Рішення № 15011105, 20.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.04.11Г о с п о д а р с ь к и й с у д

Чернігівської області

14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 7-99-18

Іменем України

Рішення

19 квітня 2011 року Справа №2/51

За позовом: закритого акціонерного товариства “Луганський мясокомбінат”

91020, м. Луганськ, вул. Лутугінська,119

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 18769,43 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: представник ОСОБА_2

Заявлений позов про стягнення з відповідача 9393,47 грн. боргу на підставі договору №751, укладеного між сторонами 07.12.2009 року, 9299,53 грн. пені, 76,43 грн. 3% річних.

Згідно з відзивом, доповненням до нього відповідач підтверджує одержання товару на загальну суму 10029,59грн., частковий розрахунок за нього, суму боргу в розмірі 9393,47грн. Відповідач зазначає про незастосування позивачем засобів досудового врегулювання спору, та про те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Розгляд справи відкладався. Від позивача надійшла заява про розгляд справи 19.04.2011р. без участі представника.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з договором поставки № 751 від 07.12.2009р., за товаротранспортною накладною № 207187 від 20.10.2010р. позивач передав, а відповідач одержав товар (мясні та ковбасні вироби) на суму 10029,59грн.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди від 15.02.2010р., відповідач зобовязався оплатити поставлений товар впродовж 5 банківських днів з дати отримання партії товару.

Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем здійснена часткова оплата, розмір простроченого боргу становить 9393,47грн. Одержання товару на суму 10029,59грн., часткова оплата, наявність боргу у розмірі 9393,47грн. підтверджується і відповідачем у відзиві на позовну заяву та доповненням до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобовязання позивач нарахував до сплати відповідачеві 3%річних за період 01.12.2010р. по 09.03.2011р. в розмірі 76,43грн.

В цих частинах позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем (відповідач) терміну та умов оплати товару, вказаних у п. 4.2., останній сплачує постачальнику (позивач) пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, та відшкодовує постачальнику завдані цим збитки у повному обсязі.

За період з 01.012.2010р. по 09.03.2011р. позивач нарахував до сплати відповідачеві 9299,53грн. пені, виходячи з 1% від заборгованості (9393,47грн.).

Суд дійшов висновку, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла у періоді, за який сплачується пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Дія цього Закону не поширюється лише на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи. Тобто він є обовязковим для інших грошових відносин, до яких належать і відносини, які випливають з поставки товарів.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені з 01.12.2010р. по 09.03.2011р. частково у розмірі 394,91грн., виходячи з подвійної облікової ставки, яка діяла у цьому періоді, з простроченої заборгованості 9393,47грн.

Отже позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 9393,47грн. боргу, 394,91грн. пені, 76,43грн. 3%річних, судові витрати пропорційно задоволений вимог (98,64грн. держмита та 124,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також слід зазначити, що не застосування заходів досудового врегулювання спору не перешкоджає безпосередньому зверненню до суду за захистом порушених прав. Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства «Луганський мясокомбінат»(м. Луганськ, вул. Лутугінська, 119, код 05507034) 9393,47грн. боргу, 394,91грн. пені, 76,43грн. 3%річних, судові витрати пропорційно задоволений вимог (98,64грн. держмита та 124,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.І. Михайлюк

Повний текст рішення підписаний 20.04.2011р.