Постанова № 14993639, 29.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року /16 год.45 хв./ Справа № 2а-9899/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Петрусь Д.К.

за участю

представників позивача Морозова М.М., Гришина Р.В.

представника відповідача Драч В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжмашпром»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005852302/0, №0005842302/0 від 04.11.2010

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати не чинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005852302/0, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 200509,50 грн., за основним платежем 133673,00 грн., за штрафними санкціями 66836,5 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005842302/0, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток 246141,70 грн., у тому числі основний платіж 167 090,00 грн., штрафні санкції 79 051,70 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначають, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки підставою для його прийняття стали висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» з метою приховування сплати податків. Такі висновки відповідача представники позивача вважають безпідставними, оскільки у позивача наявні всі первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, які підтверджують факт виконання договорів із указаним контрагентом. Також вважають, що всі викладені в акті висновки необґрунтовані і не відповідають дійсності, оскільки висновки, викладені в акті зроблені на підставі застосування непрямих методів, які є припущенням з боку податкового органу, так як носять вірогідний характер, а висновки про відсутність ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» за юридичною адресою, не ґрунтуються на Законі: Зазначають, що акт про відсутність ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» за юридичною адресою складено у квітні 2010 року, а інспектування наявності платника за юридичною адресою в 2009 році, в якому було здійснено поставки від ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» на адресу позивача не проводилось. Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про незнаходження ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» за юридичною адресою.

Представники позивача зазначили, що пояснення директора ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» Мельника Р.В. про те, що він фінансово-господарську діяльність не вів, чим займається підприємство не знає, директором став за винагороду, були отримані з застосуванням до нього фізичного і психологічного тиску робітниками податкової міліції Ленінського району м. Запоріжжя, від цих пояснень вин відмовився, надавши письмові пояснення Начальнику державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в яких вказано «відомості про те, що товариство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, що він не знає чим займається підприємство і що директором став за винагороду не відповідають дійсності і не можуть бути допустимими доказами так як здобуті вони за допомогою фізичного і психологічного тиску».

Оцінка господарських операцій позивача взагалі не проводилась. Не було взято до уваги, що позивач реально здійснював фінансово-господарську діяльність і своєчасно звітував до податкового органу, сплачував всі податки, передбачені законодавством. Матеріальні цінності отримані від ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» реально потрапили на склад ТОВ «Завод Запоріжмашпром» і були оприбутковані, що підтверджується підписами матеріально відповідальних осіб, які були надані до перевірки, що ці товарно-матеріальні цінності були використані на виготовлення продукції, яка була відвантажена покупцям і замовникам і за яку позивачем були отримані грошові кошти. Це підтверджується даними аналітичного та синтетичного обліку підприємства, а саме, картками складського обліку, в яких є підписи матеріально відповідальних осіб про їх отримання, фактичними калькуляціями на виготовлення з них роликів, накладними на відвантаження готової продукції покупцям і замовникам, банківськими виписками про отриманні грошових коштів за реалізовану продукцію. Крім того, при проведенні перевірки яка здійснювалась за місцем знаходження позивача 08.10.2010 був проведений огляд ТОВ «Завод Запоріжмашпром» оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя старшим лейтенантом Полесовим А.М., про що складено акт огляду, в якому вказано, що документи, які підтверджують взааємовідносини між ТОВ «Ремторг Запоріжжя» і ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» з позивачем на час взаємовідносин відповідають указаним вимогам.

З урахуванням викладеного просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 31.01.2011 №б/н. Зокрема вказує, що перевіркою контрагента позивача - ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР», оформленої актом від 15.04.2010 №309/23-10/35672703 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя встановлено, що за період з 11.02.2008р. по 31.12.2009 щодо продажу товарів ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР " на адресу контрагентів (розд.3.1 Акту перевірки №309/23-10/35672703 від 15.04.2010) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР". Відомості, викладені у Деклараціях з ПДВ за період з 01.03.2008р. по 31.12.2009р., наданих до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, не відповідають дійсності, так як поставки товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР " фактично не було.

Також перевіркою встановлено, що Декларації з ПДВ надані до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя за березень 2008р. - лютий 2009 року від імені директора ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР" Голубкіна С.Б., за період березень - травень 2009р., серпень - вересень 2009р. від імені директора ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР" Мельника Р.В., (за період червень - липень 2009року та з листопада 2009 року по теперішній час - не подані). Згідно пояснень Мельника Р.В., відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя директором ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР" він став за винагороду, чим займається підприємство не знає, фінансово - господарську діяльність підприємства не вів. З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що документи з продажу товарів (робіт, послуг) надані на адресу покупців від імені Голубкіна С.Б. та Мельника Р.В. - директорів ТОВ «ТРАНС - АВТО ІНТЕР» невстановленими особами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи те. що ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» не поставило товар на адресу покупців (про що свідчить пояснення посадової особи), то відповідно ці підприємства не могли його придбати та поставити цей товар на адресу інших підприємств.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що відповідачем правомірно винесені оспорювані повідомлення-рішення внаслідок порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 , п. 5.1 , ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, а саме завищення валових витрат по операціях з придбання запчастин у підприємства ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» у розмірі 668360,00 грн. та порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 ВР, а саме позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з контрагентом-постачальником ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» (код ЄДРПОУ 35672703) у розмірі 133673 гри.

У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача,представника відповідача суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було проведено позапланову виїздну перевірку ТОВ «Завод Запоріжмашпром» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» та ТОВ «Ремторг Запоріжжя» за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 14.10.2010 №177/23-2/34790215 (далі - Акт). Під час перевірки встановлено відсутність обєктів оподаткування у ТОВ «Завод Запоріжмашпром» по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР», оскільки правочини, укладені ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» мають ознаки нікчемності, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 5.2.1. п.5.2 п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997 №283/97 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №283/97), а саме заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 2041,00 грн., за півріччя 2009 року на суму 23869,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 96247,00 грн., за 2009 рік на суму 167090,00 грн. та порушення п. п. 7.2.3, п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), а саме заниження податку на додану вартість на суму 133673,00 грн., в тому числі по періодам: за березень 2009 року на суму 2267,00 грн., за квітень 2009 року на суму 21089,00 грн., за травень 2009 року на суму 1 281,00 грн., за липень 2009 року на суму 21121,00 грн., за серпень 2009 року на суму 1614,00 грн., за вересень 2009 року на суму 29624,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 25667,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7312,00 грн., за грудень 2009 року на суму 23697,00 грн.

На підставі матеріалів перевірки та висновків акту відповідачем прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення.

Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Крім того, слід зазначити, що датою виникнення права платнику податку на податковий кредит у відповідності до приписів пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні відповідні податкові накладні, видані його контрагентом - ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР», а тому ТОВ «Завод Запоріжмашпром» має право для включення коштів від господарських операцій із указаним контрагентом до складу податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі-Закон №996-ХІV), встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено віднесення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту з ПДВ відповідних сум, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного їх заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено, а тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР».

Доводи відповідача про нікчемність договорів, укладених між ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» та ТОВ «Завод Запоріжмашпром» суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки, згідно із приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст.216).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в акті висновки щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням та щодо нікчемності і безтоварності договорів, крім того, виконання указаних договорів підтверджене відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договори, укладені позивачем та ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» відповідають приписам чинного законодавства, а твердження відповідача про їх безтоварність та нікчемність є недоведеними.

Правочини між позивачем та ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» відповідають вимогам чинного законодавств України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є надання послуг як не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано - виконані робот оформлені відповідними актами, грошові кошти сплачено. В акті не наведено жодного доказу протилежного.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесені ТОВ «Завод Запоріжмашпром» до податкового кредиту сум ПДВ, ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. З таких обставин у ТОВ «Завод Запоріжмашпром» не було жодних підстав вважати, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою тощо. Також ТОВ «Завод Запоріжмашпром» не може нести відповідальність ні за несплату податків даним контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, т вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені д нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не доведено той факт, що ТОВ «Завод Запоріжмашпром» було відомо, що особа, яка виписувала податкові накладні не має на це права.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005852302/0 та №0005842302/0, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя 04.11.2010 №0005852302/0, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 200509,50 грн., за основним платежем 133673,00 грн., за штрафними санкціями 66836,5 грн.

Визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя 04.11.2010 №0005842302/0, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток 246141,70 грн., у тому числі основний платіж 167 090,00 грн., штрафні санкції 79 051,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/І.В.Батрак

Постанова виготовлена в повному обсязі 04.04.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак