Ухвала суду № 15015754, 26.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5151/09/9/0170

26.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - ПЛЮС" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 08.06.2010 у справі № 2а-5151/09/9/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - ПЛЮС" (вул. Ген. Васильєва, 23, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95040)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - ПЛЮС" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010, прийняти нове рішення по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - ПЛЮС".

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “СВ-ПЛЮС”, звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0000341701/0 від 23.01.2009 року на суму 40659,00 грн.; № 0000672301/0 від 22.01.2009 року на суму 16736,30 грн.; № 0000341701/1 від 30.03.2009 року на суму 40659,00 грн.; № 0000672301/1 від 30.03.2009 року на суму 16736,30 грн.; № 0002621701/0 від 30.03.2009 року на суму 111,00 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 15.01.2009 було проведено планову/позапланову виїзну перевірку ТОВ “СВ-ПЛЮС” з питань дотримання, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 217/23-7/31469850 від 15.01.2009, в якому зафіксовано порушення позивачем норм діючого податкового законодавства. В акті зазначено, що позивачем в період з 01.07.2007 по 30.09.2008 завищено валові витрати на загальну суму 48699,00 грн., у тому числі за IV квартал 2007 року на суму 10704,00 грн., за І квартал 2008 року на суму 14943,00 грн., за ІІ квартал 2008 року на суму 23052,00 грн.

Завищення суми валових витрат, в періоді, що перевірявся, призвело до заниження обєкту оподаткування та відповідно до заниження суми нарахованого та сплаченого до бюджету податку з прибутку підприємств на суму 12175,00 грн.

Крім того, позивачем було занижено податок з доходів фізичних в результаті того, що на суму доходу у вигляді витрат на відрядження, не повязаного з господарською діяльністю підприємства, не було нараховано податок з доходів фізичних осіб.

Так, за даними перевірки, підприємством було прийнято до оплати авансові звіти від заступника директора з зовнішньоекономічної діяльності Сопіта О.С. на загальну суму 81935,69 грн. з ПДВ.

Також підприємством було прийнято до сплати авансовий звіт ОСОБА_3 № ЦАО-0000008 від 10.09.2008 року на суму 8662,50 грн. про витрати на відрядження до Великобританії.

Перевірку було проведено в присутності представників позивача, акт ними підписаний, один примірник акту отриманий.

На підставі даних акту перевірки № 217/23-7/31469850 від 15.01.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим були складені податкове повідомлення-рішення № 0000672301/0 від 22.01.2009 року (а.с.44), в якому визначено суму податкового зобовязання позивача з податку на прибуток підприємств у сумі 16736,30 грн., у тому числі за основним платежем 12175,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4561,30 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000341701/0 від 23.01.2009 року (а.с.43), в якому визначено суму податкового зобовязання позивача з податку з доходів фізичних осіб у сумі 40659,00 грн., у тому числі за основним платежем 13553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27106,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 28.01.2009 року було подано скаргу № 37/1-03-02 до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (а.с.66-70).

За результатами розгляду скарги Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим було прийнято рішення № 1493/10/25-010 від 25.03.2009 року, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (а.с. 60-62).

На підставі вказаного рішення відповідачем також прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000672301/1 від 30.03.2009 року (а.с.46) з податку на прибуток підприємств на суму 16736,30 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000341701/1 від 30.03.2009 року (а.с.45), з податку з доходів фізичних осіб у сумі 40659,00 грн.

Крім того, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002621701/0 від 30.03.2009, в якому визначено суму податку з доходів фізичних осіб у сумі 37,00 грн., та донараховано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 74,00 грн. Прийняття вказаного рішення обґрунтовано тим, що за результатами перевірки невірно було визначено суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку можуть бути віднесені до складу валових тільки за умови їх підтвердження.

Як зазначив заявник апеляційної скарги, під час проведення перевірки, Державній податковій інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим були надані всі документи, що засвідчують вартість витрат на відрядження працівників.

Однак, як вбачається з висновків експертизи, призначеної судом першої інстанції, наданими на судову експертизу документами відображення в податковому обліку ТОВ “СВ-ПЛЮС” валових витрат за фінансово-господарськими операціями, які підлягають оподаткуванню податком на прибуток за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, не відповідають чинному законодавству з питань оподаткування, бухгалтерського, податкового обліку та звітності, оскільки здійснені позивачем витрати на відрядження його посадових осіб за митну територію України не були використані у власній господарській діяльності ТОВ “СВ-ПЛЮС” з метою отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці в розумінні п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивачем не надано доказів (запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку), який би підтверджував зв'язок таких відряджень з основною діяльністю товариства.

Вивчивши наявні в матеріалах справи документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ними дійсно підтверджуються витрати ТОВ “СВ-ПЛЮС” на відрядження своїх посадових осіб, однак, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують зв'язок таких відряджень з основною діяльністю позивача.

В матеріалах справи відсутні запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку. Відсутні також затверджені керівником товариства завдання для відрядження ним посадових осіб, в яких визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном та кошторис витрат.

Крім того, експертом за результатами вивчення документів, наданих на судову експертизу, встановлено, що у посвідченнях на відрядження вказані лише країна, до якої відряджається особа, у графі “мета відрядження” вказано, що це або проведення переговорів, або вирішення виробничих питань, але з ким конкретно провести переговори чи вирішити виробничі питання та які питання і як само ці питання чи переговори збігаються з діяльністю товариства, не вказано ні у посвідченнях на відрядження, ні у авансових звітах.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження звязку понесених позивачем витрат на відрядження з метою діяльності підприємства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем ці витрати понесені необґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства повинні були бути оподатковані податком з доходів фізичних осіб (найманих працівників), отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та в межах закону, обґрунтовано та неупереджено, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - ПЛЮС" залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 у справі № 2а-5151/09/9/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 листопада 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська