ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/855/11
"14" квітня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Дудар М.В.
за участю:
прокурора Марцун А.А.
представника позивача Туцького Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, суд -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Монастириського району в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, надалі позивач, звернувся з позовом до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення фінансових санкцій на суму 510 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області при проведенні перевірки додержання субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено у водія автомобіля облаштованого, як таксі відсутність ліцензійної картки, в наслідок чого складено акт №204783 від 10.10.2010 року. Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області щодо відповідача винесено постанову №100935 від 07 грудня 2010 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів вказаних у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» N2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення. Зокрема, в ст.39 Закону України N2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.
Як видно з матеріалів справи, 10.10.2010р. інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення пасажирів, а саме: виявлено відсутність у водія ОСОБА_2 ліцензійної картки. В день складення акту водій з ним ознайомився, пояснень чи заперечень до акту не вказав. (а.с.6)
Таким чином, відповідачем здійснювалися перевезення пасажирів на легковому автомобілі, облаштованого як таксі, а тому водій зобовязаний здійснювати перевезення пасажирів в такому випадку за наявності ліцензійної картки. Складений акт №204783 від 10.10.2010р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом свідчить про відсутність у водія таксі на момент перевірки ліцензійної картки, яка повинна містити реєстраційні дані ліцензії та номер транспортного засобу.
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 07.12.2010р. винесено постанову №100935 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(а.с.9).
У відповідності до п.28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Повідомленням Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області від 07.12.2010р. відповідача повідомлено про винесену постанову про застосування фінансових санкцій від 07.12.2010р. №100935 на суму 510грн. та запропоновано добровільно сплатити вказану фінансову санкцію в 15 денний термін. (а.с.10)
Оскільки фінансові санкції застосовуються до автомобільних перевізників, які на законних підставах використовують транспортний засіб, то суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно винесено постанову винесено постанову №100751 від 09.08.2010р. про застосування фінансових санкцій на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідачем постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась до вищестоящого органу або в судовому порядку.
На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6,86,158,163,186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 510 грн. (пятсот десять гривень) фінансових санкцій в користь Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України у м. Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства України у Тернопільській області №31118106700002, МФО 838012, код платежу 21081100, код одержувача коштів 23588119.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддяДанилевич Н.А.
Судове рішення № 15012506, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/855/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: