Рішення № 15010337, 14.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 5016/442/2011(8/27)

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

57156, АДРЕСА_1,

до відповідача Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області,

57160, Миколаївський район, Миколаївська область, с. Радсад, вул. Миру, 5,

про стягнення 336479 грн.

Суддя Т.В. Гриньова Новицька

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від 26.02.1998р.,

ОСОБА_4, дов. № 15 від 23.06.2010р.,

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа підприємець (ФОП) ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі відповідач) грошових коштів у сумі 336479 грн., які є міжтарифною різницею між встановленим відповідачем розміром тарифів на житлово комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами позивача на виробництво цих послуг.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.04.2011р. суд розглянув та відхилив клопотання відповідача № 220-04-03 про відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше: суд не визнавав явку сторін у судове засідання обовязковою; незявлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи - позиція відповідача викладена ним у відзиві на позовну заяву (а.с. 113-125); по-друге: клопотання відповідача не підтверджено належними доказами додана до листа № 220-04-03 від 14.04.2011р. копія листка непрацездатності не засвідчена належним чином (ч.2 ст. 36 ГПК України), тому доказом бути не може.

У судовому засіданні 14.04.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

З відзиву відповідача № 167-04-03 від 18.03.2011р. вбачається, що позов він не визнає, вважає помилковим порівняння позивачем понять “економічно обґрунтований тариф” та “економічно обґрунтовані витрати” на виробництво послуг.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

встановив:

30.06.2008 р. між сторонами укладено договір №1 оренди майна житлово комунального господарства Радсадівської сільської ради, за умовами якого відповідач надав, а позивач прийняв у строкове платне користування споруди житлово комунального господарства з метою збирання, очищення та розподілу води, прибирання сміття, боротьби з забрудненням, водопровідні, каналізаційні роботи, збирання та обробка стічних вод, тобто для здійснення позивачем господарської діяльності в галузі водопостачання та водовідведення згідно з ліцензією серії НОМЕР_4.

Матеріалами справи підтверджено, що за період з червня 2009р. по травень 2010р. позивачем вивезено твердих побутових відходів (ТПБ) на суму 187824 грн., надано послуг з централізованого водовідведення на суму 141401грн. 25 коп. та піднято питної води для централізованого водопостачання на суму 1112304 грн. 15 коп.; загалом 1441529 грн. Для обчислення зазначених сум використані висновки Державної інспекції з контролю за цінами при Облдержадміністрації Миколаївської області від 13.05.2009р. №№ 63, 65 та від 17.06.2009р. № 80, з яких вбачається, що економічно обґрунтованими плановими витратами на виробництво послуг з централізованого водопостачання є 3 грн. 62 коп. за 1 куб.м.; з централізованого водовідведення 3 грн. 35 коп. за 1 куб.м.; з вивізу ТПВ 5 грн. 59 коп. на одну людину на місяць.

Таким чином, протягом червня 2009р. травня 2010р. позивач здійснив економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг на загальну суму 1441529 грн.

Відповідно до ст. ст. 26, 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішенням № 47 від 09.06.2009р. відповідач затвердив таки тарифи для населення: водопостачання 3 грн. за 1 куб.м.; водовідведення 3 грн. за 1 куб.м.; вивіз сміття 5 грн. з людини на місяць. В порівнянні з економічно обґрунтованими спеціальним органом (Держінспекцією з контролю за цінами) витратами, затверджені рішенням відповідача № 47 від 09.06.2009р. тарифи є значно нижчими.

Якби позивач відпускав населенню житлово комунальні послуги за тарифами, що затвердив відповідач, його витрати були б на 336479 грн. меншими за економічно обґрунтовані: 274643 куб.м. х 3 грн. = 823929 грн. водопостачання; 37707 куб.м. х 3 грн. = 113121 грн. водовідведення; 2800 чол. х 5 грн. х 12 місяців = 168000 грн.; загалом 1105050 грн. проти 1441529 грн. економічно обґрунтованих витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України “Про житлово комунальні послуги” у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобовязаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними й такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (57160 Миколаївська область, Миколаївський район, с. Радсад, вул. Миру, 5; ідентифікаційний код 04375636) на користь ФОП ОСОБА_1 (57156 АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) грошові кошти у сумі 336479 (триста тридцять шість тисяч чотириста сімдесят девять) грн. міжтарифної різниці; 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 79 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 квітня 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька