Ухвала суду № 15013729, 27.01.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-12/2006-07А//5002

27.01.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Дугаренко О.В. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін: представник позивача - Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод"- не зявився;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим- Османов Єскендер Рустемович, посвідчення НОМЕР_1, довіреність № 171/0/10 від 27.02.09;

представник прокуратури - не зявився.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М. ) від 22.12.08 по справі №2-12/2006-07А//5002

за позовом Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" (вул. Підгородня, 89,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)

За участю Прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2008 відмовлено у задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Бахчисарайський хлібозавод».

Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки, зроблені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні 27.01.2010 представник відповідача просить постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача та Прокуратура АР Крим у судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2006 року була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 128/27/32323024/23 від 01.06.2006 року.

Вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/ВР, зокрема знижено податок на додану вартість у сумі 8524,00 грн.

Так, підприємство позивача, згідно договорів на постачання хлібобулочних виробів поставляє товар на умовах самовивозу та надає знижку 5% від суми поставки.

В ході перевірки надано розрахунки коригування до податкових накладних, які видані покупцю у момент одержання товару. Виходячи з розрахунків встановлено порушення пункту 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року № 233/2037, а саме: розрахунки коригування не містять номеру та дати податкової накладної, яка корегується; не підписані покупцем, у графі 13 розрахунку не відбите зменшення податкового кредиту у покупця; розрахунок складений на зменшення надання автопослуг, які не підтверджені первинними документами за фактом їх первісного надання; також не надані розрахунки коригування з податкових декларацій з Податку на додану вартість за травень, вересень 2005 року по рядку 8 (коригування на підставі попередніх звітних періодів), занижена сума нарахованих зобовязань на 6782 грн., у тому числі травень 2005 року у сумі 6000 грн., вересень 2005 року 782 грн.

Таким чином порушено підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме занижено податок на додану вартість з наступних порушень: в податковий кредит включені суми, які не підтверджені податковими накладними, отже суми по податковим накладним, проведеним в податковому обліку з Податку на додану вартість двічі, всього у сумі 8604,00 грн.

Також, порушено підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону, який встановлює, що занижено податок на додану вартість у сумі 140599,00 грн. за наступними порушеннями: - встановлено факт включення в податковий кредит сум податку на додану вартість по податковим накладним, які датовані 2003 роком у сумі 140599 грн., у тому числі серпень 2005 року 12998,00 грн., жовтень 2005 року 55067,00 грн., листопад 2005 року 27945,00 грн., грудень 2005 року 44587,00 грн. Проте, правомірність відображення даних сум Податку на додану вартість в податковому обліку за 2005 рік не підтверджено документально.

Вбачається, що у березні 2005 року мале місце включення в податковий кредит суми, не підтвердженої податкової накладної ДАТ «Чорноморнафтогаз»у розмірі 217,00 грн., що є порушенням підпункту 7.5.1 статті 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. У наступному податковому періоді (квітень 2005 року) вказана сума самостійно була знята платником з податкового кредиту.

У липні 2005 року у податковий кредит включені ксерокопії податкових накладних БУЗГХК на суму 160,00 грн., у тому числі № 1836 від 30.07.2005 83,30 грн; № 1856 від 30.07.2005 70,07 грн.; № 1866 від 30.07.2005 6,97 грн. У наступному податковому періоді (серпень 2005 року) ця сума була самостійна знята платником з податкового кредиту.

Відповідно до акту перевірки від 01.06.2006 Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі було прийнято податкове повідомлення - рішення №00036523/0, згідно до якого підприємству позивача було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 157730 грн., та за штрафними санкціями у сумі 78865 грн.

Встановлено, що позивачем було оскаржено прийняте податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

Державна податкова адміністрація в АР Крим та Державна податкова адміністрація України залишили скарги Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод»без задоволення, у звязку з чим Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі були прийняті податкове повідомлення - рішення від 20.09.2006 №00036523/2 та від 27.11.2006 № 00036523/3.

Так, згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому І числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 .

Виходячи з пункту 20 Порядку (із змінами та доповненнями) у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (168/97-ВР) постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Із пунктів 25, 26 Порядку визначається, що на підставі вказаного розрахунку слідує, що отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (168/97-ВР ) (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням). На титульному листі розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності висновків зроблених податковою інспекцією в акті перевірки, а саме, що позивачем занижено Податок на додану вартість на суму 8524,00 грн., а також знижена сума нарахованих зобов'язань на 6782 грн., а саме - за травень 2005 року - на 6000 грн., вересень 2005р. - 782 грн. При цьому суд погоджується із висновками відповідача, що розрахунки коригування складені із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки це вбачається з самих розрахунків коригування, наявних в матеріалах справи ТІ, а.с.22-24).

Розрахунки коригування по податковим деклараціям з ПДВ за травень 2005 року та вересень 2005 року суду надані не були, що підтверджує висновки, зроблені в акті перевірки.

Слід також зазначити, що в податковий кредит включені суми, не підтверджені податковими накладними, а так само суми по податковим вкладним, проведеним в податковому обліку по ПДВ двічі, усього у сумі 8604,00 грн., що є порушенням підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Необхідно звернути увагу на те, що книгу придбання товарів (робіт, послуг) за липень 2005 року безпідставно включено до графи 17 «за ставкою 20% до бази оподаткування»(придбано товарів на митній території України та імпортних, з правом включення до податкового кредиту) за строкою №89 сума 1700 грн., до перевірки була надана факсова копія податкової накладної №389 від 31.07.2005, виписана від підприємства ТОВ «М-Текстиль Центр», не підтверджена фактом придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про Податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів і банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.2 вказаного вище Порядку, податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Отже, факсова копія податкової накладної не є податковою накладною, яка надає право для включення до податкового кредиту відповідно до вищенаведеної норми п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість».

Також слід звернути увагу на той факт, що в ході перевірки був виявлений факт того, що до книги придбання товарів (робіт, послуг) за липень 2005 року безпідставно були включені двічі податкові накладні: №51 від 02.08.2005 від ПП «Аква-Юг-Сервіс»на суму ПДВ - 1096,00 грн.; №52 і від 03.08.2005 від ПП «Аква-Юг-Сервіс»на суму ПДВ - 2366,40 грн.; №01327 від 25.08.2005 від ТОВ «Новоконтакт»на суму ПДВ - 154,50 грн. та №01327 від 25.08.2005 від ТОВ «Новоконтакт»на суму ПДВ - 293,00 грн. Тобто оригінали податкових накладних включались до податкового кредиту кілька разів в одному звітному періоді. Це підтверджується з книги обліку за липень 2005 року.

Що стосується включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, які датовані 2003 роком, у сумі 140 599 грн., в тому числі: серпень 2005р. -12998,00 грн., жовтень 2005р. - 55067,00 грн., листопад 2005р. - 27945,00 грн., грудень 2005р. -44587,00 грн., то правомірність відображення даних сум ПДВ в податковому обліку 2005 року документально не підтверджена.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості висновків податкової інспекції.

Так, згідно Закону України «Про Податок на додану вартість»платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту, визначеного згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Виходячи з вищевикладеного, Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський хлібозавод»не зверталося до податкової інспекції із такою скаргою, відповідно він втратив право на включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, отриманою після закінчення звітного періоду. Тому суд не приймає посилання позивача на те, що накладні, датовані 2003 роком, були отримані ним лише у 2005 році.

На момент перевірки позивач не надав перевіряючим книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) за 2003 рік, наявність якої могла б підтвердити правомірність включення сум податку на додану вартість в податковий кредит за 2005р. по податковим накладним. виписаним у 2003 році. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, така книга обліку за 2003 рік була втрачена. В даній книзі спірні податкові накладні не відображені, що підтверджує необґрунтованість включення позивачем в податковий кредит за 2005 рік вартість товарів по податковим накладним, датованим 2003 роком.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовані матеріали справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2009 року по справі 2-12/2006-2007А підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод»- залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті198, 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод»на постанову Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2008 року по справі 2-12/2006-2007А залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 22 грудня 2008 року по справі 2-12/2006-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 лютого 2010 року.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.В.Дугаренко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова