Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-12957/09/2/0170
08.09.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіКурапової З.І.,
суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс - Україна"- Ліпяк Андрій Олександрович, паспорт серії ЕС НОМЕР_1 виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму, від 06.01.2006 р., наказ № 159206, від 11.12.2006 р.,
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс - Україна"- Волошина Ірина Михайлівна, паспорт серії ЕЕ НОМЕР_2, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму, від 19.10.1999 р., довіреність № б/н від 03.11.09
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 01.02.10 по справі №2а-12957/09/2/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світолюкс-Україна" (вул. Севастопольська, 57, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95021)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 01.02.2010р. у справі №2а-12957/09/2/0170 позовні вимоги задоволени.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі № 0010732301/0 від 06.08.2008р.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СВІТОЛЮКС - Україна»(м.Сімферополь, 57, код ЄДРПОУ 30451004) 3,40 грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.2010р. у справі №2а-12957/09/2/0170 скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим винесена судом з порушенням норм матеріального права.
У судовому засіданні 08.09.2010 року представники позивача заперечують проти апеляційної скарги, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судове засідання 08.09.2010 року представник відповідача не зявився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлен належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи представників позивача обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “СВІТОЛЮКС УКРАЇНА” звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі № 0010732301/0 від 06.08.2008 р., згідно з яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.
З матеріалів справи вбачається, що працівники Державної податкової інспекції у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, провів позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ “Фрутіс-Ленд” за листопад, грудень 2006 р., з ТОВ “НВП Українські технологічні новації” за листопад, грудень 2006 р., січень 2007 р., ТОВ “Промтехінвестбуд-2005-1” за березень 2007 р., ФОП Шендрик за червень 2007 р., ТОВ “Клівія” за січень 2007 р., ТОВ “Сучасні металургійні системи”за квітень, травень, червень 2007р., за результатами якої 30.07.2008р. склав Акт №566/23-4/30451004. У зазначеному акті зафіксовано, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не можливо підтвердити в ряд. 25.1. Декларації по ПДВ за грудень 2006 р. - липень 2007 р. на суму 256322,81 грн. Сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем в розмірі 256322,81 грн. на розрахунковий рахунок, вважається не підтвердженою.
Згідно акту перевірки від 30.07.2008р. №566/23-4/30451004 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 06.08.2008 р. № 0010732301/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 256322,81 грн.
Згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Податковий орган в акті перевірки №566/23-4/30451004 від 30.07.2008 р. та відповідач у своїх запереченнях вказують на те, що під час проведення зустрічних перевірок підприємств, які мали стосунки з контрагентом позивача за ланцюгом постачання до кінцевого виробника продукції, яка була придбана товариством, встановлено, що перевірку таких постачальників, як ТОВ “Фрутіс-ленд”, ТОВ НВП “Українські технологічні новації”, ТОВ “Промтехінвестбуд-2005-1”, ТОВ “Маліранж”, ФОП Шендрик, ТОВ “Клівія”, ТОВ “Сучасні металургійні системи”, не можливо провести.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період часу з листопада 2006р. по червень 2007 р. придбав товари (послуги) у ТОВ “Явар”, ТОВ “Емпресс”, у підприємства “Кримспецпрофиль”, ТОВ “Будмонтажтєхнологія”, ТОВ Торгівельно-промислова компанія “Содружество” на загальну суму 1281 614,05 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 256 322,81 грн.), провів розрахунки с продавцями у повному обсязі.
ТОВ «СВІТОЛЮКС - Україна»надані документи, яки свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість, в тому числі ПДВ.
Але з матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що позивач мав відносини з ТОВ “Фрутіс-ленд”, ТОВ НВП “Українські технологічні новації”, ТОВ “Промтехінвестбуд-2005-1”, ТОВ “Маліранж”, ФОП Шендрик, ТОВ “Клівія”, ТОВ “Сучасні металургійні системи”.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено,що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не повязане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати відємне значення податкових зобовязань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.
Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг).
Таким чином у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу на 256322,81 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведені документальні виїзні позапланові перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за період часу з листопада 2006 р. по липень 2007 р., за результатами яких складені довідки № 209/23-4/30451004 від 19.03.2007 р., № 320/23-4/304510004 від 17.04.2007 р., № 425/23-4/30451004 від 18.05.2007 р., № 725/23-4/30451004 від 17.08.2007р., № 876/23-4/ 30451004 від 16.10.2007р., в яких визначено, що відємні значення податкового зобовязання по ПДВ за відповідні періоду часу виникли в результаті перевищення обсягів придбання товарів (послуг) над обсягами їх реалізації. Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (надалі Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка. Довідка службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом господарювання.
При перевірці правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідачем порушень податкового законодавства у період часу з листопада 2006 р. по липень 2007 р. не встановлено.
Як зазначено вище відповідач провів позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ “Фрутіс-Ленд” за листопад, грудень 2006 р., з ТОВ “НВП Українські технологічні новації” за листопад, грудень 2006 р., січень 2007 р., ТОВ “Промтехінвестбуд-2005-1” за березень 2007 р., ФОП Шендрик за червень 2007 р., ТОВ “Клівія” за січень 2007 р., ТОВ “Сучасні металургійні системи” за квітень, травень, червень 2007 р., за результатами якої 30.07.2008 р. склав Акт №566/23-4/30451004, в якому зроблений висновок по зменшенню сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню.
На підставі вказаного акту відповідачем 06.08.2008р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0010732301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 256322,81 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції який вважає, що проведення додаткової перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства.
Види перевірок встановлени пунктом 1.2 порядку.
Підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковій орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Оскільки ані вказаними, ані іншими нормативними актами не передбачено право органу державної податкової служби проводити додаткову (по суті повторну) перевірку правильності нарахування податків. Такий вид перевірки у законодавстві відсутній. Проведення додаткової перевірки тим більш є безпідставним за умови того, що при проведенні перевірок у перший раз порушень законодавства встановлено не було. При проведенні додаткової перевірки відповідач на підставі тих самих документів зробив протилежні висновки.
У п.п.15.3.1. п.15.3. ст.15 цього Закону визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” платник податків має на повернення надмірно сплаченого податку або шляхом його віднесення до податкового кредиту в порядку , передбаченому вказаним Законом, або шляхом подання податковому органу заяв про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у наданій ним податковій декларації.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з вимогами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” такі дії мають бути вчинені платником податку протягом не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є діями щодо вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування платнику податків суми надміру сплаченого ПДВ і має виноситись протягом 1095 днів після виникнення у нього такого права. За таких обставин строк звернення до суду з позовною заявою щодо скасування такого податкового повідомлення-рішення також складає 1095 днів.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення рішення № 0010732301/0 було прийняте відповідачем 06.08.2008, з позовом про його скасування позивач звернувся 11.11.2009 р.
Таким чином судова колегія вважає, що ТОВ «СВІТОЛЮКС - Україна» не порушений термін для звернення до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.2010р. у справі №2а-12957/09/2/0170 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.2010р. у справі №2а-12957/09/2/0170 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 01.02.2010р. у справі №2а-12957/09/2/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2010 р.
Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова
Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова
Судове рішення № 15015645, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12957/09/2/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: