Ухвала суду № 1499337, 24.01.2007, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 11- 69, 2007року Головуючий в 1-й інстанції Святецького В.В.

Категорія: ст. 115 ч. 1КК України Доповідач Ващенко С. Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року. Колегій суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючої судді Дуфнік Л.М.

суддів: Ващенка С.Є., Шершуна В.В.

з участю прокурора Бардецького О.І.

потерпілої ОСОБА_8. .

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 грудня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження, уродженця та жителя с Западинці Красилівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, невійськово­зобов'язаного, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 96 КК України направлено в місцях позбавлення волі на примусове лікування від алкоголізму.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 29 серпня 2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 94 грн. 11 коп. на розрахунковий рахунок № 35228001000040, МФО 815013, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області,- код № 25575309, призначення платежу „за дослідження № 6".

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 328 грн. 90 коп. та моральну шкоду в сумі 25000 грн., на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7по 15000 грн. кожному.

Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він 29 серпня 2006 року між 5 год. та 6 год. 30 хв. на подвір'ї свого господарства, розташованого по АДРЕСА_1Красилівського району, розпочав сварку з ОСОБА_2., під час якої схопив ножа, підійшов ззаду до ОСОБА_2. та з метою заподіяти смерть умисно наніс йому удар ножем в спину. Захищаючись, ОСОБА_2. відштовхнув ОСОБА_1. від себе. Продовжуючи злочинний намір, ОСОБА_1. наніс ОСОБА_2. удар штахетиною по правому плечу, після чого наніс ще п'ять ударів ножем в передню частину грудної клітки зліва в проекції серця, чим заподіяв йому смерть.

В апеляції засуджений просить переглянути справу, в тому числі і в частині рішення щодо цивільного позову, та провести повторну судово-психіатричну експертизу. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що не мав на меті заподіяти смерть ОСОБА_2., оскільки не усвідомлював своїх дій та не міг ними керувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію з посиланням на зазначенні в ній доводи, і, крім того, просить пом'якшити покарання, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, міркування прокурора про законність і

обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. в умисному вбивстві ОСОБА_2. за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, сам засуджений в судовому засіданні в подробицях розповів за що, як і куди в ніч з 28 на 29 серпня 2006 року він наносив ОСОБА_2. удари ножем та штахетиною, як, після цього, витер ножа об траву з росою і заховав .його на ліжку під покривалом, а потім розповів про це ОСОБА_9..

Показання ОСОБА_1. в судовому засіданні в деталях повністю співпадають з його показаннями під час відтворення ним обстановки та обставин події злочину, протокол якого досліджувався судом.

Свідок ОСОБА_9. підтвердив, що ОСОБА_1. вранці 29.08.2006 року показав йому ножа, який лежав на ліжку, і зізнався, що вбив ним ОСОБА_2.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_2. є колото-різані рани грудної клітини з пошкодженням серця та легенів, що утворилися від дії плоского твердого предмета, яким міг бути клинок ножа.

Характер та локалізація зазначених у висновку судово-медичної експертизи цих та інших тілесних ушкоджень відповідають показанням підсудного про механізм та направлення ударів, які він наносив ОСОБА_2.

Як видно з протоколу огляду місця події, труп ОСОБА_2. був виявлений в напівсидячому положенні біля хліва господарства ОСОБА_1., де було виявлено і зламану штахету, а ОСОБА_10. (бабка засудженого) добровільно видала ножа, який знайшла на ліжку під матрацом в його помешканні, що -також узгоджується з показаннями підсудного про місце та обставини нанесення ним ударів ОСОБА_2.

Місцевий суд дав правильну оцінку дослідженим доказам в сукупності і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ч.І ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи апелянта, що він не усвідомлював значення своїх дій і не міг ними керувати спростовуються даними дослідженого судом висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_1. душевним (психічним) захворюванням не страждає, не страждав таким і на період інкримінованого йому злочину, будь-які відхилення в його психічній діяльності не виявлені.

Про те, що ОСОБА_1. усвідомлював значення своїх дій під час нанесення ударів ОСОБА_2. ножем, свідчать і послідовність показань засудженого, і деталізація обставин вчинення злочину, про які він розповідав на досудовому слідстві та в суді і які узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Розмір матеріальної шкоди, зокрема, витрати потерпілої ОСОБА_2. на поховання чоловіка, підтверджуються даними накладної Красилівського комбінату ритуальних послуг, а визначений судом розмір завданої злочином моральної шкоди відповідає характеру та степені моральних страждань потерпілих та засадам розумності і справедливості.

Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України.

Те, що він, відповідно до медичної картки, страждає рядом захворювань та, згідно з довідкою військового комісаріату, непридатний до військової служби у мирний час, не дає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання.

Разом з тим, відповідно до ч.І ст.96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

У п. 24 постанови №7 від 03.06.2005 року „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що виходячи з комплексного аналізу норм законодавства України (зокрема, ст. 76 КК, ст. 53 Закону N 2801-XII) і положень міжнародно-правових актів примусовому лікуванню на підставі ст. 96 КК підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять

небезпеку для здоров'я інших осіб (алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями). Підставою для застосування примусового лікування, передбаченого ст. 96 КК, є сукупність юридичного і медичного критеріїв - встановлення у діянні винного складу злочину та наявність у нього хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а умовами - висновок судово-медичної експертизи про наявність у суб'єкта злочину такої хвороби, його потребу в лікуванні та засудження такої особи до покарання будь-якого виду.

А у справі відомості про наявність у ОСОБА_1. таких хвороб та відповідний висновок судово-медичної експертизи відсутні.

У зв'язку з цим рішення суду про направлення засудженого на примусове лікування підлягає виключенню з вироку в порядку ст. 365 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України виключити з вироку рішення про направлення ОСОБА_1. на примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі на підставі ст. 96 КК України.