Постанова № 15009042, 31.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р.Справа № 2-а-6754/08/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Рені-Лайн» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області № 0001182301/0 від 27.02.2008 року в сумі 202419 грн., яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач неправомірно нарахував додаткові зобовязання зі сплати ПДВ з урахуванням придбання товарів та послуг, що не використовуються підприємством в будь-яких операціях, а призначені та використовуються для створення основних засобів будівництва зернового комплексу для перевалки зерна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять скасувати постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у лютому 2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області проведено позапланову перевірку ТОВ «Рені-Лайн»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року, про що 22 лютого 2008 року складений Акт № 55/23-22478794.

За результатами перевірки відповідачем 27.02.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001182301/0, згідно якого за порушення пп. 7.4.2, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 223 456 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено в судовому порядку правомірності прийнятого рішення.

Проте колегія суддів такий висновок вважає помилковим та зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі ЗУ № 168) платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також не є обєктами оподаткування згідно із статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст.7 ЗУ № 168 передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Згідно пп. 7.4.3. п. 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Проведеною перевіркою встановлено. що позивач невірно здійснював розрахунок питомої ваги оподатковуваних операцій в загальному обсязі наданих послуг за податкові періоди, які вплинули на завищення загальної суми бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

Таким чином, на думку колегії суддів, платник податку при придбанні товарів, які мають подвійне призначення (використовуються в оподатковуваних або звільнених від оподаткувань операціях), повинен діяти в порядку, передбаченому пп. 7.4.3. п. 7.4 ст.7 У № 168 та пп. п.п. .3.3. п. 5.3. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому та частка сплаченого при придбанні товарів (послуг) податку на додану вартість, яка не відноситься до складу податкового кредиту, включається до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 04 липня 2007 року по 01 серпня 2008 року здійснював будівництво II черги пускового комплексу № 2 - точки відвантаження зерна на воду з комплексом споруд у Ренійському порту, яка була прийнята в експлуатацію 19 вересня 2008 року. Будівництво обєкту здійснювалося генеральним підрядником - ПП «Надежда 2», ТОВ «Укрхліббуд».

Крім цього, у періоді, що перевірявся, позивач купував товари та отримував послуги для створення основних засобів - зернового комплексу по перевалці зерна та виробництва комбікормів за відповідними договорами з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Крафт».

З наведеного вбачається, що в даному випадку придбання товарів (послуг) мало подвійне призначення, тобто товари (послуги) отримувались одночасно для використання в оподатковуваних операціях і звільнених від оподаткування операціях (операції з поставки послуг з перевезення (переміщення) вантажів транзитом через територію і порти України звільнені від оподаткування, а послуги з перевезення вантажів за іншими договорами оподатковуються відповідно до законодавства).

Таким чином, позивач не мав правових підстав керуватися положеннями пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 ЗУ № 168, а повинен був застосувати у своїй діяльності пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Оскільки позивачем не вівся окремий облік валових витрат та доходів по різним категоріям операцій (оподатковуваних та звільнених від оподаткування) з поставки та придбання товарів (послуг) та не здійснювалось ведення бухгалтерського обліку суми ПДВ як сплаченого постачальникам так і отриманого від покупця, що призвело до невірного розрахунку питомої ваги при визначенні суми податкового кредиту минулих періодів, колегія суддів вважає правомірним зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 223456 грн.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до ухвалення неправильного по суті спору рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись: ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Рені-Лайн»до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів у відповідності до діючого законодавства.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.