Постанова № 14992946, 19.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4674/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Скакун С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Ворошиловського району міста Донецька в інтересах управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до комунального підприємства міськелектротранспорту «Облелектротранс» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року прокурор Ворошиловського району міста Донецька в інтересах управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що комунальне підприємство міськелектротранспорту «Облелектротранс» як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька.

Страхувальник має прострочену заборгованість (недоїмку) зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року на загальну суму 25012,73 грн.

Також має прострочену заборгованість (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року в розмірі 20414,81 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 45427,54 грн.

В судовому засіданні представники прокурора та позивача підтримали позовні вимоги. Просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що комунальне підприємство міськелектротранспорту «Облелектротранс» є юридичною особою і як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька.

Відповідачем складені та подані до територіального управління Пенсійного фонду України розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у яких зазначені самостійно обчислені суми страхових внесків: за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року, а саме: за листопад 2010 року 12433,54 грн., за грудень 2010 року 12579,19 грн.

Внаслідок їх несплати утворилася заборгованість в сумі 25012,73 грн.

На суми недоїмки сформовано вимоги, зокрема, від 04 січня 2011 року №Ю-78/02-23/4, від 03 лютого 2011 року №Ю-48-1/02-23/4, які направлено на адресу відповідача, однак вказані в них суми сплачено не було.

Також відповідачем складений та поданий до територіального управління Пенсійного фонду України розрахунок сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у якому зазначена самостійно обчислена сума єдиного внеску за січень 2011 року в розмірі 20414,81 грн.

Внаслідок його несплати утворилася заборгованість в сумі 20414,81 грн.

На суму недоїмки сформовано вимогу від 04 березня 2011 року Ю-20-1/02-51/3, яку направлено на адресу відповідача, однак вказану в ній суму сплачено не було.

Суми заборгованості відображені в картках особового рахунку страхувальника.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, нарахованих до Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частинами 4-6 ст. 20 вказаного Закону визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була чинною станом до 01 січня 2011 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 ст. 106 вказаного Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що зазначена у поданих ним розрахунках, своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства несплачена сума страхових внесків підлягає стягненню.

Позивач звернувся до суду також з позовними вимогами про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Пунктом 2.3. вказаного Положення управлінню надано право, зокрема, стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Відповідно до п. 3 роз. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Абзацом 6 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Субєктом владних повноважень на суму недоїмки, яка відображена в картці особового рахунку платника, правомірно виставлено вимогу про сплату боргу.

Виходячи з вимог законодавства несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов прокурора Ворошиловського району міста Донецька в інтересах управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до комунального підприємства міськелектротранспорту «Облелектротранс» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства міськелектротранспорту «Облелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328215) на користь управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 25 012 (двадцять пять тисяч дванадцять) грн. 73 (сімдесят три) коп. (на р/р 256033012000 у Донецькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) та заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20414 (двадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. (на р/р 37193054000515 у Донецькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072).

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.