Рішення № 15010325, 11.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 5016/242/2011(8/21)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”,

04112, м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, офіс, 1,

до відповідача Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”,

54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120,

про стягнення 1278489 грн. 84 коп.

Суддя Т.В. Гриньова – Новицька

Представники:

Від позивача: не з’явився,

Від відповідача: Погорєлов О.В., дов. № 271 від 28.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АУЗ Факторинг” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Державного підприємства (ДП) “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (далі –відповідач) 1278489 грн. 84 коп. заборгованості за договором № 121-04/10-12 від 07.05.2010р., а також про відшкодування судових витрат, які складаються з державного мита –12785 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –236 грн.

За клопотанням відповідача у судовому засіданні 01.03.2011р. оголошено перерву для надання сторонам можливості звірити розрахунки, однак акт звірки сторони не склали.

У судовому засіданні 11.04.2011р. суд відхилив клопотання відповідача №404 від 11.04.2011р. про витребування уточненого (розгорнутого) розрахунку заборгованості як безпідставне; оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач не виконав вимог ухвали від 07.02.2011р., відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав; доказів, що спростовують позов, не зазначив. За таких обставин відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі –ГПК) України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами, вивчивши які, господарський суд,

встановив:

З 26.09.2009 р. позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Агенція по управлінню заборгованістю” (далі –Агенція) перебувають у відносинах, врегульованих договором доручення № 26/09/09-1 (далі –Договір доручення), відповідно до якого за дорученням позивача Агенція бере на себе зобов’язання здійснювати дії по стягненню заборгованості з боржників позивача (а.с. 77-81).

13.03.2010р. між позивачем та Акціонерним товариством “Індустріально –експортний банк” (АТ “Індекс –банк”) було укладено договір факторингу №03/10 (далі –Договір факторингу), за умовами якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, що були укладені між АТ “Індекс –банк” та працівниками відповідача, на суму 1278489 грн. 84 коп. (а.с. 64 –76).

Виконуючи зобов’язання за Договором доручення, 07.05.2010р. Агенція підписала з відповідачем договір № 121-04/10-12 про погашення заборгованості (далі –Договір про погашення заборгованості), предметом якого є визначення порядку сплати відповідачем позивачу заборгованості у сумі 1278489 грн. 84 коп. (а.с. 11, 12).

Оскільки Договір про погашення заборгованості не містить чітко визначеного строку сплати повної суми боргу, відносини сторін мають регулюватися ст. 530 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Діючи від імені і в інтересах позивача на підставі Договору доручення, 22.11.2010р. Агенція звернулася до відповідача з вимогою №210-02/10-12 (а.с. 34 –36), якою запропонувала протягом семиденного строку з дня отримання даної вимоги перерахувати кошти у сумі 1278489 грн. 84 коп. на розрахунковий рахунок позивача. Як свідчить поштове повідомлення (а.с. 37), зазначену вимогу відповідач отримав 07.12.2010р., однак у встановлений ст. 530 ЦК України термін зобов’язання не виконав.

В липні 2010р. листом № 234/1260 від 13.07.2010р. (а.с. 38-39) Контрольно –ревізійний департамент Міністерства оборони України повідомив позивачу, що заборгованість у сумі 1278, 5 тис. грн.. включена до першочергових платежів відповідача, проте дотепер зазначена сума залишається несплаченою.

Невиконанням зобов’язань за Договором про погашення заборгованості відповідач порушує вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. ст. 525, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що позовні вимоги підтверджені належними доказами, ґрунтуються на законах України, відповідачем у встановленому порядку не спростовані, суд приходить до висновку про їхнє задоволення.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120; ідентифікаційний код 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” (04112, м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, офіс, 1; ідентифікаційний код 36303279) грошові кошти у сумі 1278489 (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 84 коп. –заборгованість за договором № 121-04/10-12 від 07.05.2010р.; 12784 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 90 коп. –державне мито; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрати на інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15 квітня 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька