Ухвала суду № 15013780, 31.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1486/09/2770

31.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, від 05.04.01996 року, довіреність № 20670599 від 17.08.07,

представник відповідача, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Єфременко О.О. ) від 03.09.09 по справі №2а-1486/09/2770

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. М. Коцюбинського, 12,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О., суддів Водяхіна С.А., Кравченко М.М.) від 03.09.2009 року у справі №2а-1486/09/2770 позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій щодо закінчення виконавчого провадження протиправними та зобов'язання поновити виконавче провадження, задоволений.

Дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Ленінського районного суду м.Севастополя № 2-а-194/2008 від 12.02.2009. визнано протиправними.

Постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2009. визнано незаконною та скасовано.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження по виконавчому листу Ленінського районного суду м. Севастополя № 2а-194/2008 від 12.02.2009. про зобов'язання Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства України, виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України, Головного Управління праці та соціального захисту населення м.Севастополя та Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя для виплати ОСОБА_2 недоплаченої щорічної грошової допомоги до Дня перемоги в сумі 1770 грн. за 2007 рік.

Не погодившись з постановою суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя по справі № 2а-1486/09/2770 від 03.09.2009., у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийняти до уваги вимоги ст. 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”. Заявник апеляційної скарги зазначає, що виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець на підставі статті 87 Закону правомірно закрив виконавче провадження.

Представник апелянта в судове засідання 31.03.2010 року не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засідання 31.03.2010 року апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи позивача обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до відповідача Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції щодо закінчення виконавчого провадження протиправними, зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції відмінити постанову про закінчення виконавчого провадження та поновити виконавче провадження.

Заявою від 31 серпня 2009 р. позивач уточнив позовні вимоги, просить признати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції щодо закінчення виконавчого провадження протиправними; визнати Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції незаконною та скасувати; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції відновити виконавче провадження.

Як слідує із матеріалів справи, постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 15 травня 2008 року у справі № 2а-194/07 позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, Головного управління праці та соціального захисту населення м. Севастополя, міністерства праці та соціальної політики України, Управління державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги задоволено частково; зобов'язано Міністерство фінансів України шляхом списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства України, виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики, Головного Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райдержадміністрації м.Севастополя для виплати ОСОБА_2 недоплаченої щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги в сумі 1770 грн. за 2007 рік; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя виплатити ОСОБА_2 одержані на його ім'я недоплачену щорічну грошову допомогу до дня Перемоги в сумі 1770грн. за 2007 рік (а. с. 12-13).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009. у справі № 22-а-2087/08 (попередній № справи 2-а-194/08) відмовлено Міністерству фінансів України в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.05.2008 року у справі № 2-а-194/08 та апеляційна скарга залишена без розгляду (а. с. 14-19).

Статтею 124 Конституції України встановлена обов'язковість виконання судового рішення на всій території України.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання; примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Пунктом 11 статті 37 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку, встановленому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Із змісту постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2009. вбачається, що боржник з поважних причин не в змозі виконати рішення суду, оскільки Міністерство фінансів України листом за вих. № 31-28000-03-9/17366 від 26.06.2009. повідомило державного виконавця, що частиною восьмою статті 7 Бюджетного кодексу України встановлений принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Міністерство фінансів України не виділяє та не перераховує кошти на виплату щорічної разової допомоги, тому фактичне виконання рішення суду повинно здійснюватися у межах видатків, встановлених бюджетною програмою КПКВ 2501150, головним розпорядником коштів якої є Міністерство праці та соціальної політики України в порядку, встановленому Законом України “Про Держаний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” № 609 від 09.07.2008. Також в постанові ДВС зазначено, що боржник з поважних причин не в змозі виконати рішення суду, а у державного виконавця відсутні підстави для застосування санкцій передбачених статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження” (а. с. 5).

Згідно ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-Х1У від 21.04.1999, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.05.2008. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не прийнято.

Закриття виконавчого провадження та не виконання судового рішення на підставах відсутності у боржника бюджетних коштів є протиправним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005., справа «Кечко проти України”.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При таких обставинах, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.09.2009. у справі № 2а-1486/09/2770 задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.09.2009. у справі № 2а-1486/09/2770 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.09.2009. у справі № 2а-1486/09/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис З.І.Курапова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова