Постанова № 15009390, 19.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 квітня 2011 р. № 5002-30/5156-2010 (2-30/5156-2010) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

           Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. по справі № 5002-30/5156-2010 за заявою ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про банкрутство СТ "Куйбишево" Бахчисарайського районного споживчого товариства, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2010 р. по справі № 5002-30/5156-2010 порушено провадження по справі про банкрутство СТ "Куйбишево", на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. /суддя Ловягіна Ю.Ю/ провадження по справі № 5002-30/5156-2010 припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. по справі № 5002-30/5156-2010 /судді : Латинін О.А., Антонова І.В., Ткаченко М.І./ залишено без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р., апеляційну скаргу ДПІ Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим без задоволення.

В касаційній скарзі ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, у боржника - СТ "Куйбишево" станом на 30.09.2010 р. існував податковий борг перед ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим в сумі 2 556,89 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002851501/0 від 10.12.2008 р. постановленого згідно акту перевірки боржника № 457/15-01/31544733 від 24.11.2008 р.

Зазначений податковий борг в сумі 2 556,89 грн. складається із 2040,00 грн. - штрафна санкція та 516,89 грн. - нарахована пеня по податку на прибуток.

ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим подано до суду заяву про визнання банкрутом споживчого товариства "Куйбишево" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, з вимогами на суму 2 556,89 грн., посилаючись на те, що боржник відсутній за юридичною адресою, місцезнаходження керівних органів боржника неможливо встановити та що ДПІ були вжитті всі заходи, спрямовані на стягнення даної заборгованості.

Припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст.ст.1, 2, 13, 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування ” суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, не відносяться до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів), а отже, наявність лише штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, кредитором не надано належних доказів, що свідчать про відсутність юридичної особи - боржника за її місцемзнаходження, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Севастопольський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. без змін.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)

не інакше як через відновлення платоспроможності. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може являтись основним грошовим зобов’язанням боржника, в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Належним чином дослідивши обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд як першої так апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про необхідність припинення провадження по справі № 5002-30/5156-2010 як такого, що порушене безпідставно.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Неплатоспроможність- це зовнішня ознака неоплатності боржника, тобто недостаток майнових активів для оплати заявлених кредиторських вимог.

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Судом першої інстанції було встановлено, що кредитором не надано доказів безспірності кредиторських вимог, оскільки вимоги ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до боржника складаються із суми штрафних санкцій, які не є основним грошовим зобов’язанням, згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Так як при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство кредитором не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог та неплатоспроможність боржника сплатити борг , то порушене провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. та ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. по справі № 5002-30/5156-2010 не вбачається, так як вони постановлені судом у відповідності до фактичних обставин справи і вимог закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 –1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 р. по справі № 5002-30/5156-2010 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

           Коробенко Г.П.