Постанова № 15012429, 04.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1125/2011

04 квітня 2011 року 16год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Зіміна О.В,,

відповідача: представник Бухта Н.А., Коїш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрТехноФос” звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Рівне № 0003352342/0 від 01.10.2010 року (№ 0003352342/1 від 28.10.2010 року, № 0003352342/2 від 27.12.2010 року).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив суду, що податкові повідомлення-рішення прийняті органом державної податкової служби безпідставно, необгрунтовано та всупереч нормам чинного законодавства.

Податковий орган ставить в порушення ТзОВ “УкрТехноФос” завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПОГ “Інвабуд” в податкових деклараціях з податку на додану вартість у сумі 20 296,00 грн. ПОГ “Інвабуд” перерахував для ТОВ “УкрТехноФос” 351876,00 грн. з призначеним платежу “за тукосуміш”. Сума податку на додану вартість в розмірі 58646,00 грн. була включена до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість. ТОВ “УкрТехноФос” у серпні 2007 р. здійснило поставку ПОГ “Інвабуд” товару на загальну суму 230100,00 грн.

Як пояснив представник позивача в судовому засдіанні, 04.09.2007 р. на адресу позивача від ПОГ “Інвабуд” надійшов лист № 57 від 04.09.2007 року з проханням повернути зайво перераховані кошти в сумі 121776,00 грн. 07.09.2007 року ТОВ “УкрТехноФос” перерахувало на рахунок ПОГ “Інвабуд” 121776,00 грн. з призначенням платежу “повернення коштів згідно листа №57 від 04.09.2007 р.”

Тому, оскільки жодних товарів та послуг на суму 121 776,00 грн. ТОВ УкрТехноФос” у ПОГ “Інвабуд” придбано не було (адже це було повернення зайво перерахованих коштів), то і жодних податкових накладних позивачем отримано не було. А отже, зазначена у акті перевірки сума не була і не могла бути віднесена ТОВ “УкТехноФос” до складу податкового кредиту ТОВ “УкрТехноФос”.

Крім того, представник ТОВ “УкрТехноФос” зазначив в судовому засіданні, що на момент існування договірних відносин із ПОГ “Інвабуд” посадові особи позивача не знали і не могли знати про ймовірно протиправний характер дій контрагента, а тому не зобов'язані нести будь-яку фінансову відповідальність за наслідками таких договірних відносин. Відповідачем не надано належного обгрунтування підстав недійсності правочину між ТОВ УкрТехноФос” та ПОГ “Інвабуд”. Адже якщо факт здійснення господарської операції підтверджено, умисел контрагента не впливає на момент проведення господарських операцій.

Посадовими особами ДПІ у м. Рівне, на думку представника позивача, порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки в акті перевірки вони посилаються на вирок Рівненського міського суду. Однак, вирок не є первинним або іншим документом, який зафіксовано в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджує наявність фактів порушень. А посилання на будь-які інші документи, якими підтверджується факт включення до складу податкового кредиту суми 20296.00 грн. по взаємовідносинах з ПОГ “Інвабуд” відсутні.

Тому, представник позивача просить суд позов задовольнити в повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003352342/0 від 01.10.2010 року (№ 0003352342/1 від 28.10.2010 року, № 0003352342/2 від 27.12.2010 року).

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, вважають позов безпідставним, а податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м. Рівне, обгрунтованими та прийнятими відповідно до норм чинного законодавства. Пояснили суду, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4.ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, оскільки ТОВ “УкрТехноФос” завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 20296 грн. В акті перевірки відображено, що вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2010 року не було встановлено у “Агроімпекс-Ресурс”, ПОГ “Інвабуд”, ПП “Тек “Транс Експо Регіон”, в результаті задекларованих операцій наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Вироком суду також зазначається про неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу роботи, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчать про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. З врахуванням наведеного, судом у вироку зроблено висновок, що така діяльність суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.

ТОВ “УкрТехноФос” перерахувало на рахунок ПОГ “Інвабуд” 121776,00 грн., в тому числі ПДВ 20296,00 грн. з призначенням платежу “повернення коштів згідно листа №57 від 04.09 2007року”. В ході перевірки не було надано листа ПОГ “Інвабуд” №57 від 04.09.2007року. Зазначений лист за підписом директора ОСОБА_6 був наданий із запереченнями до акту перевірки. Згідно з протоколом допиту ОСОБА_6 фактично ніякої діяльності як директор ПОГ “Інвабуд” не проводив та ніяких документів як директор не підписував. Як зазначили представники відповідача, до повторної скарги ТОВ “УкрТехноФос” було надано реєстр отриманих податкових накладних з податку на додану вартість за вересень 2007 року із відображенням податкового кредиту з ПДВ в сумі 6207376,08 грн. В податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 року, поданої до ДПІ у м.Рівне 19.10.2007 року, відображено усього податкового кредиту в сумі 6524539 грн., тому по наданому реєстру неможливо зробити висновок про невключення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 20296,00 грн. по взаєморозрахунках ТОВ “УкрТехноФос” із “Інвабуд”.

Тому, представники ДПІ у м. Рівне просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «УкрТехноФос» щодо взаємовідносин з ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон” код ЄДРПОУ 35953541, ПОГ “Інвабуд” код ЄДРПОУ 32723876, ПП “Агроімпекс-Ресурс” код ЄДРПОУ 35899158 за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 рр.

За результатами перевірки складено акт № 1404/23-100/30946915 від 17.09.2010 р., на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003352342/0 від 01.10.2010 року форми “Р”, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “УкрТехноФос” визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 30444 грн., в тому числі 20296 грн. за основним платежем та 10148 грн. за штрафними санкціями (а.с.12, 19-23).

В результаті адміністративного оскарження податкового зобов'язання скарги ТОВ “УкрТехноФос” органами державної податкової служби залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003352342/1 від 28.10.2010 року та 0003352342/2 від 27.12.2010 року (а.с.10-11).

У висновку акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Рівне зазначено про порушення ТОВ “УкрТехноФос” пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 20296 грн. по взаємовідносинах з ПОГ “Інвабуд”.

Однак, такий висновок органу державної податкової служби суд вважає необгрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.

Згідно з п.п. б) п.4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (чинному на момент проведення перевірки) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, в тому числі, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Підприємство об'єднаних громадян “Інвабуд” здійснило перерахунок грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю “УкрТехноФос” в загальній сумі 351876,00 грн., зокрема 06.08.2007 року 308140 грн., 13.08.2007 року 43736 грн., з призначенням платежу “За тукосуміш” (а.с.69-70). Позивач видав видаткову накладну від 01.08.2007 року та видаткову накладну (повернення) від 03.09.2007 року про поставку тукосуміші на загальну суму 230100 грн. (а.с.72,74). Видана позивачем також і податкова накладна від 22.08.2007 року № 2122 на загальну суму 351876 грн., в тому числі ПДВ 58646 грн. (а.с.73).

Як встановлено судом, сума податку на додану вартість в розмірі 58646 грн. на підставі даної податкової накладної була включена до податкового зобовязання позивача за серпень 2007 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2007 року та реєстром виданих податкових накладних (а.с.131-138).

Позивачем було надано суду копію листа ПОГ «Інвабуд»№ 57 від 04.09.2007 року з вимогою про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 121776 грн. за підписом директора ОСОБА_6 (а.с.24), на підставі якого ТОВ "УкрТехноФос" здійснило перерахунок ПОГ «Інвабуд»грошових коштів в розмірі 121776 грн., в тому числі ПДВ 20296 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно листа № 57 від 04.09.2007 року»(а.с.76).

Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до вказаної норми, позивач здійснив коригування податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму ПДВ повернених коштів в розмірі 20296 грн. Даний факт підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2007 року та реєстром виданих податкових накладних (а.с.37, 48-49).

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року по кримінальній справі №1-386/10 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 визнано винними, у тому числі за ч.2 ст.205 КК України за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання субєктів підприємницької діяльності - ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_11, ПП "Паритет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Груп" з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі. Вироком встановлено, що у ПОГ “Інвабуд” не було економічних або інших причин виробничої та господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів; була відсутня реальна можливість виконання господарських зобовязань у звязку з відсутністю необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень і транспортних засобів та встановлено, що діяльність ПОГ “Інвабуд” носила фіктивний характер. Директор ОСОБА_6 під час діяльності ПОГ “Інвабуд” будь-яких документів на отримання товарно-матеріальних цінностей, на перерахування грошових коштів не підписував. Вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10 набрав законної сили.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки ПОГ “Інвабуд” було створено з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво осіб, які використовували дане підприємство для конвертації безготівкових коштів в готівку шляхом документального оформлення безтоварних операцій, то слід вважати, що всі документи, виписані ПОГ “Інвабуд”, в тому числі і для ТОВ “УкрТехноФос” не мають юридичної сили, а операції, проведені між позивачем та ПОГ “Інвабуд” є безтоварними.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Оскільки юридичних наслідків договір між ПОГ “Інвабуд” та ТОВ “УкрТехноФос” не створює в силу своєї нікчемності, тому оформлені первинні документи на його виконання не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Тому, у суду немає підстав вважати, що сама по собі наявність у позивача видаткових накладних, податкової накладної, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, листа з вимогою повернення коштів, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу податкового зобов'язання. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та підтверджувати фактичне здійснення операцій.

За наведених обставин, судом встановлено, що ТОВ «УкрТехноФос» по безтоварних операціях з ПОГ «Інвабуд» у серпні 2007 року було здійснено безпідставне формування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 58646 грн., а у вересні 2007 року - його коригування, зокрема зменшення, на суму 20296 грн. Тобто, як наслідок, позивачем завищено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 38350 грн.

Однак, всупереч вимогам пп. б) п.4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, орган державної податкової служби, належним чином не дослідивши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не виявив факт завищення позивачем податкового зобов'язання по ПДВ, а зробив висновок про завищення податкового кредиту.

Такий висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПОГ “Інвабуд” у вересні 2007 року на суму 20296 грн., суперечить фактичним обставинам справи та законодавчо визначеним поняттям “податкове зобов'язання” та “податковий кредит”.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Будь-яких підстав для формування податкового кредиту у вересні 2007 року по господарських операціях з ПОГ «Інвабуд»у ТОВ «УкрТехноФос» не було, оскільки будь-якого придбання (виготовлення) товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ТОВ “УкрТехноФос” не було. Позивач не здійснював купівлю товару, отже і не формував податковий кредит. З боку позивача відбулося оформлення операції продажу (поставки) товару, внаслідок чого ТОВ “УкрТехноФос” сформовані податкові зобов'язання, які в подальшому були скориговані на суму повернутих коштів.

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Всупереч цьому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість, не містить посилань на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які б засвідчували наявність порушень з боку ТОВ “УкрТехноФос” саме пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а лише на факт наявності вироку Рівненського міського суду від 25.05.2010 року, відповідно до якого встановлений факт фіктивності господарської діяльності ПОГ “Інвабуд”. Однак, вирок не підтверджує факт завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2007 року в сумі 20296 грн. по взаємовідносинах з ПОГ “Інвабуд”, оскільки відображення господарських операцій позивача з ПОГ “Інвабуд” у вересні 2007 року по поверненню коштів мало зовсім інший характер бухгалтерського та податкового обліку, ніж викладено органом податкової служби в акті перевірки.

Внаслідок здійснення безтоварних операцій позивачем з ПОГ "Інвабуд", ТОВ "УкрТехноФос" безпідставно та всупереч нормам законодавства, було завищено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 38350 грн. Однак, дане порушення не призвело до заниження позивачем податкового кредиту по ПДВ та не могло слугувати підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 20296 грн.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне № 0003352342/0 від 01.10.2010 року (№ 0003352342/1 від 28.10.2010 року, № 0003352342/2 від 27.12.2010 року) підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем, присуджуються на його користь.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0003352342/0 від 01 жовтня 2010 року (№ 0003352342/1 від 28 жовтня 2010 року, № 0003352342/2 від 27 грудня 2010 року).

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.