Постанова № 15013796, 07.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2-а-3303/09/1/0170

07.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В. секретар судового засіданняАнтонова Н.В.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"- Абхаірова Ельзара Шевкіївна довіреність № 1/1 від 05.01.10 року. представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 09.07.09 року по справі № 2-а-3303/09/1/0170

за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

доУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

Про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2009р. по справі № 2а-3303/09/1/0170 у задоволені адміністративного позову Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про сплату боргу № Ю-126 від 06.02.2009р. на суму 920474,38грн., з яких 705216,09грн. недоїмка зі сплати страхових внесків, 157748,88грн. фінансової санкції, 57509,41грн. пеня, відмовлено.

В основу вказаної постанови покладено висновки суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо незаконного самостійного перерозподілу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим поточних страхових внесків позивача, змінюючи призначення платежів на погашення іншої заборгованості, не відповідають чинному законодавству України, оскільки ч. 5 ст. 106 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при сплаті позивачем поточних сум страхових внесків УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим правомірно проводиться перерозподіл зазначених сум у рахунок сплати недоїмки, пені, фінансових санкцій ДП Видавництво і друкарня "Таврида".

Крім того, судом було встановлено, що сума боргу, зазначена у спірній вимозі, включає недоїмку зі сплати страхових внесків за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року в сумі 705216,09 гривень, яка підлягає сплаті згідно з розрахунками сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, поданих позивачем та включена до особової картки платника. А оскільки станом на 06.02.2009р. суми недоїмки сплачені не були та являлись погодженою заборгованістю зі сплати страхових внесків, сума недоїмки обґрунтовано включена до вимоги про сплату боргу позивача від 06.02.2009 року № Ю-126.

Суд також встановив, що суми фінансових санкції в розмірі 157748,88 гривень та пені в розмірі 57509,41 гривень, які включено до спірної вимоги, складаються із залишку заборгованості по рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №№168-176 від 07.02.2008 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Суд першої інстанцій також дослідив, що 04.09.2008 року до особової картки ДП Видавництво і друкарня "Таврида" занесена сума штрафних санкцій в розмірі 207377,04 гривень та 8695,01 гривень (за відповідними рахунками); сума пені в розмірі 71673,81 гривень та 3134,53 гривень (за відповідними рахунками), підставою для чого стало відповідне узгодження рішень про застосування фінансових санкцій та пені (хоча рішення №№168-176 від 07.02.2008р. і були оскаржені позивачем у судовому порядку, але судом першої та апеляційної інстанції у задоволені позову позивачу відмовлено).

Також суд першої інстанції зазначив, що до складу фінансових санкцій в розмірі 157748,88 грн. та пені в розмірі 57509,41грн. у вимозі про сплату боргу від 06.02.2009р. № Ю-126 не включено фінансові санкції та пеню, застосовані рішеннями №№ 167-177 від 07.02.2008р., оскільки ці рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку та на момент складення вимоги не пройшли процедуру узгодження.

При цьому суд зауважив, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у вимозі про сплату боргу № Ю-126 від 06.02.2009 року помилково зазначив, що до неї включено суми фінансових санкцій та пені, у тому числі за рішеннями №№ 167-177, проте насправді суми за цими рішеннями не увійшли до вимоги про сплату боргу ДП Видавництво і друкарня "Таврида" № Ю-126 від 06.02.2009р.

Не погодившись з даною постановою суду, ДП Видавництво і друкарня «Таврида»звернулось до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову Окружного адміністративного суду АР Крим та прийняти нову постанову, якою позов ДП Видавництво і друкарня «Таврида»задовольнити та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя № Ю-126 від 06.02.2009р. про сплату боргу.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказує, що 13.12.2007р. Управлінням ПФУ було прийнято рішення № 1032 про нарахування пені та застосування фінансових санкцій до позивача на суму 591619,80грн. за період з 20.04.2006р. по 07.12.2007р. та за період з 20.05.2005р. по 14.09.2006р., яке було оскаржено позивачем у судовому порядку та ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.01.2008р. адміністративний позов позивача прийнято до провадження по справі № 2-29/466-2008А, про що було відомо Управлінню ПФУ. Постановою Господарського суду АР Крим від 11.04.2008р. по вказаній справі, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.2008р., у позові про скасування рішення № 1032 від 13.12.2007р. відмовлено. Однак апелянт звертає увагу на ту обставину, що судом першої інстанції по даній справі не було враховано те, що рішення № 1032 від 13.12.2007р., не зважаючи на його оскарження в судовому порядку, було погашено Управлінням ПФУ методом самостійного перерозподілу сплачених поточних страхових внесків підприємства за період з лютого 2008р. по серпень 2008р., в той час як підприємством сплачувалися поточні страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, але Управління ПФУ, починаючи з 11.02.2008р. по 04.08.2008р. на свій розсуд у період оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007р. та у той час, коли державним виконавцем ВДВС СМУЮ було відкрито виконавче провадження від 11.02.2008р. вих.. № 3582-12, самостійно перерозподіляло поточні страхові внески підприємства на користь погашення спірного рішення № 1032. Саме у звязку з цим, як вказує апелянт, станом на 04.08.2008р. рішення № 1032 від 13.12.2007р. було погашено Управлінням ПФУ у повному обсязі, що підтверджується довідкою УПФУ по справі № 2а-5377/08/5 та довідкою про сплату сум страхових внесків за період з 15.11.2007р. по серпень 2008р. по справі № 2а-5377/08/5, яка надана підприємством.

Крім того, апелянт зазначає, що у спірній вимозі № Ю-126 від 06.02.2009р. Управління ПФУ вимагає сплати недоїмки по страховим внескам за період з серпня 2008р. по грудень 2008р. в сумі 705216,09грн., в той час як згідно з даними бухгалтерського обліку ДП Видавництво і друкарня «Таврида»станом на 01.02.2009р. не має заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідною довідкою. Вказане, на думку апелянта, свідчить про те, що УПФУ всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 у спірній вимозі зазначає рішення № 1032 як не сплачену заборгованість.

На думку апелянта, зазначена у вимозі № Ю-126 від 06.02.2009р. сума недоїмки не відповідає дійсності, оскільки фактично на час виписування спірної вимоги № Ю-126 заборгованість за рішеннями № 1032 від 13.12.2007р., № 167, № 177 від 07.02.2008р. була відсутня, а відтак були відсутні підстави включати суми за цими рішеннями у спірну вимогу про сплату боргу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" .

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 27.01.2010 року о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні яке відбулось 27.01.2010 року позивач підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній., крім того в судовому засіданні надав доповнення до апеляційної скарги.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 27.01.2010 року, не забезпечив про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи був відкладений на 03.03.2010 року в порядку ст. 128,150 КАС України.

В судовому засіданні яке відбулось 03.03.2010 року позивач уточнення до доповнення до апеляційної скарги.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання, призначене на 03.3.2010 року, не забезпечив про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи був відкладений на 07.04.2010 року в порядку ст. 128,150 КАС України.

В судовому засіданні яке відбулось 07.04.2010 року відповідач знов не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

При розгляді справи в порядку ст. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» має статус юридичної особи з 21.08.2002р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 9488049, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та Статутом підприємства.

Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида»зареєстроване як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК за №15-01-0094.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058- IV) страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058- IV страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Як свідчать матеріали справи, 06.02.2009р. Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя згідно зі ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на підставі рішень № 167-177 від 07.02.2008р., виставлено вимогу № Ю-126 від 06.02.2009р. про сплату боргу на суму 920474,38грн., з яких 705216,09грн. недоїмка зі сплати страхових внесків, 157748,88грн. фінансової санкції, 57509,41грн. пеня.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вимоги № Ю-126 від 06.02.2009р. в порядку ч. 3 ст. 2 КАС України, судова колегія вважає за необхідне встановити, чи були законні правові підстави для її винесення станом на 06.02.2009р.

Ч. 1 ст. 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До таких субєктів Закон відносить, в тому числі, страхувальників - роботодавців та інших осіб, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також уповноважений банк - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено ст. 20 даного Закону, п. 4 якої встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Обчислення і сплата страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплата фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) врегульоване Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N21-1, зареєстрована у Мінюсті України 16.01.2004 за N64/8663.

Платники (роботодавці, підприємства) зобов'язані вести облік платежів до Пенсійного фонду, відповідно до розділу 11 Інструкції. Вони повинні щомісяця складати у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Відповідно до п.5 Інструкції обчислення страхових внесків роботодавцями, підприємствами, здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).

Частиною 2 статті 106 Закону № 1058- IV встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, встановлені правлінням Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Відповідно до пп. “б”, “в” п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку “б” вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Зі спірної вимоги вбачається, що зазначена в ній сума боргу складається зокрема, з недоїмки зі сплати страхових внесків за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року в сумі 705216,09грн., яка підлягає сплаті згідно з розрахунками сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, поданих позивачем.

Так, відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2008 року, позивач зобовязався сплатити 144077,24грн., у тому числі за ставкою збору 33,2% -134689,34грн., за ставкою збору 4% - 849,33грн., за ставкою збору 2% - 8538,57грн.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2008 року, позивач зобовязався сплатити 144140,47грн., у тому числі за ставкою збору 33,2 % -134662,73грн., за ставкою збору 4% - 910,32грн., за ставкою збору 2% - 8567,42грн.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2008 року, позивач зобовязався сплатити 132969,14грн., у тому числі за ставкою збору 33,2 % -124197,51грн., за ставкою збору 4% - 859,90грн., за ставкою збору 2% - 7911,73грн.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2008 року, позивач зобовязався сплатити 133251,80грн., у тому числі за ставкою збору 33,2 % -124464,75грн., за ставкою збору 4% - 859,44грн., за ставкою збору 2% - 7927,61грн.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 року, позивач зобовязався сплатити 150777,44грн., у тому числі за ставкою збору 33,2 % -140847,99грн., за ставкою збору 4% - 962,45грн., за ставкою збору 2% - 8967,00грн.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків (п. 5 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України №1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом.

Крім того, судова колегія зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ДП Видавництво і друкарня «Таврида»станом на 01.02.2009р. підприємство не має заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідною довідкою.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

У п.9.3.2 Інструкції також зазначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум;

при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Як свідчать матеріали справи, суми фінансових санкції в розмірі 157748,88грн. та пені в розмірі 57509,41грн., які включено до спірної вимоги, складаються із залишку заборгованості по рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №№168-176 від 07.02.2008 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Як було встановлено судом першої інстанції, 04.09.2008р. до особової картки ДП Видавництво і друкарня "Таврида" занесена сума штрафних санкцій в розмірі 207377,04грн. та 8695,01грн. (за відповідними рахунками); сума пені в розмірі 71673,81грн. та 3134,53грн. (за відповідними рахунками).

Підставою внесення зазначених сум до картки особового рахунку позивача стало відповідне узгодження рішень про застосування фінансових санкцій та пені, а саме рішення №№ 168-176 від 07.02.2008 були оскаржені позивачем у судовому порядку, але судом першої та апеляційної інстанції у задоволені позову позивачу відмовлено.

З урахуванням того, що станом на 06.02.2009 року суми штрафних санкцій та пені за рішеннями №,№ 168-176 від 07.02.2008р. були погоджені, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані суми обґрунтовано внесені до вимоги про сплату боргу від 06.02.2009 року № Ю-126 в частині залишку заборгованості.

Судова колегія погоджується також з висновками суду першої інстанції стосовно того, що до складу фінансових санкцій в розмірі 157748,88грн. та пені в розмірі 57509,41грн. у вимозі про сплату боргу від 06.02.2009 року № Ю-126 не включено фінансові санкції та пеню, застосовані рішеннями №№ 167-177 від 07.02.2008 року, оскільки ці рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку та на момент складення вимоги не пройшли процедуру узгодження..

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що до спірної вимоги включено суми боргу по особовому рахунку позивача № 25607010048701 в розмірі 6252,21грн.за штрафними санкціями та в сумі 4678,88грн.пеня, застосовані за несвоєчасну сплату внесків, які мали бути сплачені до 2004 року рішенням відповідача № 1032 від 13.12.2007 року.

За висновком суду першої інстанції, зазначені суми фінансових санкцій та пені були узгоджені з позивачем, оскаржені позивачем в судовому порядку, але судом першої та апеляційної інстанції у задоволені позову позивачу відмовлено, що свідчить про правомірність внесення відповідачем вказаних сум до вимоги про сплату боргу № Ю-126 від 06.02.2009 року.

Проте, судова колегія з вказаними висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на наступне.

Так, як свідчать матеріали справи, рішення № 1032 від 13.12.2007р., незважаючи на його оскарження позивачем у судовому порядку та у період коли державним виконавцем ВДВС СМУЮ було відкрито виконавче провадження від 11.02.2008р. вих.. № 3582-12, було погашено Управлінням ПФУ шляхом самостійного перерозподілу сплачених позивачем поточних внесків за період з лютого 2008р. по серпень 2008р., внаслідок чого станом на 04.08.2008р. рішення № 1032 від 13.12.2007р. було погашено в повному обсязі, що підтверджується довідкою УПФУ по справі № 2а-5377/08/5 та довідкою позивача про сплату сум страхових внесків за період з 15.11.2007р. по серпень 2008р. по справі № 2а-5377/08/5.

Більше того, з вказаних довідок слідує, що УПФУ перерахувало на погашення рішення № 1032 суму більшу, ніж у ньому вказана, на 2911,29грн.

Вищенаведене свідчить про те, що на час складання відповідачем спірної вимоги № Ю-126 від 06.02.2009р. за позивачем була відсутня заборгованість за рішенням № 1032 від 13.12.2007р., у звязку з чим судова колегія вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про правомірність включення до спірної вимоги 6252,21грн. штрафних санкцій та 4678,88грн. пені за несвоєчасну сплату внесків згідно з рішенням відповідача № 1032 від 13.12.2007р.

Крім того, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про правомірність самостійного перерозподілу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим поточних страхових внесків позивача, змінюючи призначення платежів на погашення іншої заборгованості під час оскарження підприємством у судовому порядку рішень про застосування до нього штрафних санкцій та пені, а також стосовно яких державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження.

Такі висновки суду першої інстанції спростовуються постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.12.2008р. по справі № 2а-3197/08/08, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009р.

Вищенаведене свідчить про те, що станом на дату винесення спірної вимоги № Ю-126 від 06.02.2009р. зазначена в ній сума недоїмки не відповідала дійсності, а відтак її винесення відповідачем саме про сплату боргу на суму 920474,38грн., з яких 705216,09грн. недоїмка зі сплати страхових внесків, 157748,88грн. фінансової санкції, 57509,41грн. пеня, є протиправним.

Разом з тим, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, відповідачем не надано належних доказів правомірності та законності винесеної вимоги № Ю-126 від 06.02.2009р.

В силу ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням вищенаведених обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що судова колегія задовольнила позовні вимоги, судова колегія вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2009р. по справі № 2а-3303/09/1/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову по справі, якою позов Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»задовольнити.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про сплату боргу № Ю-126 від 06.02.2009р. на суму 920474,38грн., з яких 705216,09грн. недоїмка зі сплати страхових внесків, 157748,88грн. фінансової санкції, 57509,41грн. пеня.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»(95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко