Ухвала суду № 15008785, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12198/10/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Арі-Агро»до Державної податкової адміністрації України, Державної Податкової адміністрації в Чернігівській області, Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Арі-Агро»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної Податкової адміністрації в Чернігівській області, Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області в якому просить визнати неправомірними дії Прилуцької обєднаної ДПІ в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги №1587/10/25-010 від 17.03.2010 року; визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду повторної скарги №936/10/25-020 від 26.05.2010 року; визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги №7705/6/25-0115 від 05.08.2010 року та скасувати податкові повідомлення рішення №№ 0000032300/0/14, 0000022300/0/13, 0000012300/0/12 від 13 січня 2010 року та №№ 0000032300/1/602, 0000022300/1/600, 0000012300/1/601 від 17 березня 2010 року, №№ 0000032300/2/1036, 0000412300/2/1037, 0000012300/2/1035 від 02 червня 2010 року, №№ 0000012300/3/1302, 0000032300/3/1303, 000041200/3/1304 від 11 серпня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області №№ 0000032300/0/14, 0000022300/0/13, 0000012300/0/12 від 13 січня 2010 року, №№ 0000032300/1/602, 0000022300/1/600, 0000012300/1/601 від 17 березня 2010 року, №№ 0000032300/2/1036, 0000412300/2/1037, 0000012300/2/1035 від 02 червня 2010 року, №№ 0000012300/3/1302, 0000032300/3/1303, 000041200/3/1304 від 11 серпня 2010 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Прилуцька обєднана державна податкова інспекція в Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в звязку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Арі-Агро»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено Акт №1600/23/33556426 від 23 грудня 2009 року.

На підставі Акта перевірки №1600/23/33556426 від 23 грудня 2009 року Прилуцька ОДПІ Чернігівської області 13 січня 2010 року винесла податкові повідомлення рішення: №0000032300/0/14, яким визначила позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 72727,45 грн. та штрафні санкції в розмірі 36363,73 грн.; №0000022300/13, яким визначила зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30372,90 грн. та штрафні санкції в розмірі 17747,95 грн.; №0000012300/0/12, яким визначила податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 134896,38 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 67448,18 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги податковий орган виніс податкові повідомлення рішення: №0000032300/1/602, №0000022300/1/600, №0000012300/1/60, а за наслідками розгляду повторної скарги податкові повідомлення рішення №0000032300/2/1036 на загальну суму 109091,18 грн. зобовязань; №0000412300/2/1037 на загальну суму зобовязань 48014,34 грн.; №0000012300/2/1035 на загальну суму 202344,56 грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх податкових органів, ПП «Арі-Агро»звернулося зі скаргою до Державної податкової адміністрації України, яка відмовила в задоволенні скарги в повному обсязі.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України, Прилуцька ОДПІ Чернігівської області винесла наступні податкові повідомлення рішення №0000032300/3/1303 на загальну суму 109091,18 грн., №0000412300/3/1304 на загальну суму 48014,34 грн. та №0000012300/3/1302 на загальну суму 202344,56 грн.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ПП «Арі-Агро»та ТОВ «Картас»на протязі 2008 року здійснювались господарські операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на підставі усних угод.

Позивачем було придбано у ТОВ «Картас»сільськогосподарської продукції на загальну суму 620279,41 грн., що підтверджується накладними №188/3 від 04.03.2008 р. на суму 136080,00 грн.; №194/1 від 21.04.2008 р. на суму 92186,40 грн.; №261 від 02.06.2008 р. на суму 269822,40 грн.; №306 від 06.08.2008 р. на суму 10354,11 грн.; №307 від 06.08.2008 р. на суму 91716,24 грн.; №308 від 06.08.2008 р. на суму 20120,26 грн. та прибутковими касовими ордерами за березень-вересень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Для підтвердження господарських операцій ПП «Арі-Агро»надавались товарно-транспортні накладні для перевезення вантажу.

ПП «Арі-Агро»займалось посередницькою діяльністю і, придбавши сільськогосподарську продукцію у ТОВ «Картас»реалізувало її ВАТ «Птахофабрика Васильківська»відповідно до договору купівлі-продажу № 5 від 03.03.2008 р. та видаткових накладних №№ 33, 34 від 04.03.2008 р., №№35,36,37 від 06.03.2008 р., № 42 від 26.03.2008 р.; МПП «ТМТ»м. Київ відповідно до договору купівлі-продажу №4/2008-004 від 01.04.2008р. та видаткової накладної №А-72 від 02.06.2008 р.; СПД ОСОБА_2 на виконання умов договору купівлі-продажу №6 від 26.05.2008 р. та згідно видаткової накладної №80 від 06.08.2008 р.; ТОВ «Партнер Агро»м. Полтава на виконання умов договору купівлі-продажу №02 від 05.08.2008 р. та №11-08-05 ПП від 11.08.2008 р. та видаткових накладних №79 та №А-79 від 11.08.2008 р.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Рішення про виключення з Реєстру платників ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт, не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень.

Таким чином, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Картас»знаходилось в реєстрі платників податку на додану вартість, мало Свідоцтво платника податку на додану вартість і, відповідно, мало право виписувати необхідні первинні документи.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення.

Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобовязані складати фінансову звітність.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації; не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки на підтвердження обґрунтованості віднесення до податкового кредиту сум ПДВ позивачем надавались всі первинні бухгалтерські документи, докази сплати контрагенту коштів та податкові накладні.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише підставі, що реєстрація контрагентів таких платників податку скасовувалася, або ж коли контрагент платника податку не відобразив господарську операцію в податковому обліку та звітності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги №1587/10/25-010 від 17.03.2010 року, Державної податкової адміністрації в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду повторної скарги №936/10/25-020 від 26.05.2010 року, Державної податкової адміністрації України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги №7705/6/25-0115 від 05.08.2010 року, оскільки розгляд скарг платників податків та прийняття рішень за наслідками розгляду скарг визначено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29 (зі змінами і доповненнями).

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: