Рішення № 15009653, 07.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа № 4/5009/305/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Закритого акціонерного товариства “Стептехсервіс”, (71611, смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, вул. Шкільна, 24)

до відповідача Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, (71600, м. Василівка Запорізької області, вул. Чекістів, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаВідділ Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, (71600, Запорізька область, м.Василівка, вул.Театральна,1)

про визнання нечинним розпорядження № 314 від 08.04.2010 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача Бойчук А.В., довіренність №28 від 16.02.2011р.;

Козаренко С.П., довіренність № 27 від 28.12.2010р.;

Сидоров М.С., довіренність №33 від 06.04.2011р.;

Від відповідача Чистякова В.А., довіренність №01-51/269 від 27.04.2010р.

Від третьої особи Куліш В.В., довіренність № 01-23/204 від 06.04.2011р.

24.01.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Закрите акціонерне товариство “Стептехсервіс”, Степногірськ Василівського району Запорізької області з позовною заявою до відповідача Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Василівка Запорізької області про визнання нечинним розпорядження № 314 від 08.04.2010 р.

Ухвалою від 24.01.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.02.2011 р. В судовому засіданні 21.02.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 17.03.2011р. Ухвалою суду від 17.03.2011р., на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ Держкомзему у Василівському районі Запорізької області. На підставі ст., ст. 69, 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 07.04.2011р.

В судовому засіданні 07.04.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, на підставі ст.ст. 92, 116, 141, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 20 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України просить позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані наступним. 14.09.00 ЗАТ “Стептехсервіс” отримано державний акт на право постійного користування землею (земельна ділянка у розмірі 67,36 га, в межах згідно з планом землекористування; кадастровий номер земельної ділянки: 2320955700:04:022:0002). Згідно із вказаним державним актом, землю надано у постійне користування для обслуговування будівель та споруд відповідно до рішення сесії Степногірської селищної ради від 14.09.00 №1. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 47. 19.04.2010 року на адресу ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»надійшло розпорядження Василівської районної державної адміністрації Запорізької області №314 від 08.04.2010 про припинення права постійного користування, відповідно до якого припинено ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 67,36 га, наданою згідно рішення Степногірської селищної Ради від 14.09.2000 №1; державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №000339 від 14.09.2000, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №47 визнано таким, що втратив чинність; запропоновано ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»здійснити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які ним використовуються. На думку позивача, розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації №314 від 08.04.2010 прийняте з порушенням норм діючого законодавства, а отже має бути визнане нечинним з наступних підстав. Однією з підстав для прийняття рішення про припинення права постійного користування відповідачем зазначено пункт «є»ст. 141 Земельного кодексу України. Однак, відповідачем некоректно трактується та застосовується вказаний пункт Земельного кодексу України, оскільки набуття права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, може припинити право користування земельною ділянкою, лише в частині тієї земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка необхідна для їх обслуговування. Таким чином, набуття права власності на окремі об'єкти нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, наданій в постійне користування позивачу, не може бути підставою для припинення в повному обсязі права постійного користування земельною ділянкою площею 67,36 га, наданою позивачеві згідно рішення Степногірської селищної Ради від 14.09.2000 №1 та, як наслідок, визнання нечинним державного акту на право постійного користування землею. Крім того, ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»набуло право постійного користування землею правомірно, що посвідчено в державному акті на право постійного користування землею, який було видано 14.09.2000р. Також позивач зазначає, що подібний земельний спір вже розглядався господарським судом Запорізької області, та рішенням по справі №09-07/585-17/256/09 за позовом ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -фізичної особи Швеця В.П., третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області, про визнання нечинним пункту 5 розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації від 08 серпня 2008 року №579, припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 67,36 га, наданою ЗАТ «СТЕПТЕХСЕРВІС»згідно рішення Степногірської селищної Ради від 14.09.2000 №1 та визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №000339 від 14.09.2000, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №47. Враховуючи вищевикладене, просить суд позов задовольнити та визнати нечинним розпорядження № 314 від 08.04.2010 р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву про визнання нечинним розпорядження розпорядження № 314 від 08.04.2010 р. Вважає, що позов не може бути задоволено з наступних підстав. Правовою підставою для визнання таким що втратив чинність державного акту на право постійного користування землею II- ЗП № 000339, виданого Степногірською селищною радою від 14.09.00, стали норми Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Земельного кодексу України (ст. 17, п. 12 Перехідних положень), п.е ст.141 Земельного кодексу України. Підставою для застосування вищезазначених норм райдержадміінстрацією, стали правовідносини, що засвідчили факти набуття іншими особами права власності та права користування на споруди, що були розташовані на земельній ділянці, яка була передана у постійне користування позивачу. У зв'язку з відчуженням частини об'єктів нерухомості площа земельної ділянки, яка була надана в постійне користування ЗАТ “Стептехсервіс”, змінилась, відповідно у бік зменшення її площі, необхідної для обслуговування об'єктів нерухомості, право власності яких було передано громадянину ОСОБА_1 з яким укладено договір оренди від № 235 від 15.08.08, зареєстрований у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП “ЦДЗК” 22.09.08 за № 040826600138. Зазначав, що така ж ситуація, із зменшенням площі земельної ділянки, яка була надана в постійне користування позивачу, спостерігається і в контексті розгляду розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.08.08 № 580, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції існуючої будівлі їдальні № 24 під адміністративно-побутовий корпус з цеху по виробництву металопластикових виробів приватному підприємцю Радченко Ларисі Михайлівні. Договір оренди землі укладено 15.08.08, зареєстровано у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП “ЦДЗК” 23.09.08 за № 040826600139. 27.04.2005 набув чинності договір оренди землі (зареєстрований у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центру ДЗК»за № 040526600002), укладений між районною державною адміністрацією та ТОВ «Дніпровський комбінат металевих сплавів», згідно якого в оренду передано частину земельної ділянки, яка також належала позивачу на праві постійного користування в зв'язку з відчуженням об'єктів нерухомості. Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 11.07.2008 № 525 ТОВ «Дніпровський комбінат металевих сплавів»продано земельну ділянку площею 2,0955 га, та укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за № 2172. Згідно інформації наданою Василівським районним відділом Запорізької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру»на земельну ділянку загальною площею 2,0955 га оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку: серія ЯЗ № 300712, зареєстрований 17.08.2009 за№ 030926600001. Власником вказаної земельної ділянки є ТОВ «Дніпровський комбінат металевих сплавів». Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26.09.2007 № 483 ТОВ «Запорізькому міжрегіональному виробничо-комерційному підприємству «Унікон»надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3,2924 га для реконструкції будівлі складу під цех по виробництву лігатур (сплавів кольорових металів). Зазначена земельна ділянка також надана з земель, які знаходились в постійному користуванні ЗАТ «Стептехсервіс». Громадянину ОСОБА_3 розпорядженням голови районної державної адміністрації від 16.10.2008 № 783 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,0000 га, для обслуговування об'єктів нерухомості із земель, наданих в постійне користування ЗАТ «Стептехсервіс». Отже, на думку відповідача, юридично зміна площі земельної ділянки, яка надана в постійне користування позивачу, мала місце ще в 2005 році. А тому з 2005 року позивач мав вживати заходів щодо переоформлення державного акту на право постійного користування на орендні відносини оскільки згідно чинного законодавства позивач не може мати на праві постійного користування земельні ділянки (ст. 92 Земельного кодексу України). Припинення права постійного користування та визнання не чинним державного акту на право постійного користування носить формальний характер, оскільки площа земельної ділянки, яка передана в постійне користування, зменшена і правовстановлюючий документ не відповідає дійсності. Також звернув увагу суду на те, що посилання позивача на неправильне трактування райдержадміністрацією норми п. е ст.141 Земельного кодексу України є необґрунтованим, оскільки автоматично у правовстановлюючому документі - державному акті на право постійного користування землею, не змінюється площа при набутті права власності або права користування на земельні ділянки у зв'язку із придбанням у власність об'єктів нерухомості. Більше того, чинне законодавство не передбачає процедури внесення змін до державних актів на право постійного користування землею, а позивач, згідно діючого земельного законодавства, не є особою, яка може набути у постійне користування земельну ділянку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаВідділ Держкомзему у Василівському районі Запорізької області в судовому засіданні 17.03.2011р., надала інформацію про земельні ділянки, які знаходяться на території, яка належала ЗАТ «Стептехсервіс»на праві постійного користування згідно державного акту від 14.09.2000 року: розпорядженням голови РДА від 10.01.2008 року № 10 «Про погодження місця розташування існуючої будівлі їдальні № 24 для реконструкції її під адміністративно-побутовий корпус з цехом по виробництву метало пластикових виробів на території Степногірської селищної ради»ІШ ОСОБА_4. площею 1Д320 га, кадастровий № 2320955700:04:022:0005; розпорядженням голови РДА від 15.01.2008 року № 17 «Про погодження місця розташування існуючого незавершеного будівництва адміністративно-побутового корпусу з актовим залом на 1700 чоловік для реконструкції його під аДхМІністративно-побутовий корпус з цехом по виробництву метало пластикових виробів на території Степногірської селищної ради»ОСОБА_1 площею 0,6039 га, кад. № 2320955700:04:022:0006; розпорядженням голови РДА від 14.02.2005 року № 76 «Про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки для реконструкції будівлі авто цеху під підприємство по виробництву лігатур з високим вмістом марганцю та надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки»площею 2,0955 га; ТОВ «Дніпровський комбінат металевих сплавів»; розпорядженням голови РДА від 26.09.2007 року № 483 «Про погодження місця розташування земельної ділянки для реконструкції будівлі складу під цех по виробництву лігатур (сплавів кольорових металів) ТОВ «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон»» площею 3,2924 га. Також, представник третьої особи , пояснив, що державний акт позивача на теперішній час не анульовано, оскільки для цього необхідно відповідне звернення позивача з його оригінальним примірником державного акту. Такого звернення від позивача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2000р. ЗАТ “СТЕПТЕХСЕРВІС” видано державний акт на право постійного користування землею, згідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування земельна ділянка у розмірі 67,36 га , в межах згідно з планом користування , кадастровий номер ділянки: 2320955700:04:022:0002.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №47.

08 квітня 2010року Василівською райдержадміністрацією Запорізької області було прийнято розпорядження №314 “Про припинення права постійного користування” , яким ЗАТ “СТЕПТЕХСЕРВІС” було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 67,36 га, наданою згідно з рішенням Степногірської селищної ради від 14.09.2000р. №1. Пунктом 2 розпорядження державний акт на право постійного користування землею серії 11-ЗП №000339 від 14.09.2000р., зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №47, визнано таким , що втратив чинність. Пунктом 3 розпорядження запропоновано позивачу здійснити заходи з переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які ним використовуються.

Розпорядження вмотивовано посиланням на ст.ст. 2,6,п.2 ст.21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” , ст.17, п.е ст.141, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Позивач, не погодившись з даним розпорядженням, звернувся до суду з вимогами про визнання його нечинним з підстав наведених в описовій частині судового рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи ін. органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Таким чином, оспорюване позивачем, розпорядження першого заступника голови Василівської РДА від 08.04.2010р. №314 є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноваженим.

Норми ст. 19 Конституції України, а також ст. ст. 6, 13, 21, 41, 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” свідчать, що органи державної влади, до кола яких відноситься і Василівська РДА, відповідач у цій справі, та її посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням актів державних чи інших органів” визначено, що підставами для визнання незаконними (недійсними) актів у судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції чинній на час спірних правовідносин у цій справі, (…) до моменту розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади. До вказаних органів, стосовно спірних правовідносин, належить і Василівська РДА.

Згідно з нормами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності із ст. ст. 2, 6, 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (ст. 2). Актами місцевої державної адміністрації є розпорядження голови місцевої державної адміністрації, видані в межах своїх повноважень, накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (ст. 6). Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ст. 41).

А згідно з вимогами ст. ст. 13, 21 Закону № 586, ст. 17 Земельного кодексу України (ЗК України), до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить (...) розпорядження землями державної власності відповідно до Закону, забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; (...) вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Так, оспорюване розпорядження прийнято в межах компетенції відповідача, наданої йому вищенаведеними Законами.

Разом з цим, суд вважає, що спірне розпорядження суперечить діючому законодавству, оскільки винесено безпідставно та необґрунтовано, виходячи з наступного.

Як на підставу для прийняття розпорядження № 314 від 08.04.2010р. відповідач послався на п.”е “ ст.141 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.”е” ч.1 ст.141Земельного Кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є : (…) е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок , будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. (…)

Вищезазначена стаття була доповнена цим пунктом у звязку із прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю” в редакції Закону від 05.11.2009р., чинна з 10.12.2009р.

Прийнятий Закон, який вніс відповідні зміни до Земельного кодексу, встановив існуючий раніше порядок автоматичного переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок , будівлю та споруду. При цьому право на земельну ділянку переходить виключно під придбаним обєктом. Разом з цим особам , що набувають право власності на жилий будинок надається право на приватизацію (викуп-для юридичних осіб) земельних ділянок у максимальному розмірі земельних ділянок, відповідно до цільового призначення , визначеного ст..121 ЗКУкраїни. А, отже у звязку з цим і припиняється відповідне право на землю особи, яка продала такий обєкт.

Як свідчать наявні матеріали господарської справи, станом на час прийняття оспорюваного розпорядження відповідачем, будь--які обєкти нерухомості позивачем не відчуджувались та право власності на них до інших осіб не переходило. А отже, і підстав для припинення права користування землею позивача на підставі п.”е” ст..141 ЗК України не було.

Крім того , суд враховує наступне.

За приписами пункту 7 розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом шостим розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України передбачалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп вказаний пункт визнано неконституційним, та таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Із втратою чинності вищезазначеної норми, особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно із частиною другою статті 92 Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві, не зобов'язані переоформляти право власності або право оренди на них.

Як встановлено ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України»від 16.10.96 р. № 422/96-ВР, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за N 449 від 02.04.2002, зокрема п. 2, раніше видані державні акти на землю, в т. ч. на право постійного користування землею, залишаються чинними і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення за цим громадян або юридичних осіб.

В ході судового розгляду було встановлено, що з боку позивача такого звернення до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області не надходило , згаданий вище Державний акт на землю зберігає юридичну силу по даний час, а отже, вилучення земельної ділянки, зазначеної в акті, можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України, або за згодою землекористувача.

Пояснення відповідача, що протягом 20052008рр. мала місце передача частин земельної ділянки , яка на праві постійного користування знаходиться у позивача, іншим особам на підставі відповідних правовстановлюючих документів, тому площа земельної ділянки , яка надана позивачу у користування зменшилась, і йому необхідно вживати заходи щодо переоформлення державного акту на землю, не може бути підставою для примусового припинення його права на землю.

Наявний в матеріалах цієї справи лист відділу держкомзему у Василівському районі Запорізької області за вих. від 16.03.2011р. 01-12/146, свідчить, що за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні “Стептехсервіс” на підставі державного акту на право постійного користування землею від 14.09.00 (ІІ-ЗП № 000339), земельні ділянки були виділені наступним землевласникам та землекористувачам:

- ТОВ “Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство “Унікон” розпорядження голови Василівської РДА від 26.09.07 № 483 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3,2924 га для реконструкції будівлі складу під цех виробництва лігатур;

- ТОВ “Дніпровський комбінат металевих сплавів” на підставі розпорядження голови Василівської РДА від 11.07.08 № 525 та відповідно до умов договору купівлі-продажу від 28.07.08 державою Україна в особі Василівської РДА ТОВ “Дніпровський комбінат металевих сплавів” продано земельну ділянку площею 2,0955 га для реконструкції авто цеху під підприємство по виробництву лігатур з високим вмістом марганцю на проммайданчику шахти № 11

-- ПП ОСОБА_4 за розпорядженням голови РДА від 10.01.2008р. №10 “Про погодження місця розташування існуючої будівлі їдальні №24 для реконструкції її під адміністративно побутовий корпус з цехом по виробництву метало пластикових виробів на території Степногірської селищної ради “ земельна ділянка площею 1,1320га.,

--гр.ОСОБА_1 за розпорядженням голови РДА від 15.01.2008р. № 17 “Про погодження місця розташування існуючого незавершеного будівництва адміністративно побутового корпусу для реконструкції його під адміністративно-побутовий корпус з цехом по виробництву пластикових виробів.” земельна ділянка площею 0,6039га.

.---гр.ОСОБА_3 за розпорядженням голови РДА від 16.10.2008р. №738 “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування обєктів нерухомості на території Степногірської селищної ради” земельна ділянка площею 1,0000га.

Однак, застосування до цих правовідносин, як підстави для припинення права користування земельною ділянкою позивача, ст.141п.”е” є безпідставним та таким ,що суперечить вимогам законодавства, оскільки Закон не має зворотної сили та не розповсюджується на правовідносини , що склалися раніше.

Статтею 149 Земельного кодексу України передбачено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

Отже, оскільки позивач добровільно від земельної ділянки не відмовлявся, державний акт на право постійного користування від 14.09.2000р.№47 не анульований, інших підстав для припинення його права користування земельною ділянкою відповідачем не доведено, то прийняттям оспорюваного розпорядження відповідач порушив право використовувати земельну ділянку під належними позивачу спорудами та обєктами.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації № 314 від 08.04.2010 р. «Про припинення права постійного користування».

3. Стягнути з Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, (71600, м. Василівка Запорізької області, вул. Чекістів, 4, код ЄДРПОУ 02140857) на користь Закритого акціонерного товариства “Стептехсервіс”, (71611, смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, вул. Шкільна, 24, код ЄДРПОУ 26007358014001 у Степногірському відділенні ЗРУ «Приватбанк», МФО 313399) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат на державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “13 ” квітня 2011 р.