Ухвала суду № 15013879, 21.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-3134/09/6/0170

21.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморський" - Козановська Ольга Романівна, паспорт серії НОМЕР_1, виданий МВ ГУ МВС України в Криму, від 03.07.1998 року,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 06.07.09 по справі №2-а-3134/09/6/0170

за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморський" (вул. Залізнична, 4,Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2009. у справі № 2а-3134/09/6/0170 (суддя Латинін Ю.А.) позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський»до Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим від 23.07.2008 р. №0001581502/0 у частині застосування до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1987,51 грн. В решті позовних вимог відмовлено. З Державного бюджету України на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський»стягнуто судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Феодосії АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2009. у справі № 2а-3134/09/6/0170, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вважає, що позивачем порушені вимоги пункту 7.7. статті 7 Закону України № 2181-ІІІ в часті погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобовязань. Апелянт зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1.3. ст. 1, 7.7. ст. 7, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 16.3.3. пункту 16.3 ст. 16, в часті своєчасної уплати в бюджет узгоджених податкових зобовязань, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш.

У судове засідання 21 квітня 2010 року представник відповідача не зявився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції в м.Феодосія АР Крим про визнання частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0 від 23.07.2008 р. на суму 1987,51 грн.

14.07.2008р. Державною податковою інспекцією в м.Феодосія АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобовязання податку на додану вартість КЖЕП «Приморський»за червень 2007 р., якою встановлено, що затримка по сплаті податкового зобовязання у сумі 7115,00 грн. склала 317 календарних днів, чим платником податків порушені вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, яким передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно оплатити суму податкового зобовязання, визначеного ним у наданій податковій декларації, розрахунку протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем звітного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.4 ст. 4 зазначеного Закону.

За результатами зазначеної перевірки складений акт №1898/15-2/31382340 від 14.07.2008 р.

На підставі зазначеного акту ДПІ в м.Феодосія АР Крим винесено рішення № 0001581502/0 від 23.07.2008 р., яким КЖЕП «Приморський»зобовязано сплатити штраф в сумі 3557,51 грн.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З акту перевірки та апеляційної скарги ДПІ у м.Феодосії, вбачається, що ДПІ у м. Феодосії зробила перерозподіл грошових коштів, перерахованих платником податків згідно платіжного доручення № 14 від 20 травня 2008 року по погашенню податкового зобов'язання за квітень 2008 року та зарахувала їх на погашення податкового боргу за липень 2007 року.

ДПІ у м. Феодосії вказує на те, що у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, який виник у 2007 році, всі поточні платежі згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року зараховуються на погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” орган державної податкової служби України, не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону № 2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Колегією суддів встановлено, що на погашення податкового зобов'язання за червень 2007 року підприємство скерувало платіжні доручення № 814 від 30.03.2008 р. на суму 1000,00 грн., № 847 від 05.06.2008 р. на суму 510,00 грн., № 850 від 09.06.2008 р. на суму 1100,00 грн., № 867 від 11.06.2008 р. на суму 530,00 грн.

Тому колегія суддів вважає правомірним застосування штрафної (фінансової) санкції за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 на суму 1570,00 грн., що становить 50 % від сплаченої суми податкового боргу за червень 2007 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2009 р. позивач надав до Окружного адміністративного суду заяву про застосування строків позовної давності, які передбачені ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інше встановлено пп. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, спеціальною нормою визначено строк застосування штрафних санкцій за несплату податку, який відповідачем не порушено.

У судовому засіданні 21.04.2010 року представник позивача не заперечувала проти обгрунтованності застосування до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморський" штрафних санкцій на суму 1570,00 грн., у звязку з порушенням строку подання звітності.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ДПІ у м. Феодосії АР Крим від 23.07.2008 р. № 0001581502/0 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1987,51 грн. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає правомірним рішення Окружного адміністративного суду АР Крим про вихід за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України та визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим від 23.07.2008р. № 0001581502/0 у частині застосування до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1987,51 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2009 р. у справі № 2а-3134/09/6/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосія АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2009 р. у справі № 2а-3134/09/6/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2009 р. у справі № 2а-3134/09/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова