Ухвала суду № 15008522, 31.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3461/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм», третя особа Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року позивач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм», третя особа Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофарм" зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.05.1998 р. та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 25634259, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна 3) (а.с.11).

Відповідача як платника податків взято на облік 19.05.1998 р. за № 11733/7807, про що зазначено у довідці від 18.10.2005 р. №7807/28-107.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02.2010 р. відповідач відсутній за місцезнаходженням (а.с.8-10).

Судом першої інстанції також встановлено, що станом на 19.05.2010 р. заборгованість зі сплати податків, зборів, що контролюються ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, відсутня (довідка від 19.05.2010 р. № 8050/10/24-120).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відсутнє, відповідно до вимог чинного законодавства, право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстави її незнаходженням за місцем реєстрації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну податкову службу" від 4 грудня 1990 року №509-XII (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 17 статті 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

В свою чергу, державні органи згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення субєктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Окрім того, положеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який є спеціальним у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, не передбачено право органів державної податкової служби звертатись з позовом про припинення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з абз.2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва, здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Органом центральної виконавчої влади, який здійснює формування та реалізацію державної регуляторної політики, координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері державної реєстрації підприємництва є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до "Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року №667. Відповідні приписи містяться і в "Положенні про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва", затвердженому Указом Президента України від 25 травня 2000 року №721/2000.

Таким чином, органи державної податкової служби не наділені компетенцією відповідно до законів України, як це передбачено пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу", звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2010 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест