Постанова № 15008661, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12013/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що висновок акта перевірки про порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставним а тому податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання на цій підставі є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2010 року № 0000032203/0, від 22 березня 2010 року № 0000032203/1, від 02 червня 2010 року № 0000032203/1, від 08 червня 2010 року № 0000032203/2, від 11 серпня 2010 року № 0000032203/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в розмірі 139613,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 69806,50 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

TOB «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»зареєстровано як юридичну особу 05 серпня 2008 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 197237 від 12 грудня 2008 року до видів діяльності TOB «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»за КВЕД відноситься, зокрема 67.12.0 Біржові операції з фондовими цінностями, 65.23.0 Інше фінансове посередництво.

TOB «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 06 серпня 2008 року згідно довідки про взяття на облік платника податків (Форма № 4-ОПП) від 23 січня 2009 року № 35598/29-107.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку TOB «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06 серпня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якого було складено акт від 25 грудня 2009 року № 181/22-3/36059593.

За змістом вказаного акту в ході перевірки було встановлено, що позивачем придбавались та продавались акції, емітовані підприємствами, щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, визнано банкрутом, скасовані установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з момент їх видачі, а тому зазначені акції не можуть бути об'єктом цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлений чинним законодавством, що свідчить про недодержання ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та в силу ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України про недійсність та нікчемність правочинів, у зв'язку з чим сума коштів або вартість майна отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження таких цінних паперів і віднесена до складу доходів у окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку та відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повинна включатись до складу валового доходу як доходи з інших джерел. Позивачем не було включено до складу валового доходу за 2008 рік суму в розмірі 558450,00 грн. як дохід, отриманий з інших джерел, а саме: суму коштів, отриманих внаслідок оформлення операцій з відчуження акцій, які на таку дату не існували у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями про визнання їх банкрутами.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 139613,00 грн. за 2008 рік.

18 січня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032203/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 209723,00 грн., в тому числі 139702,00 грн. основний платіж та 70021,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2010 року № 0000032203/1, від 02 червня 2010 року № 0000032203/1, від 08 червня 2010 року № 0000032203/2, від 11 серпня 2010 року № 0000032203/3.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час здійснення позивачем операцій зі спірними акціями останні знаходилися у вільному обігу , відповідним реєструвальним органом не було опубліковано інформацію про зупинення обігу акцій, а тому висновок відповідача про порушення позивачем визначення розміру валового доходу підприємства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач здійснював операції з купівлі-продажу цінних паперів акцій, які є такими, що не відповідають вимогам законодавства та втратили статус об'єктів цивільних прав.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що цінний папір документ, який засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»цінні папери документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Акція іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі ст. 178 вказаного Кодексу об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Отже, у разі здійснення суб'єктами господарської діяльності операцій з акціями, емітованими підприємствами, щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, визнано банкрутом, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.

Оскільки згідно з ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: спрямування дій на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, то колегія суддів погоджується з висновком відповідача під час перевірки про недійсність таких правочинів.

Таким чином оформлення позивачем договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у періоді, з якого або припинилася діяльність емітента (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи), або визнано банкрутом, або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність овлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку не вимагається визнання такого чину судом недійсним.

Статтею 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено терміни, які вживаються у цьому Законі, зокрема, цінний папір документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери; товари матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення; продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари, зокрема цінні папери, за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому норми вказаного пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.

Отже, цінні папери в розумінні Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»можуть бути товаром.

Сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження таких цінних паперів і віднесена до складу доходів у окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку та відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" повинна включатися до складу валового доходу як доходи з інших джерел.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем було правильно зазначено в акті перевірки про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки останнім до складу валового доходу не включено суму коштів, отриману ним в якості доходу, отриманого з інших джерел, а саме: суму коштів, отриманих внаслідок оформлення операцій з відчуження акцій, які на дату укладення договорів не існували в зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями про визнання недійсними записів про проведення державної реєстрації, визнання банкрутом, визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі.

При цьому колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було безпідставно зазначено про неправомірність спірних рішень відповідача з причини невнесення на час укладення договорів купівлі-продажу спірних акцій відповідним органом відомостей про зупинення обігу акцій, оскільки ключовим моментом при вирішенні даного спору є не час, з якого опубліковано інформацію про зупинення обігу спірних акцій, а час коли такі акції перестають бути цінним папером та, відповідно, товаром в розумінні законодавства України, а договори про купівлю-продаж таких акцій не надають покупцю той обсяг корпоративних прав та обовязків, який зазвичай надається при придбанні подібних цінних паперів.

Отже, висновок суду першої інстанції про скасування рішення відповідача є таким, що зроблений з порушенням норм матеріального права, тобто безпідставним.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обгрунтованими, а тому вона підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Холдинг груп»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов