Постанова № 14992869, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2815/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 40 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Українське будівництво»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача Сердюк М.В. за дов., Єфімцева О.І. за дов, Рибалко І.Ф. керівник

від відповідача:Жердєєва Н.В. за дов., Стребань З.А. за дов.

ВСТАНОВИВ

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Українське будівництво» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001491640/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 271004 гривень, з яких 191129 грн. основний платіж та 79875 грн. штрафна санкція та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001571540/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 286694 гривень, з яких 238912 грн. основний платіж та 47782 грн. штрафна санкція.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту та валових витрат у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з приватним підприємством «Еко-Віта» та посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на нікчемність правочину, вчиненому між позивачем та приватним підприємством «Еко-Віта».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та представників відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Українське будівництво» є юридичною особою, зареєстроване 30.04.2003 року Артемівською районною державною адміністрацію Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 31727177, перебуває на податковому обліку у Артемівській обєднаній державній податковій інспекції.

У період з 31 серпня 2010 року по 3 вересня 2010 Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Еко-Віта» за квітень червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 03.09.10 № 1946/15/31727177, яким зафіксовані виявлені порушення п. 1.32 статті 1, п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме встановлено завищення завищено суму валових витрат та податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з приватним підприємством «Еко-Віта» за період квітень, травень, червень 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001491640/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 271004 гривень, з яких 191129 грн. основний платіж та 79875 грн. штрафна санкція та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001571540/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 286694 гривень, з яких 238912 грн. основний платіж та 47782 грн. штрафна санкція.

Судом встановлено, що позивачем до декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року включено суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Еко-Віта» у розмірі 8415,00 грн., до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року включено суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Еко-Віта» у розмірі 17399,00 грн., до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року включено суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Еко-Віта» у розмірі 165315,00 грн. Також позивачем до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року включено суми до складу валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Еко-Віта» у розмірі 955648,25 грн.

Зазначені суми включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат на підставі укладеного договору підряду між ТОВ «Компанія «Українське будівництво» (генпідрядник) та ПП «Еко-Віта» (субпідрядник) від 27 жовтня 2009 року № 19-50, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання ремонтно-будівельних робіт згідно проектно-кошторисної документації.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість”, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Оскільки підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток стало встановлене порушення порядку формування податкового кредиту та валових витрат позивачем, суд надає оцінку та розглядає в цілому обґрунтованість формування податкового кредиту та валових витрат на предмет його належності, реальності та правомірності за спірний період, в якому встановлені порушення.

Не є спірними між сторонами обставини щодо наявності податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за спірний період та актів виконаних будівельних робіт за спірний період.

Спірною у даних правовідносинах є обставина щодо можливості виконання самостійно будівельних робіт ПП «Еко-Віта» для замовника ТОВ «Компанія «Українське будівництво».

Суд зазначає, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. У даній категорії спорів дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до розрахунку комунального податку за квітень, травень, червень 2010 року кількісний склад працівників ПП «Еко-Віта» складав 5 осіб.

Під час судового розгляду справи судом було витребувано у ПП «Еко-Віта» пояснення та документальне підтвердження, які стосуються реального виконання будівельних робіт цим підприємством Позивачу у квітні, травні, червні 2010 року з урахуванням чисельності працюючих на підприємстві у кількості пять осіб у цей період. Вказана ухвала суду про витребування доказів була вручена особисто керівнику ПП «Еко-Віта» Іванову Р.Г. Однак, документів, витребуваних судом, ПП «Еко-Віта» не надало. Позивач під час розгляду справи також не надав пояснень з приводу осіб, які фактично виконували будівельні роботи з посиланням на той факт, що фактично роботи було виконано та відносно інших факторів пояснень надати не має можливості.

Судом досліджені акти виконаних підрядних робіт за період квітень - червень 2010 року, в яких зазначено генерального підрядника таких робіт (позивача) та субпідрядника (ПП «Еко-Віта»). Прийняття участі у будівельних роботах іншої особи у зазначених актах не зазначена. Таким чином, з матеріалів справи не вбачається виконання підрядних будівельних робіт будь-якою іншою субпідрядною організацією.

Що стосується можливості виконання будівельних робіт безпосередньо ПП «Еко-Віта», то суд погоджується з висновком податкового органу щодо неможливості виконання цих робіт самостійно цим підприємством, оскільки відповідно до розрахунків комунального податку ПП «Еко-Віта» за спірний період на цьому підприємстві працювало 5 осіб.

Згідно акту виконаних робіт № 1 за квітень 2010 року, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 6720 годин на місяць (960*7), тобто, при 30 денному місяці складається 44,8 годин (6720/30/5) на 1 людину на один день при здійсненні робіт цілодобово.

Згідно акту виконаних робіт за травень 2010 року, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 87300 годин на місяць (1164*75), тобто, при 30 денному місяці складається 582 годин (87300/30/5) на 1 людину на один день при здійсненні робіт цілодобово.

Згідно актам виконаних робіт за червень 2010 року у кількості 5 актів, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 147083 (1093*17,373*16,1444*28,1289*38,1104*30)годин на місяць, тобто, при 30 денному місяці складається 980 годин (147083/30/5) на 1 людину на один день при здійсненні робіт цілодобово.

Суд зазначає, що акти підписано позивачем та директором ПП «Еко-Віта» та зазначено, що ці акти посвідчують виконання робіт саме за квітень, травень та червень 2010 року.

Таким чином, суд зазначає, що має місце виконання робіт, що не могли бути виконані в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

При цьому, доводи акту перевірки щодо нікчемності правочину, вчиненого між Позивачем та ТОВ «Еко-Віта» були враховані судом при винесенні рішення, однак не були вичерпною підставою для встановлення висновку про обґрунтованість висновків податкового органу. Судом надано оцінку фактичним обставинам та достовірності наданих документів на предмет їх реальності вчинення, не зважаючи на відповідність цих документів зовнішнім ознакам вимогам до первинних документів.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Українське будівництво» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001491640/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 271004 гривень, та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2010 року № 0001571540/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 286694 гривень відмовити.

Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 14 квітня 2011 року в присутності представників сторін.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.