Постанова № 15011633, 11.04.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/707/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Колодійчуку Олександру Вікторовичу,

за участю представників сторін:

позивача: Томенка Романа Вікторовича, Кравецької Олени Леонідівни, Кравецького Марка Вікторовича,

відповідача : Лучинського Павла Васильовича, Савицької Тамари Валентинівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" (далі - ТОВ "Поділляагротранс") з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Поділляагротранс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні правових відносин з платником податків ТОВ "Лободін Плюс" за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складено акт №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року. На підставі акта перевірки №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення №0000353500/0 від 10.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 89245,0 грн., зокрема: за червень 2008 року на суму 86549,0 грн., за липень 2008 року на суму 2696,0 грн., та №0000343500/0 від 10.09.2010 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 167334,0 грн., зокрема: за основним платежем 111556,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 55778,0 гривень.

Не погоджуючись з даними рішеннями, ТОВ "Поділляагротранс" оскаржено їх до ДПІ у м. Вінниці. Рішенням №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року ДПІ у м. Вінниці залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0000353500/0 від 10.09.2010 року та №0000343500/0 від 10.09.2010 року, а скаргу позивача - без задоволення.

На підставі рішення ДПІ у м. Вінниці №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000353500/1 від 18.11.2010 року та №0000343500/1 від 18.11.2010 року, з тих же підстав і на ті ж суму що і податкові повідомлення - рішення №0000353500/0 від 10.09.2010 року та №0000343500/0 від 10.09.2010 року, відповідно.

ТОВ "Поділляагротранс" не погоджуючись з рішенням ДПІ у м. Вінниці №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року, подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області.

Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням №1816/10/25-009 від 31.01.2011 року, залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000353500/1 та №0000343500/1, з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Вінниці вважає нікчемними угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Лободін Плюс", у зв'язку з відсутністю підтвердження виконання між ними господарських операцій та визнання господарської діяльності ТОВ "Лободін Плюс" "фіктивною", згідно вироку суду.

Позивач не погоджується з позицією відповідача та вважає, що твердження про нікчемність угод з ТОВ "Лободін Плюс" не має під собою жодних правових підстав. Так, між ТОВ "Поділляагротранс" та ТОВ "Лободін Плюс" протягом 2008 року укладалися договори поставки, зокрема:

- договір №04/18-МПД від 18.04.2008 року щодо поставки соапстоку у кількості 25 тон +/- 10% загальною вартістю 207500,0 грн. з ПДВ +/- 10%. Умови доставки - СРТ склад покупця (ТОВ "Поділляагротранс");

- договір №04/22-С від 22.04.2008 року щодо поставки соапстоку у кількості 100 тон +/- 10% за ціною 3360,0 грн. з ПДВ за 1 тону чистих жирів. Умови доставки - СРТ склад покупця (ТОВ "Поділляагротранс").

На виконання вказаних договорів ТОВ "Лободін Плюс" поставило позивачу соапсток у кількості 25,51 тон вартістю 211733,0 грн. з ПДВ (накладна №21.04.02 від 21.04.2008 року та податкова накладна №21.04.02 від 21.04.2008 року) та 96,35 тон загальною вартістю 323736,0 грн. з ПДВ (накладна №30.04.01 від 30.04.2008 року та податкова накладна №30.04.01 від 30.04.2008 року). Згідно виписок Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик" ТОВ "Поділляагротранс" здійснило оплату ТОВ "Лободін Плюс" за соапстоку 30.05.2008 року та 28.05.2008 року.

Поставка вказаного товару здійснювалась транспортом продавця - ТОВ "Лободін Плюс" спочатку для переробки соапстоки світлих масел для виготовлення з них жирних кислот із вмістом чистого жиру не менше 95 % до ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" та ТОВ "Ісма-Екопром", потім для подальшої реалізації, зокрема: ТОВ "Торговий дім "Віойл".

На підтвердження здійснення відповідних господарських операцій у позивача є видаткові накладні, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку товариства. На думку позивача, наявні документи є належним підтвердженням фактичного виконання господарських операцій як з боку ТОВ "Поділляагротранс", так і з боку ТОВ "Лободін Плюс". Крім того, позивач вважає, що органами державної податкової служби не надано достатніх доказів на підтвердження нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Поділляагротранс" з ТОВ "Лободін Плюс".

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, в ТОВ "Поділляагротранс" відсутні первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Лободін Плюс", зокрема: первинні документи, підтверджуючі транспортування ТМЦ від складу постачальника до складу покупця (товарно-транспортні накладні; акти прийому-передачі товару; чітке зазначення адреси в договорі, де здійснювалось завантаження товару; сертифікат якості товару). Крім того, ДПІ у м. Вінниці вказало, що відповідно до вироку суду у справі №1-254-09 від 31.03.21009 року Подільським районним судом у м. Києві ТОВ "Лободін Плюс" визнано "фіктивним" підприємством.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Вінниці вважає, що усі операції позивача з ТОВ "Лободін Плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків (первинними документами не підтверджено реальне отримання товарів ТОВ "Поділляагротранс" від ТОВ "Лободін Плюс"), а тому, порушуючи вимоги чинного законодавства, товариство зайво включило до складу валових витрат витрати по придбанню товарів (олії соняшникової та соапстоку) у ТОВ "Лободін Плюс" на суму 446224,0 грн. та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість із вартості придбаного товару (олії соняшникової та соапстоку) у ТОВ "Лободін Плюс" на суму 89245,0 гривень.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов ТОВ "Поділляагротранс" не визнали та заперечували проти його задоволення з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

На підставі направлення на перевірку від 13.08.2010 року №362/35, виданих ДПА у Вінницькій області, згідно п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до наказу ДПА у Вінницькій області від 13.08.2010 року №438 головним державним податковим ревізором-інспектором управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Вінницькій області Ставицькою Тамарою Валентинівною проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Поділляагротранс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні правових відносин з платником податків ТОВ "Лободін Плюс" за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року (а.с. 12-30). Згідно даного акту, перевіркою встановлено ряд порушень допущених позивачем, зокрема:

- п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за І півріччя 2008 року в сумі 111556,0 грн.;

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого ТОВ "Поділляагротранс" завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за 2008 рік на 89245,0 грн., в тому числі: в червні 2008 року - 86549,0 грн. та у липні 2008 року - 2696,0 гривень.

На підставі акту перевірки №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення - рішення №0000343500/0 від 10.09.2010 року за порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким позивачу визначено податкове зобовязання на загальну суму 167334,0 грн., зокрема: за основним платежем 111556,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 55778,0 грн. (а.с. 8) та №0000353500/0 від 10.09.2010 року за порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у якому визначено суму завищення бюджетного відшкодування позивачем у сумі 89245,0 грн. (а.с. 9).

Не погоджуючись з рішеннями, позивачем оскаржено їх до ДПІ у м. Вінниці (а.с. 31-32). Рішенням №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року ДПІ у м. Вінниці залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0000343500/0 та №0000353500/0 від 10.09.2010 року (а.с. 34-39).

На підставі рішення ДПІ у м. Вінниці №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000343500/1 та №0000353500/1 від 18.11.2010 року (а.с. 10-11), з тих же підстав і на ту ж суму що і податкові повідомлення - рішення №0000343500/0 та №0000353500/0 від 10.09.2010 року.

ТОВ "Поділляагротранс" не погоджуючись з рішенням ДПІ у м. Вінниці №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року, подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (а.с. 40-42).

Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням №1816/10/25-009 від 31.01.2011 року (а.с. 44-50), залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0000343500/0 та №0000353500/0 від 10.09.2010 року та рішення №48139/25-09/116 від 16.11.2010 року, прийняті за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення №0000343500/1 та №0000353500/1 від 18.11.2010 року), а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000353500/1 та №0000343500/1.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000343500/1 та №0000353500/1 від 18.11.2010 року винесені за порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Так, згідно акту перевірки №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року, ТОВ "Поділляагротранс", на думку відповідача, неправомірно відображено у бухгалтерському та податковому обліку господарські операції з ТОВ "Лободін Плюс", оскільки, позивачем не надано до перевірки (окрім видаткових, податкових накладних, банківських виписок, договорів) документів на підтвердження виконання умов договорів, укладених між ТОВ "Поділляагротранс" та ТОВ "Лободін Плюс", зокрема: транспортування ТМЦ від складу постачальника - ТОВ "Лободін Плюс" до складу покупця - ТОВ "Поділляагротранс", або будь-якого іншого складу. Крім того, відповідно до вироку суду від 31.03.2009 року у справі №1-254-09 діяльність ТОВ "Лободін Плюс" визнано фіктивною.

Обґрунтування виявленого відповідачем порушення наведено в п. 3.2 акту перевірки №286/3530-33553300 від 06.09.2010 року (а.с. 17 - 23), з урахуванням рішення державної податкової адміністрації у Вінницькій області №1816/10/25-009 від 31.01.2011 року за результатами розгляду повторної скарги позивача.

Суду надані документи, у яких зазначено, що між ТОВ "Поділляагротранс" та ТОВ "Лободін Плюс" протягом 2008 року укладалися договори поставки, зокрема:

- договір №04/18-МПД від 18.04.2008 року щодо поставки соапстоку у кількості 25 тон +/- 10% загальною вартістю 207500,0 грн. з ПДВ +/- 10% (а.с. 59);

- договір №04/22-С від 22.04.2008 року щодо поставки соапстоку у кількості 100 тон +/- 10% за ціною 3360,0 грн. з ПДВ за 1 тону чистих жирів (а.с. 51).

Відповідно до істотних умов вказаних договорів, зокрема: згідно умов поставки (п. 3 договору №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року) товар поставляється ТОВ "Поділляагротранс" на умовах - СРТ склад покупця (ТОВ "Поділляагротранс"), разом з товаром постачальник - ТОВ "Лободін Плюс" надає покупцю - ТОВ "Поділляагротранс" оригінали товарних накладних, податкових накладних та якісне посвідчення виробника (а.с. 51, 59).

На підтвердження виконання умов укладених договорів з ТОВ "Лободін Плюс" позивачем надано до суду наступні документи:

- накладна №21.04.02 від 21.04.2008 року (а.с. 60) та податкова накладна №21.04.02 від 21.04.2008 року (а.с. 61), згідно яких ТОВ "Лободін Плюс" поставило ТОВ "Поділляагротранс" соапсток у кількості 25,51 тон вартістю 211733,0 грн. з ПДВ;

- накладна №30.04.01 від 30.04.2008 року (а.с. 52) та податкова накладна №30.04.01 від 30.04.2008 року (а.с. 54), згідно яких ТОВ "Лободін Плюс" поставило ТОВ "Поділляагротранс" соапсток у кількості 96,35 тон загальною вартістю 323736,0 грн. з ПДВ;

- виписки з Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик" від 25.04.2008 року (а.с. 66) та від 28.05.2008 року (а.с. 55), згідно яких позивач перерахував ТОВ "Лободін Плюс" кошти за поставлений товар.

Позивачем не надано до суду документів, передбачених істотними умовами договорів №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року, зокрема, якісних посвідчень виробника.

Крім того, ТОВ "Поділляагротранс" не надано до суду доказів на підтвердження отримання на свій склад, або будь-який інший склад, товарів від ТОВ "Лободін Плюс", як це передбачено п. 3.2 договорів №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року (а.с. 59, 51).

Як слідує з пояснень представників позивача у судовому засіданні, на виконання договору №04/22-С від 22.04.2008 року ТОВ "Лободін Плюс" поставило соапсток у кількості 96,35 тон не на склад ТОВ "Поділляагротранс", а за вказівкою позивача ТОВ "Ісма-Екопром" (смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області) для здійснення переробки соапстоки світлих масел для виготовлення з них жирних кислот із вмістом чистого жиру не менше 95 %. Вказане підтверджено накладною №04/30 від 30.04.2008 року (а.с. 53) та здійснено на виконання умов договору про переробку сировини і матеріалів №01/01/08-ПР від 01.01.2008, укладеного між позивачем та ТОВ "Ісма-Екопром" (а.с. 57).

Крім того, на виконання договору №04/18-МПД від 18.04.2008 року ТОВ "Лободін Плюс" поставило соапсток у кількості 25,51 тон вартістю 211733,0 грн. з ПДВ не на склад ТОВ "Поділляагротранс", а за вказівкою позивача на ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат", згідно договору поставки від 22.04.2008 року №0932-1080423166, укладеного між позивачем та ТОВ "Торговій дім "Віойл" (а.с. 62). Вказане підтверджено накладною №РН-0000094 від 24.04.2008 року (а.с. 63) та податковою накладною №94 від 24.04.2008 року (а.с. 65).

Представники позивача у судовому засіданні вказали, що у подальшому вироблена готова продукція (жирні кислоти) були реалізовані, а виручка від їх реалізації включена до валових доходів з податку на прибуток підприємства та податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Одночасно, керівник позивача та представники позивача у судовому засіданні не конкретизували з ким саме з посадових осіб, працівників ТОВ "Лободін Плюс", або представників велись переговори та досягались домовленості щодо поставки товарів; хто та кому надавав товарно-транспорті документи, якісні посвідчення та інші документи на товар; яким транспортом та з якого складу на який здійснювались перевезення товару тощо.

На думку представників позивача, згідно норм законодавства накладні №21.04.02 від 21.04.2008 року (а.с. 60) і №30.04.01 від 30.04.2008 року (а.с. 52) та податкові накладні №21.04.02 від 21.04.2008 року (а.с. 61) і №30.04.01 від 30.04.2008 року (а.с. 54) є достатнім доказом та підставою для включення до валових доходів з податку на прибуток підприємства і податкових зобовязань з податку на додану вартість (податкового кредиту) господарські операції здійсненні між ТОВ "Поділляагротранс" та ТОВ "Лободін Плюс".

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд визначає характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Водночас, узагальнюючи судову практику, Верховний суд України в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" (далі - Інформаційний листі № 1112/11/13-10) звертає увагу на те, що при оцінці доказів, на які слід посилатися при ухвалені рішень, наявність або відсутність належним чином оформлений податкових накладних вважається обовязковою, але не вичерпною умовою, оскільки предмет доказування у цій категорії справ становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобовязань, а податковий орган, приймаючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходив із того, що позивач товар не придбавав і ці операції були фіктивними.

В Інформаційному листі № 1112/11/13-10 Верховний суду України визначив, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак слід звертати увагу і надавати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки це може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

Крім того, узагальнюючи судову практику, Верховний Суду України в Інформаційному листі № 1112/11/13-10 наголосив на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

Ухвалою від 28.03.2011 року судом витребувано належним чином завірені копії всіх наявних документів на підтвердження факту отримання соапстоку за господарськими операціями між ТОВ "Лободін Плюс", ТОВ "Поділляагротранс" у ТОВ "ІСМА-Екопром", ТОВ "ТД Віойл" та ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат", а саме товарно-транспортних (супровідних) документів на поставку сировини; якісних посвідчень (сертифікатів) на сировину. Крім того, вказаною ухвалою від 28.03.2011 року судом витребувано документи, що підтверджують прийняття на підприємство для переробки сировини за вагою та якістю, документів підтверджуючих переробку сировини та підстав включення інформації про неї в акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4 від 30.04.2008 року в ТОВ "ІСМА-Екопром"; документи, що підтверджують прийняття на підприємство товару за вагою та якістю, документи підтверджуючі, що за довіреністю серії ЯОД № 861127, виданою 20.04.2008 року Брезінському Сергію Анатолійовичу на отримання від позивача - ТОВ "Поділляагротранс" 26 тон олії соняшникової нерафінованої, стосувалась умов договору поставки № 0932-1080423166 від 22.04.2008 року та накладної №РН-0000094 від 24.04.2008 року в ТОВ "ТД Віойл" та документи, що підтверджують прийняття на підприємство товару за вагою та якістю, документів підтверджуючих, що за довіреність серії ЯОД № 861127, видана 20.04.2008 року Брезінському Сергію Анатолійовичу на отримання від позивача - ТОВ "Поділляагротранс" 26 тон олії соняшникової нерафінованої, стосувалась умов договору поставки № 0932-1080423166 від 22.04.2008 року та накладної №РН-0000094 від 24.04.2008 року в ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат".

07.04.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов лист від 07.04.2011 року б/н від ТОВ "ТД Віойл" (вх. №9334), яким товариство надало суду накладну №РН-0000094 від 24.04.2008 року (постачальник ТОВ "Поділляагротранс", одержувач ТОВ "ТД "Віойл" ). Інші документи щодо поставки товару позивачем у ТОВ "ТД Віойл" відсутні.

Крім того, 07.04.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов лист від 05.04.2011 року №178 від ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" (вх. №9343). Вказаним листом підприємство надало суду лише копію накладної на зберігання від ТОВ "ТД "Віойл" №23/01 від 23.04.2008 року.

Разом з тим, 08.04.2011 року ТОВ "ІСМА-Екопром" листом б/н та б/д (вх. №9426) повідомило суд про відсутність товарно-транспортних накладних від позивача, оскільки товариство не було учасником транспортного процесу по поставці сировини; про наявність квитанцій на приймання до переробки давальницької сировини і видачу належної продукції, виданих атестованою лабораторією ТОВ "ІСМА-Екопром" та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 30.04.2008 року щодо переробки соапстока світлих олій.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Відповідно до ч. 2 ст. 3 того ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, у відповідності до ч. 1 та. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року (далі Положення № 88).

Положення №88 встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) (п.п. 1.1). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п.п. 1.2). Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.п.2.4.).

Позивачем та його контрагентами: ТОВ "ТД "Віойл", ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат", ТОВ "ІСМА-Екопром" не надано до суду первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю ТОВ "Лободін Плюс", зокрема: транспортних документів на поставку/отримання товару, та документів, передбачених істотними умовами договорів №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року, зокрема, якісних посвідчень виробника тощо. Крім того, ТОВ "Поділляагротранс" не надано до суду доказів на підтвердження отримання на свій склад або будь-який інший склад товарів від ТОВ "Лободін Плюс", як це передбачено п. 3.2 договорів №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року (а.с. 59, 51).

Позивачем не надано доказів видачі довіреностей на одержання продукції від ТОВ "Лободін Плюс", як це передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318. Разом з тим, у сторін відсутні первинні документи, передбачені угодами, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні та якісні посвідчення виробника, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, та істотних умов договорів №04/18-МПД від 18.04.2008 року та №04/22-С від 22.04.2008 року, укладених між позивачем та ТОВ "Лободін Плюс".

Збіг кількості товару, який згідно наданих позивачем документів отримано від ТОВ "Лободін Плюс", з кількістю проданого товару та відправленого на переробку не є переконливим та беззаперечним доказом реальності господарських операцій за участю ТОВ "Лободін Плюс", оскільки, позивач, при здійсненні підприємницької діяльності, може самостійно визначати кількість товару на продаж або переробку, про що виписувати відповідні документи. При цьому, кількість товару, яка поставляється контрагентам може формуватись, як за рахунок придбаного товару у конкретного продавця, так і за рахунок товару, що придбаний у декількох продавців.

Суду не надано доказів, які б вказували на те, що товар, який за документами позивач придбав у ТОВ "Лободін Плюс" та товар, який поставлявся ТОВ "ТД "Віойл" (ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат"), ТОВ "ІСМА-Екопром" є одним і тим самим товаром.

Відповідач, з урахуванням вироку Подільського районного суду м. Києва від 32.03.2009 року (копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи), довів суду, що зазначена у накладних, податкових накладних та договорах посадова особа ТОВ "Лободін Плюс" жодних з перелічених документів не підписувала та поставок товару позивачу не здійснювала.

Про інших осіб, які б могли здійснювати підприємницьку діяльність від імені ТОВ "Лободін Плюс" суду не повідомлено, а вжиті судом вичерпні заходи щодо встановлення таких осіб або інших доказів для підтвердження дійсності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лободін Плюс", результату не дали.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність винесення ДПІ у м.Вінниці податкових повідомленьрішень до позивача за порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження здійснення ТОВ "Поділляаготранс" господарських операцій з ТОВ "Лободін Плюс", а відповідачем доведено правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000343500/1 та №0000353500/1 від 18.11.2010 року слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович