Постанова № 15011587, 12.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 12/976-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Мельник О.В. , суддя Коломис В.В. при секретарі Багній А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Агротех" на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.10 року у справі № 12/976-10

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Виробничо-комерційного підприємства "Агротех"

про звернення стягнення на нерухоме майно загальною площею 876,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 3659 від 18.02.2008 року) ПАТ КБ „ПриватБанк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу

за участю представників сторін:

позивача - Ярмолюк Я.П., за довіреністю № 4258 від 12.10.2009 року

відповідача 1 - ОСОБА_1

відповідача 2 - Лінник А.Б., - директор, наказ № 45 від 01.12.2009р.,

Підопригора Р.Б., представник за довіреністю б/н від 25.01.2011р.,

В судовому засіданні 12.04.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного підприємство "Агротех" (далі ВКП "Агротех") про звернення стягнення на нерухоме майно загальною площею 876,1 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 3659 від 18.02.2008 року) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням підприємцем ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором в частині дотримання графіку погашення заборгованості за кредитним договором, що є порушенням вимог статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 137, 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та пунктів кредитного договору. Оскільки в забезпечення виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ВКП "Агротех" було укладено Іпотечний договір, то Банк просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2010 року у справі № 12/976-10 позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ВКП "Агротех" задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно загальною площею 876,1 м2, що належить ВКП "Агротех" (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 29, код 23566371), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 3659 від 18.02.2008 року) ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - ВКП "Агротех" - звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2010 року у справі № 12/976-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначено, що відповідно до ч. 1 , 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Зміни внесені додатковим договором № 1 до кредитного договору від 18.02.2008 року № 08.03.02.013659, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_1 прямо не передбачені договором іпотеки, оскільки стосовно кредитного договору від 18.02.2008 року № 08.03.02.013659 (укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_1) жодного посилання на додаткові угоди або можливість зміни основного зобовязання договір іпотеки № 3659 не містить. Зміна умов забезпечення кредитного договору від 18.02.2008 року № 08.03.02.013659, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_1 може бути здійснена після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою та підлягає нотаріальному посвідченню, що передбачає згоду на внесення даних змін іпотекодавця, тобто ВКП "Агротех". Жодного доповнення або зміни до договору іпотеки № 3659 не проведено, як і не здійснено державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Що свідчить про недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору іпотек № 3659. Апелянт вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Представники відповідача ВКП "Агротех" в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.

Підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення щодо спірних правовідносин та просив задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.09.2010 року у справі № 12/976-10 прийнято з повним та всебічним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 18.02.2008 року між ПриватБанком в особі Шепетівського відділення № 1 Хмельницької філії (банк) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 08.03.02.01.3659.

Відповідно до умов даного договору вид кредитування поновлювальна кредитна лінія. Ліміт даного договору: 200000,00 грн. Ліміт кредитування на конкретну дату (поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, у цю дату може знаходитись в користуванні позичальника. Поточний ліміт установлюється відповідно до графіка зменшення поточного ліміту, зазначеного в додатку № 1 до даного договору. Термін повернення кредиту встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток №1 до даного договору). Зобовязання позичальника забезпечуються: комплекс, що складається з складу, будівлі, свердловини, прохідної цеху №1, цеху№2 з контролю та магазином і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 876,1 м2. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 19,7% річних. При порушенні позичальником будь-якого зобовязання з погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 44,2% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку в розмірі 250,00 грн. у день укладення кредитного договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від установленого ліміту на цілі. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом в розмірі 3% від суми ліміту кредитної лінії. Позичальник зобовязується належним чином оформити договір іпотеки № 3659 від 18.02.2008 року. Банк має право достроково стягнути кредит, проценти і винагороду, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 договору. При порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національної ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. При порушенні позичальником будь-якого зобовязання, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Додатком № 1 до кредитного договору № 08.03.02.01.3659 від 18.02.2008 року сторони погодили графік зменшення поточного ліміту.

На виконання умов кредитного договору, для забезпечення виконання зобов'язань підприємця ОСОБА_1 за цим кредитним договором, 18.02.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (заставодержатель) та ВКП "Агротех" (іпотекодавець - майновий поручитель) укладено договір іпотеки № 3659. Відповідно до умов даного договору предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна та земельної ділянки, зазначених в п.п.7,8 цього договору, в забезпечення виконання зобовязань ВКП "Агротех" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобовязань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобовязань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна та (або) земельної ділянки переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця. За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобовязань позичальника, що випливають із кредитного договору від 18.02.2008 року № 08.03.02.013659 з повернення кредиту у сумі 200000,00 грн., що надається у формі поновлювальної кредитної лінії в термін до 18.02.2011 року, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 19,7% річних, сплати відсотків за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 44,2% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту; сплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної лінії поновлювальної у розмірі 0,2% від суми ліміту кредитної лінії, сплати пені, сплати штрафу. В забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором та іпотекодавцем зобовязань договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: комплекс, що складається з складу, будівлі, свердловини, прохідної цеху № 1, цеху № 2 з контролю та магазином і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 876,1 м2. Сторони визначили, що вартість майна складає 807373,80 грн. Іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на майно та (або) земельну ділянку у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, якщо вони не будуть виконані. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 19.6, 19.8.1, 19.8.2, 19.8.3 договору, відповідно до розділу 5 Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

27.01.2009 року між ПриватБанк та підприємцем ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 08.03.02.01.3659 від 18.02.2008 року, яким погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 21,1% річних. При порушенні позичальником будь-якого із грошового зобовязань з погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 53% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

На виконання умов кредитного договору банк надав підприємцю ОСОБА_1 кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії.

Відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 03.12.2009 року у нього виник перед позивачем борг (неповернутий кредит) в сумі 199978,79 грн. Також позивачем нараховано 60803,59 грн. процентів за користування кредитом, 5012,10 грн. комісії за користування кредитом, 14575,65 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 14018,51 грн. штрафу (процентна складова.).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, у порушення взятих на себе зобовязань, умови кредитного договору виконує неналежним чином.

У звязку із невиконанням Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором Банком 04.12.2008 року направлено на адресу ВКП "Агротех" у порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" претензію (повідомлення) у якій зазначалось, що станом на 03.12.2008 року за Кредитним договором № 08,03,01,01,3659 обліковується заборгованість, яка складає 206884,17 грн., в тому числі: 199978,79 грн. поточна заборгованість, 3501,86 грн. поточні відсотки, 345,33 грн. комісія, 394,76 грн. прострочена комісія, 21,03 грн. пеня. У даному повідомленні Банк вимагав від ВКП "Агротех", відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", виконати вказане зобов'язання підприємця ОСОБА_1 та попереджав про намір звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 3659 від 18.02.2008 року. Зазначене повідомлення було вручено ВКП "Агротех" 09.12.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Станом на 03.09.2009 року за підприємцем ОСОБА_1 за Кредитним договором обліковується заборгованість у сумі 294888,64 грн., в т.ч. 199978,79 грн. борг (неповернутий кредит), 60803,59 грн. процентів за користування кредитом, 5012,10 грн. комісії за користування кредитом, 14575,65 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 14018,51 грн. штрафу (процентна складова.).

Частинами 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як було встановлено судом, відповідач у встановлений строк вимогу зазначену у повідомленні від 04.12.2008 року не виконав, та не усунув порушення підприємця ОСОБА_1 за кредитним договором.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону.

Сторони в п. 29 Договору іпотеки передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю укласти договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Згідно п. 25 Договору іпотеки при звернені стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється в розмірі 100% загальної вартості предмету іпотеки, яка зазначена в п. 13 договору іпотеки.

При цьому колегією суддів враховується, що п. 29 міститься в розділі договору "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", якою врегульовано, якими шляхами може бути здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя. При цьому було б нелогічно, що сторони за можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але позбавлені цього права в судовому порядку за рішенням суду.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Щодо посилань скаржника на те, що збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, колегія суддів зазначає, що випадки припинення іпотеки визначені ст. 17 Закону України "Про іпотеку". В даному випадку немає жодної законної підстави вважати припиненим договір іпотеки.

Колегією суддів також не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що після укладення додаткового договору № 1 до кредитного договору № 08.03.02.01.3659, банком не надсилалось нової вимоги згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки чинним законодавством не передбачено надіслання вимог після кожного внесення змін до кредитного договору.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Агротех" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 15.09.2010 року у справі № 12/976-10 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у визначеному законодавством порядку та строки.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Коломис В.В.