Рішення № 15010611, 13.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2011 р.Справа № 8/7/5022-234/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя, бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12г, м. Київ, в особі Філії Тернопільського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", майдан Волі, 2, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Приватного підприємства "Ролікс - Транс", вул. Гоголя, 5, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про звернення стягнення на заставне майно в загальній сумі 36 720,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 291 451,06 грн., згідно Договору застави транспортних засобів від 22.05.2007 року (з врахуванням прийнятих судом уточнень (збільшення) позовних вимог від 15.03.2011р.).

За участю представників сторін:

Прокурора: Ковальчук О.Р. помічника прокурора міста Тернополя, посвідчення №36

Позивача: Процька І.Я. головного юрисконсульта юридичного відділу, довіреність №5454 від 21.10.2010р.

Відповідача: Кіцана А.Л. представника, довіреність, б/н від 14.03.2011 року.

Третьої особи: не прибув

В судовому засіданні прокурору та представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі Філії Тернопільського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", майдан Волі, 2, м. Тернопіль до відповідача - Приватного підприємства "Ролікс - Транс", вул. Гоголя, 5, м. Тернопіль про звернення стягнення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р. в розмірі 36 720,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 291 451,06 грн., з яких: 29 500 дол. США (234 141,50грн.) - заборгованість за кредитом, 6 379,70 дол. США (50 635,68грн.) - відсотки за користування кредитом та 840,90 дол. США (6 674,23 грн.) пеня на заставлене ПП "Ролікс-Транс", згідно договору застави транспортних засобів від 22.05.2007р. рухоме майно: н/причіп рефрижератор - Е марки СНЕRЕАU NS04, 1993 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № VM4С381DNPA000585, реєстраційний № ВО 0899 XX.; н/причіп бортовий - Е, марки SCHMITZ SPR 24 L,1999 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) № WSMS6080000416592, реєстраційний № ВО 0068 XX (з врахуванням прийнятих судом уточнень (збільшення) позовних вимог від 15.03.2011р.).

Позовні вимог мотивовані тим, що:

- 21.05.2007р. між Банком та третьою особою (Позичальник) ОСОБА_1. укладено договір відновлювальної кредитної лінії №10, за умовами якого Банк взяв на себе зобовязання надати Позичальнику (третій особі) кредит в сумі 29 500 дол. США, на споживчі потреби, окремими траншами за відновлювальною кредитною лінією, відкритою на строк 60 місяців, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 21 травня 2012 року, а Позичальник зобовязався отримувати, належним чином використовувати, повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 13% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки визначені договором;

- третя особа, всупереч умов Договору відновлювальної кредитної лінії №10, отримавши кошти у тимчасове користування не виконує взятих на себе договірних зобовязань щодо сплати процентів за користування кредитом, що відповідно до положень ЦК України, Закону України "Про заставу" та умов договору дає право Банку ставити вимогу дострокового повернення наданого кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів за договором (п.п.3.2.2.-3.3.3 Договору);

- станом на 04.03.2011 року заборгованість третьої особи становить 36 720,60 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 04.03.2011 року складає 291 451,06 грн., в тому числі: 29500 дол. США (234141,50грн.) неповернутої суми кредиту, 6379,70 дол. США (50635,68 грн.) несплачених відсотків за користування кредитом та 840,90 дол. США (6674,23грн.) пені за несвоєчасну сплату процентів;

- у забезпечення виконання зобовязань по договору відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007 року між Банком та ПМП "Ролікс" (майновим поручителем), правонаступником якого є відповідач, укладено договір застави транспортних засобів від 22.05.2007 року, згідно з яким ПМП "Ролікс" передало в заставу рухоме майно транспортні засоби, а саме: н/причіп рефрижератор - Е марки СНЕRЕАU NS04, 1993 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № VM4С381DNPA000585, реєстраційний № ВО 0899 XX.; належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 009549, виданого і зареєстрованого РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль 21 квітня 2007 року; н/причіп бортовий - Е, марки SCHMITZ SPR 24 L,1999 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) № WSMS6080000416592, реєстраційний № ВО 0068 XX, належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 006283, виданого і зареєстрованого РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль 17 березня 2007 року;

- п.п.3.1.5 Договору застави, сторони передбачили право Заставодержателя звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязання за кредитним договором, зокрема, при несплаті або частковій сплаті суми відсотків.

Таким чином, вважає, що у Банку є право на задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості третьої особи за Договором відновлювальної кредитної лінії за рахунок заставного майна відповідача.

В підтвердження викладеного надано: договір відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007 року; Договір застави транспортних засобів від 22.05.2007р.; повідомлення вимогу №19-03 від 26.07.2010р., №19-03/1569 від 26.07.2010р., №05-02/117 від 19.01.10р. та №19-02/24 від 05.01.2011р., розрахунок заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:10 год. 09.03.2011 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:55 год. 23.03.2011 року, до 16:00 год. 28.03.2011р. та, відповідно, до 11:00 год. 13.04.2011р., з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 13.04.2011 р. прокурор та представник позивача прибули. Позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 15.03.2011 року, підтримали в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 13.04.2011 року позовні вимоги визнає частково, а саме: суму боргу за кредитним договором в розмірі 234 141,50 грн. та суму нарахованих відсотків в розмірі 50 635,68 грн. визнає в повному обсязі; позов в частині стягнення пені заперечує. Зазначає, що згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини, а в даному випадку є вина боржника (третьої) особи, а не заставодавця (відповідача); згідно ч.2ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків, та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення; відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), однак враховуючи те, що позивач не звертався з відповідним позовом та вимогою більше року це призвело до нарахування пені в заявленому розмірі, просить відмовити в позові щодо стягнення пені. Окрім того, зазначає, що договором кредитної лінії не передбачено щомісячних платежів з погашення тіла кредиту, і термін погашення 2012 рік, відтак, вважає, що є підстави для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, документів які витребовував суд в ухвалі від 28.03.2011 року не надав, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку прокурора, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

21 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі начальника філії Тернопільське обласне управління, - Банк, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1., Позичальник, з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії №10, за умовами якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору Кредит, на споживчі потреби в сумі 29 500 дол. США, окремими частинами (траншами) за відновлювальною кредитною лінією, відкритою на строк 60 (шістдесят) місяців, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 21 травня 2012 року, а Позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 29 500 доларів США, сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 13% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором (п. 1.1-1.3 Договору).

П. 2.1 Кредитного договору передбачено, що Банк відкриває Позичальнику рахунок для обліку заборгованості за Кредитом відповідно до правил, що діють у Банку та чинного законодавства України, та в межах Ліміту кредиту, вказаного в п.1.3 Договору, здійснює надання кредиту. Кредит надається з кредитного рахунку готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника або іншого одержувача коштів, зазначеного в розрахункових документах Позичальника. Надання першого траншу на умовах цього Договору здійснюється після виконання Позичальником Загальних умов надання Кредиту, визначених в п.1.4 цього Договору.

На виконання умов Договору №10 від 21.05.2007 року Банком були надані кредитні кошти третій особі, в межах загального ліміту в розмірі 29 500 дол. США, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія заяви ОСОБА_1. на видачу готівки №4328 від 22.05.2007 року (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Факт отримання кредиту в зазначеній сумі належним чином доведений; Позичальником та відповідачем не оспорений.

Відповідно до п.1.5 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобовязаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначених в цьому Договорі.

На період з дня видачі Кредиту та до моменту закінчення строку, на який було надано Кредит, а саме: до "21" травня 2012" року включно, проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 13% річних. Проценти нараховуються за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом починаючи з дати видачі Кредиту до настання остаточного терміну повернення Кредиту. Нараховані проценти повинні бути сплачені Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця. Сплата нарахованих процентів здійснюється Позичальником шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Остання сплата процентів повинна бути здійснені не пізніше "21" травня 2012 року (п.п.1.5.1.1-1.5.1.3 п.1.5 Договору).

Всупереч договірним умовам, позичальник ОСОБА_1. не виконав своїх зобовязань щодо сплати процентів за користування кредитом у встановленому розмірі та строках.

Відповідно до розрахунку Банку, заборгованість ОСОБА_1 по непогашених процентах, станом на 04.03.2011 року становить 6379,70 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 50635,68грн.

Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти розміру нарахованих Банком відсотків за користування кредитом. Таким чином, заборгованість Позичальника (третьої особи) по процентах за користування кредитом становить 6379,70 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 50 635,68 грн.

Згідно п.п.4.1.1 Договору відновлювальної кредитної лінії за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми Кредиту та/або своєчасної сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на корись Банку пеню в розмірі 0,03% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно представленого позивачем розрахунку, сума пені за несвоєчасну сплату Позичальником процентів за користування Кредитом становить 840,90 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 6674,23 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Станом на момент розгляду справи, Позичальником ОСОБА_1. не було виконано своїх зобовязань, щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р., тобто, було порушено умови Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Відповідно до статті 1048 цього ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статті 1053 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п.3.3.1 п.3.3 Кредитного договору Позичальник зобовязаний належним чином виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором. Точно в строки обумовлені Договором, повернути кредит в сумі 29 500 дол. США та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобовязання за цим Договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору на першу вимогу Банку достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, а також сплатити штрафні санкції, в порядку та на умовах передбачених цим договором.

П. п. 3.2.2, 3.2.3 Кредитного договору, сторони передбачили, що у разі порушення Позичальником умов цього договору Банк має право достроково стягнути Кредит та суму нарахованих процентів та інших платежів, що підлягають сплаті. При виникнення простроченої заборгованості за Кредитом, процентами, комісійними винагородами та іншими платежами, Банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно, що передано в забезпечення виконання зобовязань з договором забезпечення.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позичальник, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства, неналежним чином виконував зобовязання щодо сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 04.03.2011 року прострочена заборгованість по відсотках становить 6379,70 дол. США, на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано 840,90 дол. США пені.

Банк неодноразово, зокрема, - 19.01.2010р., 26.07.2010р. та 05.01.2011 року звертався до Позичальника з вимогою про усунення порушень та виконання порушених зобовязань перед Банком щодо сплати простроченого боргу. Зазначені вимоги були отримані позичальником, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, однак залишені останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, у банка виникло право вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.

П.1.4 Договору Сторони погодили, що зобовязання Банку надати перший транш в межах встановленого Ліміту кредиту виникає з моменту виконання Позичальником протягом двох днів від дати укладення цього договору, певних умов, зокрема, умови щодо укладення в забезпечення виконання зобовязань за цим Договором, - договору застави транспортних засобів та договору майнової поруки; здійснення майновим поручителем страхування майна, що передається в заставу і залишається у його володінні, за власний рахунок на користь Банку шляхом укладення договору страхування із страховою компанією терміном один рік з подальшим продовженням строку його дії до моменту повного погашення заборгованості за кредитом.

22 травня 2007 року, у забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії 10 від 21 травня 2007 року між Банком (Заставодержатель) та ПМП "Ролікс", правонаступником якого є відповідач (докази правонаступництва знаходяться в матеріалах справи) укладено Договір застави транспортних засобів, що нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., за реєстровим №4902.

Відповідно до Договору застави ПМП "Ролікс", як майновий поручитель Боржника, з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з Кредитного договору, передало в заставу рухоме майно - транспортні засоби, а саме:

-н/причіп рефрижератор - Е марки СНЕRЕАU NS04, 1993 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № VM4С381DNPA000585, реєстраційний № ВО 0899 XX.; належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 009549, виданого і зареєстрованого РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль 21 квітня 2007 року;

-н/причіп бортовий - Е, марки SCHMITZ SPR 24 L,1999 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) № WSMS6080000416592, реєстраційний № ВО 0068 XX, належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 006283, виданого і зареєстрованого РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль 17 березня 2007 року

Вартість предмету застави сторони оцінили в сумі 285 600 грн.(п.1.4 Договору застави).

29.05.2007 року предмети застави: н/причіп рефрижератор - Е марки СНЕRЕАU NS04, 1993 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № VM4С381DNPA000585, реєстраційний № ВО 0899 XX та н/причіп бортовий - Е, марки SCHMITZ SPR 24 L,1999 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) № WSMS6080000416592, реєстраційний № ВО 0068 XX, внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №5031458, що підтверджується наявною в матеріалах справи, належним чином засвідченою копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №12723246 від 29.05.2007 року.

Згідно п.п.3.3.4 Договору застави, Заставодавець зобовязався за власний рахунок застрахувати предмет застави на суму його договірної вартості, вказаної в п.1.4 Договору на користь Заставодержателя, шляхом укладення договору страхування із страховою компанією, терміном на один рік з подальшим продовженням строку його дії до моменту повного погашення заборгованості за кредитом та надати Заставодержателю належним чином оформлені відповідні документи на підтвердження вчинення таких дій.

13.06.2008 року на виконання умов договору укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №137008/0431/0000015.

Відповідно до п.п.3.1.5 Договору застави, у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязання за Кредитним договором, зокрема, при несплаті або частковій сплаті сумі відсотків, несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п.п 4.2,4.3 Договору застави, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання в цілому чи тієї або іншої частини, а також у інших випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством Заставодержатель реалізує свої право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку визначеному чинним законодавством. Заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається Заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у ому числі але виключно, вимагати до сплати на користь Заставодержателя:

-основну суму кредиту;

-проценти за користування кредитом;

-комісійну винагороду, визначену кредитним договором;

-нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобовязань за кредитним договором (пеня, штраф);

-витрати, понесені Заставодержателем у звязку із зверненням стягнення на предмет застави та реалізацію, у ому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати Заставодержателя, якщо вони будуть мати місце;

-спричинені Заставодержателю збитки.

П.п.6.1 Договору застави сторони передбачили, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання строку платежу зобовязання (або його частина) не буде виконана, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Боржником будь-якого з обов'язків, передбачених цим договором та/або Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка із гарантій або завірень, наданих Заставодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться недійсною.

19.01.2010р. та 26.07.2010р Банком було направлено ПП "Ролікс-Транс", як Заставодавцю, вимоги про усунення порушень та виконання порушених зобовязань перед Банком, передбачених Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007 року. Відповіді на зазначені листи-вимоги Банк не отримав. Заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007 року станом на день розгляду справи в суді не погашена.

28.01.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відомості про те, що ВАТ "Ощадбанк" розпочато процедуру звернення стягнення на обєкти обтяжень, про що свідчить долучений позивачем до матеріалів справи Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №30141856 від 28.01.2011р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України "Про заставу", від 02.10.1992р. №2654-ХІІ, за наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2654-ХІІ) визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору кредиту (ст.3 Закону №2654-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Аналогічні приписи містить ч. 1 статті 589 ЦК України.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позичальник на день розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором, в тому числі і щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а тому, згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України, слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту 29500,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 234141грн.50коп. по поверненню кредиту та 6379,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 50635грн.68 коп. по несплачених процентах за користування кредитом.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк, Позичальником дані строки порушені, в звязку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.1.1.) у вигляді сплати пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, що згідно розрахунку позивача за прострочений період, з урахуванням збільшених п.6.6. Договору строків позовної давності до 3-х років, становить 840,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 6 674грн.23 коп.

Разом з тим, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру пені, з посиланням на важкий матеріальний стан підприємства, що підтверджується довідкою №22/11 від 22.03.2011р., а також враховуючи, що кредит видавався в іноземній валюті,- в доларах США, і у звязку із світовою економічною кризою і значним знеціненням української валюти по відношенню до долара США, борг по поверненню валютного кредиту збільшився вдвічі, суд вважає за можливе на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 50% від нарахованої, що складатиме 420,45 доларів США, що в гривневому еквівалентні становить 3 337 грн. 12 коп. пені.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково на суму 420,45 доларів США, що в гривневому еквівалентні становить 3 337 грн. 12 коп.

Ч. 6 ст. 20 Закону №2654-ХІІ передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення Позичальником зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В силу ст. 19 Закону №2654-ХІІ за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Враховуючи, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору, а саме, - порушення строків внесення платежів (відсотків), суд вважає, що вимоги Банку, в силу умов Кредитного договору (п.3.2.3), Договору застави (п.4.2), Закону України "Про заставу" (ст. 20) в частині звернення стягнення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р. в розмірі 36 300,15дол. США, що еквівалентно 288 114, 30грн., з яких: 29500 дол. США (234 141,50грн.) заборгованість за кредитом, 6 379,70 дол. США (50 635,68грн.) - відсотки за користування кредитом та 420,45дол. США (3337,12 грн.) пеня, на заставлене рухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, і яке передане ним (відповідачем) в заставу згідно договору застави транспортних засобів від 22.05.2007р., реєстраційний номер №4902, підлягають до задоволення, як обґрунтовані, та правомірно заявлені.

Твердження відповідача про те, що згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини, а в даному випадку є вина боржника (третьої особи), а не заставодавця (відповідача), відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) і враховуючи те, що позивач не звертався з відповідним позовом та вимогою більше року що призвело до нарахування пені в заявленому розмірі, а тому є підстави для відмови в позові щодо стягнення пені, а також оскільки договором кредитної лінії не передбачено щомісячних платежів з погашення тіла кредиту, і термін погашення 2012 рік, а тому вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитом можливі лише при розірванні договору спростовуються вищезазначеними умовами договору відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р. та договору застави транспортних засобів від 22.05.2007р., реєстраційний номер №4902, а також вищезазначеними положеннями законодавства, яке регулює дані правовідносини, а тому відповідач, як майновий поручитель Боржника ОСОБА_1 (третьої особи по даній справі) зобовязаний відповісти заставленим майном, що належить йому (відповідачу) на праві власності та яке передане ним в заставу згідно договору застави транспортних засобів від 22.05.2007р. реєстраційний номер №4902 за невиконання Боржником (третьою особою) зобовязань за договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р., а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 2 914 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.05.2007р. в розмірі 36 300,15 дол. США, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ (04.03.2011р. 100 дол. США= 793,70грн.) становить 288 114,30 грн., з яких: 29 500 дол. США (234 141,50грн.) - заборгованість за кредитом, 6 379,70 дол. США (50 635,68грн.) - відсотки за користування кредитом та 420,45 дол. США (3 337,12 грн.) пеня за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на заставлене згідно договору застави транспортних засобів від 22.05.2007 р., який зареєстровано в реєстрі за №4902 та належне на праві власності Приватному підприємству "Ролікс-Транс", м. Тернопіль, вул. Гоголя,5, ( код ЄДРПОУ 14045466) рухоме майно, а саме: н/причіп рефрижератор - Е марки СНЕRЕАU NS04, 1993 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама) № VM4С381DNPA000585, реєстраційний № ВО 0899 XX.; н/причіп бортовий - Е, марки SCHMITZ SPR 24 L,1999 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) № WSMS6080000416592, реєстраційний № ВО 0068 XX, - на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12г, м. Київ, в особі Філії Тернопільського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", майдан Волі, 2, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 09338500).

3.Стягнути з Приватного підприємства "Ролікс-Транс", вул. Гоголя, 5, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 14045466) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2 914грн. 51 коп. державного мита.

4.Стягнути з Приватного підприємства "Ролікс-Транс", вул. Гоголя, 5, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 14045466) на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В решті позову відмовити.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 18.04.2011р.), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила