Ухвала суду № 15015338, 12.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2561/08/8/0170

12.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління - 45" ВАТ "Південшляхбуд" - Матяш Руслан Вікторович, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму 20.05.1997 , довіреність № 164 від 08.09.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Феодосії Автономної Республіки Крим,не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 10.09.2009 у справі № 2а-2561/08/8

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління - 45" ВАТ "Південшляхбуд" (вул. Сімферопольське шосе, 45, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2009 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління - 45" ВАТ "Південшляхбуд" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим від 07.12.2007 року № 002921502/0 на 11256,00 грн., від 26.12.2007 року № 00032221502/0 на суму 22552,50 грн., від 01.02.2008 року № 0000151502/0 на 3683,8 грн., від 22.02.2008 року № 0003811502/0 на 4284,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління - 45" ВАТ "Південшляхбуд" з Державного бюджету України витрати проведення експертизи в розмірі 5000 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління - 45" ВАТ "Південшляхбуд" відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений у встановленому законом порядку, направив суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника та про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим замінено на належного - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд представника не направив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд", звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними; зобов'язання відповідача визнати сплаченими суми по податку на додану вартість відповідно до виписок і внести відповідні зміни до картки особового рахунку по податку на додану вартість Дочірнього підприємства «ШБУ № 45»ВАТ Південшляхбуд»; зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку по податку на додану вартість Дочірнього підприємства «ШБУ № 45 »ВАТ «Півдешляхбуд»шляхом списання сум нарахованих штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 174 423,66 грн.; зобов'язання відповідача зняти податкову заставу, накладену на майно Дочірнього підприємства «ШБУ № 45 »ВАТ «Півдешляхбуд»згідно опису активів № 8 від 14.07.2008р.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача в актах перевірок, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень, є не обґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам, зроблені без урахування первинних документів позивача, а оскаржені податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства України.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.11.07р. ДПІ в м. Феодосії була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в податкових деклараціях за квітень та травень 2007 р.

За результатами перевірки складений Акт № 3686/15-2/03450608 від 30.11.07.

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону №2181.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002921502/0 від 07.12.2007, відповідно до якого сума штрафних санкцій склала 11256,00 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 50%.

19.12.2007 ДПІ в м. Феодосії була проведена перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в податковій декларації за червень 2007 року.

За результатами перевірки складений Акт № 3898/15-2/03450608 від 19.12.2008. В ході перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181. На підставі акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003221502/0 від 26.12.2007 на суму 22552,50 грн. штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 50%.

24.01.2008 ДПІ в м. Феодосії була проведена перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в декларації за липень 2007 р.

За результатами перевірки складений Акт № 195/15-2/03450608 від 24.01.08.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000161502/0 від 01.02.08 р. на суму штрафних санкцій 9270,50 грн., що застосовані за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 50%.

15.02.08 р. ДПІ в м. Феодосії була проведена перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в податковій декларації за серпень 2007 р.

За результатами перевірки складений Акт № 474/15-2/03450608 від 15.02.08.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону №2181. На підставі акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003811502/0 від 24.02.08 р. на суму 4284,60 грн. штрафних санкцій, що застосовані за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 20%

Підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій стало порушення відповідачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції у справі було призначено судово-економічну експертизу, якою встановлено, що позивачем не була допущена затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при сплаті податку на додану вартість за періоди, що наведені у актах перевірок № 3686/15-2/03450608 від 30.11.07р. № 3898/15-2/03450608 від 19.12.08 р. № 195/15-2/03450608 від 24.01.08 р. № 474/15-2/03450608 від 15.02.08 р. № 0003811502/0 від 24.02.08 р., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі висновками експертизи та платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція нараховувала штрафні санкції у звязку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобовязань, оскільки зараховувала суми податків не в рахунок погашення поточних платежів відповідно призначенню платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Тобто, застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму 41776,90 грн. за актами перевірок № 3686/15-2/03450608 від 30.11.07р. № 3898/15-2/03450608 від 19.12.08 р.№ 195/15-2/03450608 від 24.01.08 р. № 474/15-2/03450608 від 15.02.08 р. № 0003811502/0 від 24.02.08 р. є таким, що не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування.

Орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Системний аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету та від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Судова колегія не приймає посилання відповідача на те, що майно позивача включено в податкову заставу, що на думку відповідача надає йому право відповідно до п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 на звернення отриманих від позивача коштів на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від призначення платежу, на яке вказував позивач у платіжних дорученнях, оскільки жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Отже, у відповідача були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 07.12.2007р. № 002921502/0 на 11256,00 грн., від 26.12.2007р. № 00032221502/0 на суму 22552,50грн., від 01.02.2008р. № 0000151502/0 на 3683,8грн., від 22.02.2008р. № 0003811502/0 на 4284,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 10.09.2009 у справі № 2а-2561/08/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська