Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 7/1218.04.11 За скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" стягувач Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від скаржника: Богач О.Є.-довіреність №140 від 31.03.2011;
від стягувача: Алавердян Т.О.-довіреність №Д07/2011/02/01-2 від 01.02.2011;
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з’явились ;
Обставини справи:
23.03.2009 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 по справі № 7/12, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 та набрало законної сили з 18.02.2009 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 14.03.2011 замінено назву сторони (боржника) у справі № 7/12 з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".
30.03.2011 Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011за наказом Господарського суду м. Києва № 7/12 від 23.03.2009.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.04.2011 розгляд скарги призначено на 18.04.2011.
18.04.2011 представник скаржника через канцелярію суду подав клопотання про фіксування судового процесу, яке судом було задоволено та у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
18.04.2011 представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Скарга мотивована наступним.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться наказ Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 7/12 про примусове стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у розмірі 16314854, 66 грн.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.03.2011 ВП № 25146459 було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 7/12.
Однак скаржник вважає дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними, посилаючись на те, що Постановою № 25146459 від 04.03.2011 було відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості з боржника на користь стягувача у розмірі 16314854, 66 грн., в той час як на момент відкриття виконавчого провадження фактичний залишок суми боргу складав 15935023,64 грн. у зв’язку з частковою сплатою боржником суми боргу.
Також скаржник посилається на те, що наказ Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 7/12 не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі невірно зазначений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а саме до 23.03.2012, в той час як рішення суду № 7/12 набрало законної сили 18.02.2009.
Відповідно до вищевикладеного ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" вважає дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними та просить суд скасувати Постанову ВП № 25146459 від 04.03.2011 про відкриття виконавчого провадження та зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, суд встановив:
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діє з 27.11.2009) державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.
Статтею 5, 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використання наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом.
Зазначене кореспондується з ч. 2 статті 19 Конституції України, в якій передбачено, що органи державної виконавчої влади, зокрема, і органи Державної виконавчої служби, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 8 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді та в інших передбачених законом випадках.
Окрім того, згідно вимог ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Таким чином, посилання боржника на те, що відкриття виконавчого провадження на суму 16314854, 66 грн., а не на суму залишку заборгованості, є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець приймає до виконання виконавчий документ, яким є наказ Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 7/12, за яким розмір заборгованості становить 16314854, 66 грн.
Окрім того, винесення державним виконавцем постанови про відкриття провадження на всю суму стягнення за наказом Господарського суду м. Києва не є перешкодою для проведення виконавчих дій, які в подальшому будуть проводитись у відповідності до заяв стягувача і на суму, вказану у заявах стягувача.
Неправомірним також є посилання боржника на невідповідність наказу Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 7/12 вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наказ виданий у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", що діяли на момент видачі наказу.
Крім того, невірне зазначення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання не є порушенням ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" та не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до п.7 Роз”яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002р. №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визначає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визначає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визначає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність доводів скаржника, у зв’язку з чим скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не підлягає задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити повністю.
СуддяМ.М.Якименко
Судове рішення № 15009825, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: