Рішення № 15009918, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/7719.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська

компанія «Славутич»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

Про стягнення 18 232,53 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Сіленко А.О. –предст. (дов. від 01.01.2011р.)

від відповідача           не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18232,53грн. –основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати товару за договором №1/4389 від 08.01.2008р., а також витрат по сплаті державного мита –182,33грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/77, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.04.2011р.

У судовому засіданні 05.04.2011р. представник позивача частково подав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 05.04.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 19.04.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, письмових пояснень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, пр-т Возз’єднання, 1, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів відправки рекомендованої кореспонденції від 23.03.2011р. та від 07.04.2011р., проте, повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду не повернулись, а також не поверталась на адресу суду кореспонденція із відміткою поштового відділення про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

          08.01.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1/4389 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити товар, а покупець (відповідач) прийняти його та оплатити вартість товару протягом 14 днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Відповідно до п. 4.1 договору позивач відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ставка ПДВ повинна бути вказана у гривнях.

Згідно з п. 4.2 договору ціна за товар вказується в накладній.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що загальна сума даного договору складається із суми всіх накладних до даного договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 32283,20грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №ДДК-022580 від 11.11.2010р. на суму 18069,98грн., № ДДК-020212 від 11.10.2010р. на суму 14212,22грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.5 договору відповідач має право в будь-який момент повернути позивачеві товар за умов якщо:

-          поставлений товар не був передбачений заявкою;

-          в процесі реалізації був виявлений неякісний товар, що не відповідає прийнятим стандартам;

-          товар не користується попитом у споживачів на протязі строків реалізації даного товару.

Позивач зобов’язаний забрати товар на протязі 7 календарних днів з моменту вимоги відповідача.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що позивач зобов’язаний надати з кожною поставкою товару наступні документи:

-          накладні;

-          податкові накладні;

-          у випадку не дозволу чи повернення товару позивач зобов’язаний надати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Якщо вищевказані документи не будуть надані разом з товаром, датою отримання товару є дата отримання документів.

Відповідачем було частково повернуто товар загалом на суму 14050,67грн.,. що підтверджується актом приймання товару від 11.10.2010р. та розрахунком № 1441/20212 коригування кількісних і вартісних показників, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Отже, відповідач повинен був сплатити на користь позивача за поставлений товар 18232,53грн.

Проте, відповідач у встановлений п. 1.1 договору строк не виконав своє зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару на суму 18 232,53грн.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 232,53грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін кодексу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 232,53грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 18 232,53грн. –основного боргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(м. Київ, пр. Возз’єднання, 1, код ЄДРПОУ 31168778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»(м. Київ, вул. Софійська, 10-А; м. Київ, вул. Сирецька, 33-А, код ЄДРПОУ 33403739) 18 232,53грн. –основного боргу, 182,33грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій