Ухвала суду № 15012882, 26.11.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2010 р.справа № 2а-1897/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

за участю представників сторін:

позивача :- Олешкович О.В., дов. від 01.09.10 р., Корнієнко П.Г.

відповідача:- Головченко І.С., дов. від 25.04.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009р. у справі № 2а-1897/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальна металургійна компанія"

до: Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальна металургійна компанія" (далі ТОВ «ТМК», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000062303/0 від 12.02.2009 р. та першу податкову вимогу № 1/36 від 24.02.2009р. на суму 20254,50 грн., складені Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі Вільнянська МДПІ).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у справі № 2а-1897/09/0870 (суддя - Матяш О. В.) вищевказаний позов задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000062303/0 від 12.02.2009 р. скасоване.

Постанова суду мотивована тим, що з 01.01.2008 р. доставка товарів входить до обов'язків постачальника. Вартість доставки в договорі поставки не відокремлюється та окремо покупцем не оплачується, тобто доставка проводиться за рахунок постачальника. Таким чином, ТОВ "ТМК" не порушила діючого законодавства відносно своєї господарської діяльності при сплаті податків. Стосовно витрат на придбання рекламних послуг, суд зазначив, що законодавчі акти України з питань оподаткування прибутку підприємств та перевірки підприємств контролюючими органами не передбачають міркування перевіряючих щодо встановлення розумних економічних або інших причин для придбання рекламної продукції. Таким чином, судом здійснено висновок, що витрати на придбання рекламних послуг є витратами для проведення господарської діяльності.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Вільнянською МДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у справі № 2а-1897/09/0870, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував фактів, встановлених в результаті перевірки, а саме того, що господарська операція з ТОВ „Сан” не підтверджена первинними документами (факт відсутності залізничних квитанцій на підтвердження понесених витрат, відсутність транспортної накладної, передбаченої ч.3 ст.909 ЦК України). Також звертає увагу на те, що в період з 01.03.07 р. по 30.09.08 р. коло покупців продукції позивача було незмінним, що свідчить про те, що витрати на придбання рекламної продукції не вплинули на господарську діяльність позивача, а тому ці витрати не повинні були відноситись Товариством до податкового кредиту.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання зявились представники сторін в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги

Відповідно до матеріалів справи, встановлено наступне:

Вільнянською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ „ТМК” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.05.2006 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт № 66/23/34407907 від 04.02.2009 р. (а. с.7-35).

Перевіркою встановлено, що Товариством в порушення п.п.7.4.1 п.7.4ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 268/97-ВР від 03.04.97 р. (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168):

1. віднесено до складу податкового кредиту з березня по листопад 2007 року (включно) витрати на придбання залізничного тарифу у сумі 11753 грн., використання якого у господарській діяльності субєкта господарювання не доведено, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 11753 грн.;

2. віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2007 року витрати на придбання рекламної продукції, які не повязані з господарською діяльністю субєкта господарювання, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1750 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Вільнянською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062303/0 від 12.02.2009 р., яким за порушення визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 254,5 грн., у т. ч.: за основним платежем - 13 503 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6751,5 грн. (а. с.36).

За результатами застосовної Товариством процедури адміністративного оскарження зазначене вище рішення залишено без змін (а. с.47-52).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів вважає правомірною постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у даній справі, а апеляційну скаргу Вільнянської МДПІ такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

1. Як вбачається з матеріалів справи, що основним видом діяльності ТОВ «ТМК»є оптова торгівля відходами та металобрухтом. Доставка товару та встановлення вартості тарифу відбувається «Укрзалізницею». Вартість доставки не враховується в ціну товару. Покупець відшкодовує ці витрати постачальнику.

Так, між ТОВ „ТМК” (Замовник) та ТОВ «САН»(Виконавець) укладений договір на відшкодування залізничного тарифу № 2007-19жд від 26.02.2007 р. (далі - Договір) (а. с.82).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник відшкодовує Виконавцю залізничний тариф. Вантажоперевізником є «Укрзалізниця».

Згідно п.2 Договору Виконавець виставляє видаткову накладну на залізничний тариф і рахунок за оплату, що була здійснена в погашення залізничного тарифу Вантажоперевізнику «Укрзалізниці»за доставку на адресу Замовника залізничних вагонів з ломом металів чорних вторинних, а Замовник приймає на себе зобовязання компенсувати залізничний тариф згідно рахунку, сума якого обґрунтована залізничною квитанцією Вантажоперевізника «Укрзалізниці», що свідчить про сплату залізничного тарифу Виконавцем.

У відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріали справи містять видаткові накладні з посиланням на Договір № 2007-19жд від 26.02.2007 р., укладений ТОВ „Сан”, та залізничні квитанції (квитанції про приймання вантажу), які являються первинними документами і свідчать про виконання сторонами даної угоди (а. с.126-183).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «ТМК»не порушило діючого законодавства відносно своєї господарської діяльності при віднесенні витрат на придбання залізничного тарифу у сумі 11753 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Посилання ж відповідача на ч.3 ст.909 ЦК України є некоректним, оскільки положення даної статті стосуються договору перевезення вантажу, який у даному випадку позивачем з ТОВ „Сан” не укладався.

2. У періоді, що перевірявся, ТОВ «ТМК»проводила рекламну компанію щодо фінансово-господарської діяльності Товариства та товару, який вона продає.

Згідно Закону України «Про рекламу»№ 270/96-ВР від 03.07.1996 р. (зі змінами та доповненнями) реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

В акті перевірки вказано, що Товариство застосовувало такі рекламні засоби як флаєра та наклейки.

Проведення реклами безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю Товариства тому, що на рекламних засобах містилась інформація про ТОВ «ТМК»або товар, який продає підприємство. Ця інформація була призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо Товариства або товару, який нею реалізується.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 р. (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпункт 5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дозволяє відносити до валових витрат підприємства витрати на проведення рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Придбання рекламної продукції проводилось на підставі видаткових накладних продавця (про що відображено в акті перевірки ), та відображалось в бухгалтерському обліку згідно чинного законодавства на підставі первинних документів.

Згідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дані витрати є витратами для проведення господарської діяльності Товариства, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду і яка визначена згідно з цим Законом та згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, тому податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в господарської діяльності платника податку.

Доводи скаржника про те, що в результаті реклами коло покупців продукції позивача було незмінним і ним не отримано додаткового доходу, в звязку з чим витрати на придбання рекламної продукції не вплинули на господарську діяльність останнього і позивач не мав права відносити ці витрати до податкового кредиту, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки така позиція суперечить суті рекламних послуг, визначеної у Закону України «Про рекламу».

Згідно ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у справі № 2а-1897/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у справі № 2а-1897/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 10.03.2011 р.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:А.О. Коршун