08.2009 року відповідно із призначенням платежу.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, надавши письмову заяву (а.с. 28), в якій просив суд визнати протиправними дії щодо здійснення розподілу сум, сплачених згідно платіжному дорученню №1130 від 13.08.2009 року у сумі 37,00 грн. та їх зарахування у погашення податкового боргу та пені, зобовязати відповідача відобразити в особовому рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи”суми, перераховані згідно платіжному дорученню №1130 від 13.08.2009 року відповідно до призначенню платежу, як сплата податку на прибуток за 2 квартал 2009 року.

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю вимогам закону дій відповідача щодо розподілу сплаченої в межах граничного строку погашення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в рахунок погашення податкового боргу і пені.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року (а.с. 10), в якому за рядком 20 визначено суму податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у розмірі 413,00 грн. В податковій декларації за І півріччя 2009 року(а.с. 12), яка складається наростаючим підсумком з початку року, платником податку визначена сума податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у розмірі 450,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що платіжним дорученням №1130 від 12.08.2009 року (а.с. 14) позивачем перераховано до Держбюджету м.Сімферополя 37,00 грн. із призначенням платежу “авансовий платіж з податку на прибуток за ІІ квартал 2009 року”. Перерахування коштів відображено також за даними облікової картки платника податку.

Відповідно до повідомлення від 13.08.2009 року №101090109415609 сплачена сума розподілена наступним чином: на погашення податкового боргу 32,91 грн., на погашення пені 4,09 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача по розподілу суми сплаченого авансового внеску з податку на прибуток необґрунтованими і такими, що порушують права позивача з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону №2181 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Судова колегія вважає, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Сума податкового зобов'язання у розмірі 37,00 грн., сплачена за платіжним дорученням №1130 від 12.08.2009 року не є сумою податкового боргу.

Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податковим органом не надано доказів пропуску позивачем строку сплати податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за ІІ квартал 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія вважає, що орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Судова колегія вважає, що у позивача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом (п.п. 11.1, 11.4 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо здійснення розподілу сум, сплачених згідно платіжному дорученню №1130 від 13.08.2009 року у сумі 37,00 грн. та їх зарахування у погашення податкового боргу та пені, зобовязання відповідача відобразити в особовому рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи” суми, перераховані згідно платіжному дорученню №1130 від 13.08.2009 року відповідно до призначенню платежу, як сплата податку на прибуток за 2 квартал 2009 року підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2009 у справі № 2а-10451/09/4/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2009 у справі № 2а-10451/09/4/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2009 у справі № 2а-10451/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис В.А.Омельченко підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова