Постанова № 15012430, 11.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1075/2011

11 квітня 2011 року 10год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Таустік Л.Г. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лук'янчук С.М.,

відповідача: представник Коритнюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот"

доДержавна податкова інспекція у м. Рівне

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач відкрите акціонерне товариство “Рівнеазот” звернулося до суду з позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення № 0000102344 від 02.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснив суду, що не погоджується з встановленими ДПІ у м. Рівне порушеннями ВАТ “Рівнеазот” п. 4.5 ст.4. пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 20577,76 грн. Представник зазначив, що відповідно до рішення господарського суду Рівненської області по справі від 25.02.2010 року та ухвали господарського суду Рівненської області від 30.09.2010 року включено до податкового кредиту податкові накладні отримані від ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України” № 14650 від 31.10.2010 року, з номенклатурою інфляційні на загальну суму 48866.58 грн., в т.ч. ПДВ 8 144.43 грн.; № 16137 від 30.11.2010 року, з номенклатурою інфляційні на загальну на суму 74600,00 грн., в т.ч. ПДВ 12433.33 грн. Відповідно до рішень судів з ВАТ “Рівнеазот” стягнуто, зокрема, 3% річних та інфляційні нарахування, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, де вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Контролюючим органом встановлено порушення п. 4.5 ст.4. пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, однак, як зазначив представник ВАТ “Рівнеазот”, вказані норми Закону не порушені позивачем, а навпаки підприємство сформувало податковий кредит та визначило від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом грудня 2010 року в чіткій відповідності із зазначеними нормами Закону. Податковий кредит звітного місяця формується за наявності подій, передбачених пп. 7.5.1. п 7.5. ст.7 Закону, а не на підставі коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Обов'язковим для формування податкового кредиту в розрізі пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону є наявність податкової накладної. Для ВАТ “Рівнеазот” наявність податкових накладних № 14650 від 31.10.2010 року та № 16137 від 30.11.2010 року є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Тому, представник ВАТ “Рівнеазот” просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, вважає прийняте податкове повідомлення-рішення обґрунтованим. Представник ДПІ у м. Рівне в судовому засіданні пояснив суду, що за результатами перевірки, проведеної органом державної податкової служби ВАТ “Рівнеазот”, загальна сума податкового кредиту за грудень 2010р.складає 69 248 775 грн. (розділ II, рядок 17, колонка “Б” декларації з ПДВ за грудень 2010р.), за даними платника, а за даними перевірки 69 228 197,24 грн. Різниця в сумі 20 577,76 грн., виникла за рахунок порушення ведення податкового обліку суб'єктом господарювання.

До податкового кредиту включено податкові накладні, отримані від ДК “Газ України” НАК «Нафтогаз України» №14650 від 31.05.2010р., з номенклатурою інфляційні на загальну суму 48 866,58 грн., в т.ч. ПДВ 8 144,43 грн., №16137 від 30.11.2010 р., з номенклатурою інфляційні на загальну суму 74600 грн., в т.ч. ПДВ 12433,33 грн. Дані податкові накладні на номенклатуру товару інфляційні, виписані ДК “Газ України” НАК «Нафтогаз України» відповідно до рішення господарського суду Рівненської області по справі від 25.02.2010 року та ухвали господарського суду Рівненської області від 30.09.2010 року. Розрахунки між підприємствами проведено через розрахунковий рахунок відповідно до платіжного доручення №10584 від 26.10.2010 року, №11574 від 17.11.2010 року.

Датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань є дата фактичного отримання продавцем цих сум. Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд і перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому відповідно до п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п.4.5 ст.4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 року (ряд. 18.2) на суму 20 577,76 грн., визначену відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» «сум податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітної податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду».

Представник органу державної податкової служби просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що в період з 02.02.2011р. по 15.02.2011р. Державною податковою інспекцією м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ “Рівнеазот” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, за наслідками якої складено Акт від 22.02.2011 року за № 208/23-300/05607824 (а.с.7-28). На підставі акту перевірки 02.03.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102344, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 20577,76 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 5144,44 грн. (а.с.29).

У висновках акту перевірки орган державної податкової служби зазначає про порушення ВАТ “Рівнеазот” п. 4.5 ст.4. пп. 7.4.1. п. 7.4., пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (ряд.18.2) по декларації за грудень 2010 року на суму 20577,76 грн.

Суд вважає висновки ДПІ у м. Рівне обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним з огляду на наступне.

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області по справі №12/8 від 25.02.2010 року присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот” на користь дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, зокрема, пеню в сумі 1089249,61 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 473060,90 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 202344,36 грн. (а.с.57-58).

Ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 12/8 від 30.09.2010 року виконання рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі № 12/8 розстрочено строком на 2 роки (24 місяці) наступним чином: з 01.10.2010 року по 31.08.2012 року (23 місяці) із щомісячною виплатою в розмірі 74600 грн.; з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року (1 місяць) в розмірі 74588,30 грн. (а.с.42-44).

Відповідно до вказаних судових рішень ВАТ “Рівнеазот” здійснило перерахунок грошових коштів, зокрема згідно платіжного доручення № 10584 від 26.10.2010 року на суму 74600 грн. та платіжного доручення № 11574 від 17.11.2010 року на суму 74600 грн. (а.с.81-82). ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” видало позивачу податкові накладні№ 14650 від 31.05.2010 року з номенклатурою інфляційні на суму 48866,58 грн., в тому числі ПДВ 8144,43 грн., та № 16137 від 30.11.2010 року з номенклатурою інфляційні на суму 74600 грн., в тому числі ПДВ 12433,33 грн. (а.с.38-39), на підставі яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року з додатками та реєстром отриманих податкових накладних (а.с.40-56,79-80).

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

На виконання Закону України "Про податок на додану вартість" Державною податковою адміністрацію України прийнятий наказ "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30.05.97 року N 165, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.97 року за N 233/2037.

Згідно з пунктами 20, 23-25 Порядку заповнення податкової накладної у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Судом встановлено, що позивачем порушений передбачений зазначеними нормами порядок коригування кількісних і вартісних показників, оскільки розрахунок коригування на момент перевірки та на час судового розгляду наданий ним не був. Всупереч вимогам законодавства, ВАТ “Рівнеазот” було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по сплачених інфляційних втратах на підставі виданих ДК “Газ України НАК “Нафтогаз України” податкових накладних, а не відкориговано показники податкового кредиту у встановленому порядку.

Пунктом 7.4.1. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.4.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абз.2-3 п.п.7.2.6 ст.7 Закону № 168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Оскільки ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було порушено встановлений законодавством порядок заповнення податкової накладної, а саме не було надано додатку 2 до податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, то право на віднесення сум ПДВ в розмірі 20577,76 грн. до складу податкового кредиту у ВАТ "Рівнеазот" виникло б лише за умови подання до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року заяви зі скаргою на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яка б слугувала підставою для формування податкового кредиту. Однак, ВАТ "Рівнеазот" не надав ні при перевірці, ні при судовому розгляді справи докази подання у встановленому порядку такої заяви зі скаргою.

Тому, висновок податкового органу щодо безпідставного віднесення ВАТ "Рівнеазот" суми податку на додану вартість в розмірі 20577,76 грн. до складу податкового кредиту у звітний період підтверджений матеріалами справи і позивачем не спростований.

Дослідженими судом матеріалами справи, доведено обґрунтованість та правомірність прийнятого оспорюваного податкового повідомлення-рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Тому в задоволенні адміністративного позову позивачеві слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відкритому акціонерному товариству "Рівнеазот" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102344 від 02.03.2011 року відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.