Рішення № 15010526, 13.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2011 р.Справа № 24/17-509-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 63950,10грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Кірячок О.Ю. на підставі довіреності №14/09/10 від 14.09.2010р.

від відповідача: не зявився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 63950,10грн.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 13.04.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

23.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір постачання № 28-ОД, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. Покупець зобов'язується оплачувати товар у терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 3.2 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару та підписання товарно-транспортної накладної та видаткової вкладної.

Пунктом 3.3 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. передбачено, що датою поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до п. 4.1 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. ціна на товар вказана у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою Сторонами за наявності печаток (штампів) або підпису відповідальних осіб Сторін на накладній.

Відповідно до п. 4.2 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. термін сплати товару 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п.4.3 Договору №28-ОД від 23.06.2009р. зобов'язання Покупця по оплаті поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на рахунок Постачальника чи надходження коштів у касу Постачальника.

На виконання умов Договору 23.06.2009 року позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 212 522,87 грн., що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи, а саме: - №РН-0000384 від 26.06.2009 р. на суму 20071,42грн.; - №347 від 01.07.2009 р. на суму 93161,95грн.; - №421 від 03.07.2009р. на суму 10404грн.; - №425 від 06.07.2009р. на суму 325,50грн.; - №456 від 08.07.2009р. на суму 15736,80грн.; №562 від 21.07.2009р. на суму 8491,20грн.; - №658 від 30.07.2009р. на суму 50076грн.; - №735 від 07.08.2009р. на суму 1584грн.; - № 754 від 11.08.2009р. на суму 3757,50грн.; - №846 від 19.08.2009р. на суму 3852грн.; №914 від 26.08.2009р. на суму 5062,50грн.

Таким чином, позивач в повному обсязі і належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні банківські виписки, відповідно до яких, відповідачем було частково сплачено отриманий товар на загальну суму 159 312,87 грн., що підтверджується банківськими виписками: - Оплата № 10 від 15.07.2009 р. на суму 20071,42 грн.; - Оплата №24 від 29.07.2009 р. на суму 20000 грн.; - Оплата №30 від 30.09.2009 р. на суму 20000 грн.; - Оплата №38 від 11.08.2009 р. на суму 15000 грн.; -Оплата №57 від 27.08.2009 р. на суму 10000 грн.; - Оплата №70 від 31.08.2009 р. на суму 20000 грн.; - Оплата №83 від 11.09.2009 р. на суму 18891,45грн.; - Оплата №17/181/1184 від 29.09.2009 р. на суму 10000 грн.; - Оплата №9247/23331 від 30.09.2009 р. на суму 5600грн.; - Оплата №30 від 14.04.2010 р. на суму 10000 грн.; - Оплата №30 від 15.04.2010 р. на суму 9750 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором постачання № 28-ОД від 23.06.2009 р. складає 53 210 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.3. Договору №28-ОД від 23.06.2009р. у разі затримки оплати за отриманий товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 852,82грн., сума індексу інфляції складає 3096,83грн., сума пені 4129,95грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 63950,10грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі, у звязку з чим з відповідача слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" 63950,10 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 639,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 63950,10грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65039, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), р/р НОМЕР_3 АБ „Південний”, МФО 328209 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. 121, код ЄДРПОУ 36126345), р/р 2600499203 у ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805 заборгованість у сумі 63950,10 грн., яка складається з суми основного боргу 53 210грн., суми індексу інфляції складає 3096,83грн., суми 3% річних 852,82грн., суми штрафу 2660,5грн., суми пені 4129,95грн.; державне мито у сумі 639,50грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 236грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.04.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова