Справа № 1519/2-1718/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Вербицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення, -
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді автомобіля Тойота Корола, 2000 р.в., яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1
В процесі розгляду справи надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2, який є поручителем перед ПАТ КБ «ПриватБанк»за виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що між ПАТ КБ «Приват Банк»(на той час ЗАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений в 2006 році кредитний договір, відповідно до якого останньій був наданий кредит в сумі 13185 доларів США зі сплатною відсотків в розмірі 10,56% на рік на уму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення 03.08.2011р. В забезпечення виконання цього договору між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна у вигляді автомобіля Toyota модель Corolla,2000р.в., тип легковий сєдан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (65000,АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2). Позивач виконав свої зобовязання за договором, проте ОСОБА_1 порушила строк щодо сплати відсотків за користування кредитом та тіла кредиту. На даний час існує заборгованість, у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на предмет застави, щоб в подальшому реалізувати його з метою погашення заборгованості.
Позивачка та третя особа в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили, клопотань щодо розгляду справи у їх відсутності або відкладення розгляду справи не подавали.
Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи неодноразову неявку відповідача та належне його повідомлення, суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення в заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що 4 серпня 2006р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ODH0AE00001504. Відповідно до даного договору банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 13175 доларів США в строк до 03.08.2011р. Сплата відсотків в розмірі 10,25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязалась в строк та в установленій сумі сплачувати відсотки за користування грошовими коштами та повертати кредит. Факт укладання договору підтверджується копією договору з відповідними підписами обох сторін, а його умови визначаються відповідно його змістом.
В забезпечення виконання кредитного договору, між банком та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна № ODH0AE00001504А від 04.08.2006р. Предметом застави є автомобіль Toyota модель Corolla,2000р.в., тип легковий сєдан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.
Крім того, в забезпечення виконання зобовязань між ПриватБанком та ОСОБА_2 4 серпня 2006р. був укладений договір поруки № 1504/Р, відповідно до якого ОСОБА_2 поручається за виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором (а.с.34)
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України.
Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в обумовленій сумі, проте позичальником порушені строк щодо сплати відсотків за використання кредиту, що вбачається з розрахунку станом на 28 травня 2010р. (а.с.5-8).
ОСОБА_1 прострочила виконання зобовязань щодо виплати відсотків та повернення боргу.
На даний час борг існує, а станом на 28 травня 2010р. відповідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк»становить 10120,91 доларів США (а.с. 8). Вона складається з:
-суми боргу за кредитом 6623,45 доларів США;
-суми боргу за відсотками 1784,23 долари США;
-суми боргу за комісією 422,96 доларів США;
-пені 640,68 доларів США;
-пені на простроченк уомісію 107,56 доларів США;
-заборгованість з пені 748,24 доларів США;
-штраф (фіксована частина) 63,09 доларів США.
Так, відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогу позивача щодо звернення стягнення на предмет застави суд вважає обґрунтованою, оскільки відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Крім того, обґрунтованість такої вимоги вбачається з норми ст. 19 Закону України «Про заставу», якою закріплено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
Аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наявну заборгованість ОСОБА_1 перед банком, порушення умов договору, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними і звертає стягнення на предмет заставного майна, що належить відповідачу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. 19 Закону України «Про заставу», ст.ст.526,589,590,1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODH0AE00001504 від 04.08.2006р. в сумі 10120,91 долар США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Toyota модель Corolla,2000р.в., тип легковий сєдан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (65000,АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»повноважень, необхідних для здійсення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»державне мито в розмірі 802,09 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн., а всього 922,09 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
ГоловуючийН.В.Вербицька
Судове рішення № 14996436, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 12.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1519/2-1718/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: