Ухвала суду № 15014961, 19.08.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5590/10/7/0170

19.08.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняНікіщенко М.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК"- Дербеньова Наталія Миколаївна, довіреність №, довіреність № б/н від 19.07.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- Горохова Анна Костянтинівна, довіреність № 12/10-0 від 13.01.10

представник відповідача, Державної податкової адміністрації України- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Маргарітов М.В., судді Сидоренко Д.В., Тоскіна Г.Л.) від 18.06.2010 у справі № 2а-5590/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" (вул. Київська,2, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової адміністрації України (пл. Львівська, 8, м. Київ 1, 04655)

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним і скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення та спонукання до виконання певних дій - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 09.04.2010 про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" платником податку на додану вартість, яке оформлено актом № 212/15-2 від 09.04.2010.

У задоволені решти позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, представник Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в який просить постанову скасувати, прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" відмовити повністю.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим.

Представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача Державної податкової адміністрації України у судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившогося представника Державної податкової адміністрації України.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЗК»звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1. Відмінити анулювання реєстрації платником податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК», яке здійснено на підставі акту Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 212/15-2 від 09.04.2010.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, яке оформлено актом № 212/15-2 від 09.04.2010р., про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК»ЕДРПОУ 33772986.

3. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання Свідоцтва № 00889772 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК» платником податку на додану вартість та включити товариство з обмеженою відповідальністю «ТЗК»в Реєстр платників податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру запису на підставі Свідоцтва № 00889772 про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Позов мотивовано тим, що 09.04.2010 Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим прийняла рішення, оформлене актом N 212/15-2, яким анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК»на підставі пп. " ґ " п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з порушенням Позивачем вимог, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання - відсутність за юридичною адресою. Позивач вважає, що рішення від 09.04.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є незаконним, оскільки законодавством не передбачено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстави відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Рішення суду мотивовано тим, що вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, що призвело до дискримінації позивача.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЗК»взяте на облік в ДПІ в м. Сімферополі 20.09.2005 про що свідчить довідка про взяття на облік за формою 4-ОПП від 15.04.2010 за адресою: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЗК»було зареєстроване як платник податку на додану вартість на підставі Свідоцтва N 00889772 про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке діє з 16.05.2006, позивачу присвоєно індивідуальний податковий номер 337729801287.

Відповідач, прийнявши рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в акті від 09.04.2010 зазначив, що ТОВ «ТЗК»подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом з жовтня 2005 року до лютого 2010 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок; має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій; на момент складання акту товариство не має податкової заборгованості з ПДВ; факт відсутності чи неможливості установити місцезнаходження підтверджено за даними податкової міліції повідомленням № 92 від 06.04.2010р. Документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідач зазначив акт перевірки достовірності юридичної адреси № 713/26-34 від 02.04.10р., додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік та доповідну записку (без зазначення даних про її складання).

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 визначені випадки анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. “ґ”п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В свою чергу Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”(далі Закон про реєстрацію) закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 19 Закону про реєстрацію закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей (п. 12 ст. 19 Закону).

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону).

Отже акт відповідача про перевірку достовірності юридичної адреси № 898/26-34 від 15.04.10 не є належним документом, який є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи ТОВ «Кримзернотранс»за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу. Як вбачається з оскаржуваного акту, в ньому відсутні посилання на наявність таких відомостей.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" зазначеного пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи (ч. 3 п. 9.8 ст. 9 Закону 168).

Як вбачається з матеріалів справи позивач 23 квітня 2010 року відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду з поданням про продовження строку застосування адміністративного арешту активів позивача. В поданні зазначено: «В соответствии с п. 11 ст. 11-1 Закона України от 14.12.1990г. № 509-Х11 «О государственной налоговой службе в Украине», а также на основании Направления ГНИ в г. Симферополе № 847/23-2 от 08.04.2010г. «О проведении выездной плановой проверки ООО «ТЗК». Работниками ГНИ в г. Симферополь был совершен выход по юридическому адресу и начата выездная документальная проверка указанного юридического лица 08.04.2010г. Директору ООО «ТЗК»было вручено направление на проверку, о чем свидетельствует подпись ОСОБА_3 08.04.2010г. работники ГНИ в г. Симферополе приступили к проведению проверки, о чем сделана запись в журнале проведения проверок.».

Вищезазначене, а також надані позивачем копії журналу реєстрації перевірок, повідомлення про проведення перевірки за № 13508/10/23-2 від 25.03.2010, свідчать, що на дату прийняття оскаржуваного рішення від 09.04.2010 відповідачу було відомо фактичне місцезнаходження позивача, отже інформація викладена в акті про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є недостовірною.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про фактичне місцезнаходження позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його позиція щодо незнаходження позивача за юридичною адресою є безпідставною.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, що призвело до дискримінації позивача та правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 у справі № 2а-5590/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 серпня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська