Постанова № 15012048, 15.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2011 року Справа № 2а-2171/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Агевича К.В.

при секретарі: Ворошило О.Є., Лізогуб Ю.В.

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради» про стягнення суми економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради», в обґрунтування якого вказав наступне. Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 26.01.2011 по 27.01.2011 була проведена перевірка Комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради» з питання виконання субєктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення планової перевірки (припис від 09.12.2010 №389), за результатами якої було складено акт від 27.01.2011 №3. Перевіркою встановлено порушення відповідачем порядку застосування тарифів, а саме: у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 застосовувались тарифи на послуги з централізованого постачання та водовідведення з рентабельністю в цілому по підприємству у розмірах 30,94% та 62,69%, рівень яких перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний 12%. Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 8769,84 грн.; при застосуванні тарифу на послуги з централізованого водопостачання для населення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Петровської міської ради від 04.06.2008 № 88 «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення УВКГ м. Петровське», в період з 01.12.2010 по 31.12.2010 підприємством було завищено вартість послуг з централізованого водопостачання для мешканців житлових будинків, яким подача води здійснюється ХКО ім. Г.І. Петровського за рахунок включення вартості фактично наданих послуг не в повному обсязі. Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 74,27 грн. Загальна сума необґрунтовано одержаної виручки склала 8844,11 грн.

Вищезазначені дії призвели до порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 31 та п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; п. 21 Порядку формування тарифів та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

У звязку з цим, 31.01.2011 року Державною інспекцію з контролю за цінами в Луганській області було винесено рішення № 13, згідно якого на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до відповідача застосовано економічні санкції у розмірі 26532,33 грн., які складаються з штрафу в сумі 17688,22 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 8844,11 грн.

02.02.2011 року рішення від 31.01.2011 № 13, було направлено на адресу відповідача. Вказане рішення відповідач не оскаржував, на цей час воно є чинним.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 26532,33 грн. на користь Державного бюджету України.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні проти позову, зазначив, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 31.01.2011 № 13 Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради» не оскаржувало.(а.с.25).

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацем першим пункту 6 Положення передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної субєктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Згідно пункту 11 цього Положення Держцінінспекція має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, повязаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519 (далі Інструкція), прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві та Севастополі.

Судом установлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 26.01.2011 по 27.01.2011 була проведена перевірка Комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради» з питання виконання субєктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення планової перевірки (припис від 09.12.2010 №389), за результатами якої було складено акт від 27.01.2011 №3.

Відповідно вказаного акту, перевіркою встановлено порушення відповідачем порядку застосування тарифів, а саме: у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 застосовувались тарифи на послуги з централізованого постачання та водовідведення з рентабельністю в цілому по підприємству у розмірах 30,94% та 62,69%, рівень яких перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний 12%. Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 8769,84 грн.; при застосуванні тарифу на послуги з централізованого водопостачання для населення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Петровської міської ради від 04.06.2008 № 88 «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення УВКГ м. Петровське», в період з 01.12.2010 по 31.12.2010 підприємством було завищено вартість послуг з централізованого водопостачання для мешканців житлових будинків, яким подача води здійснюється ХКО ім. Г.І. Петровського за рахунок включення вартості фактично наданих послуг не в повному обсязі. Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 74,27 грн. Загальна сума необґрунтовано одержаної виручки склала 8844,11 грн.

У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації, крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 31.01.2011 року № 13 за вказане порушення на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до відповідача застосовано економічні санкції у розмірі 26532,33 грн., які складаються з штрафу в сумі 17688,22 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 8844,11 грн.

Зазначене рішення відповідачем оскаржене не було.

Вказані обставини підтверджуються копіями акту від 27.01.2011 № 3 (а.с.5-9), рішення про застосування економічних санкцій від 31.01.2011 року № 31 (а.с.10), довідками про суму необґрунтованої виручки, одержаної Комунальним підприємством «Управління водопровідно-каналізаційного господарства Петровської міської ради» (а.с.8,9).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Управління водопровідно-каналізаційного господарства виконавчого комітету Петровської міської ради" економічні санкції в сумі 26532,33грн. (двадцять шість тисяч пятсот тридцять дві грн. 33 коп.) на користь Державного бюджету України: код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет м.Красний Луч, код 24046797, р/р 31115106700039.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 20 квітня 2011 року.

СуддяК.В. Агевич