Постанова № 14992865, 11.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4476/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Донецьквантажтранс»

доДержавної податкової інспекції в Куйбишевському районі

м. Донецька

про визнання дій неправомірними,

зобовязання внести зміни до картки особового рахунку

за участю:

від позивача: Макаричева С.Я. (дов. № 29/11 від 07 квітня 2011 року)

Рудь О.О. (дов. № 43-10 від 16 грудня 2010 року)

від відповідача:Леонов І.Е. (за дов. № 37/10/10-013 від 18 березня 2011 року)

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними при винесенні повідомлень № 105661016928093, № 105661016928090, № 105661016928092, № 105661016928091 про перерозподіл сплачених сум з податку на додану вартість та пені; зобовязання внести зміни до картки особового рахунку шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 812,33 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в періоди, за якими судом були надані розстрочки.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що предметом позову ним визначалися дії відповідача щодо спрямування сплачених позивачем коштів без врахування визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобовязань. Відновлення своїх порушених прав позивачем вбачається шляхом відображення сплачених ним коштів, що були спрямовані відповідачем на погашення пені в рахунок погашення податкових зобовязань згідно з визначеним позивачем призначенням платежу.

Позивач зазначав, що платіжними дорученнями від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 ним було самостійно визначено призначення платежу, яке протиправно було не враховано відповідачем. Внаслідок зміни визначеного платником податку призначення платежу, відповідачем протиправно був здійснений розподіл сплачених позивачем коштів та направлено суму коштів у розмірі 812,33 грн. на погашення пені, нарахованої на суму наявного податкового боргу позивача, який виник у попередніх звітних податкових періодах.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обовязковою до виконання всіма субєктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобовязань суми коштів, сплачені позивачем, були направлені на погашення податкового боргу. На підставі положень підпункту 161.1. пункту 16.1. та підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статі 16 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем був здійснений перерозподіл сплачених позивачем коштів на кошти, що спрямовується на погашення основного боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на суму погашеного податкового боргу, про що був проінформований позивач за допомогою повідомлень. Представник відповідача наполягав на неправомірності заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» (надалі позивач) є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34828840, обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (відповідач).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-5472/09/0570 від 15 травня 2009 року (арк. справи 16-17) були задоволені заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 328006,00 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-5472/09/0570 від 01 червня 2009 року було розстрочено виконання постанови від 15 травня 2009 року на 24 місяці до 15 травня 2011 року рівними щомісячними платежами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22803/09/0570 від 18 грудня 2009 року (арк. справи 14) були задоволені заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 731113,00 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22803/09/0570 від 28 грудня 2009 року було розстрочено виконання постанови від 18 грудня 2009 року на 36 місяців. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: шляхом стягнення сплати заборгованості в сумі 731113,00 грн. рівними частинами по 20308,70 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 20308,50 грн. на 36-й місяць.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22118/09/0570 від 18 грудня 2009 року (арк. справи 15) були задоволені заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 404419,00 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22118/09/0570 від 28 грудня 2009 року було розстрочено виконання постанови від 18 грудня 2009 року на 36 місяців. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: шляхом сплати заборгованості в сумі 404419,00 грн. рівними частинами по 11233,87 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 11233,55 грн. на 36-й місяць.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-8719/10/0570 від 26 травня 2010 року (арк. справи 12-13) були задоволені заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 159998,00 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-8719/10/0570 від 17 червня 2010 року було розстрочено виконання постанови від 26 травня 2010 року на 24 місяці. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: з липня 2010 року по травень 2012 року щомісячно в сумі 6666,58 грн., у червні 2012 року в сумі 6666,66 грн.

Платіжним дорученням № 9635 від 30 грудня 2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 20308,70 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-22803/09/0570 від 28 грудня 2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928090 від 30 грудня 2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9635 від 30 грудня 2010 року, була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 20003,82 грн. та пені в сумі 304,88 грн.

Платіжним дорученням № 9636 від 30 грудня 2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 6666,58 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-8719/10/0570 від 17 червня 2010 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928093 від 30 грудня 2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9636 від 30 грудня 2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 6555,84 грн. та пені в сумі 110,74 грн.

Платіжним дорученням № 9633 від 30 грудня 2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 13666,92 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-5472/09/0570 від 01 липня 2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928092 від 30 грудня 2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9633 від 30 грудня 2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 13446,73 грн. та пені в сумі 220,19 грн.

Платіжним дорученням № 9634 від 30 грудня 2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 11233,87 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-22118/09/0570 від 28 грудня 2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928091 від 30 грудня 2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9634 від 30 грудня 2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 11057,35 грн. та пені в сумі 176,52 грн.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність здійсненного відповідачем розподілу сплачених позивачем коштів та направлення сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового боргу та пені без врахування самостійно визначеного позивачем призначення платежу.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалися порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондом».

Умови нарахування та порядок погашення пені у звязку із несвоєчасним погашенням податкових зобовязань встановлені статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року. Виходячи із змісту підпункту 16.3.3. пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та частини 2 пункту 3.7. Інструкції, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року податковий орган може здійснити розподіл сплаченої платником суми коштів на суму, що направляється в рахунок податкового боргу та нарахованої на нього пені, у разі сплати платником податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справ документів, податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого був здійснений розподіл коштів, не було враховано визначене позивачем призначення платежу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Окрім цього, відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування субєктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», з огляду на таке. Приписами цього підпункту встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік субєктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії субєктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобовязань.

Суд зауважує на тому, що відповідач має право спрямовувати на власний розсуд лише ті платежі платника податків, в яких такий платник не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу.

Що стосується вчинення відповідачем дій щодо розподілу сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 грудня 2011 року № 9635, 9636, 9633, 9634 від 05.10.2010 року, суд зазначає на їх неправомірності, через відсутність жодних підстав для неприйняття до уваги визначеного платником призначення платежу та спрямування сплачених позивачем коштів всупереч визначеному в платіжних дорученнях призначення платежу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та наголошує на неправомірному неприйнятті до уваги податківцями самостійно визначеного позивачем призначення платежу при сплаті податкових зобовязань за звітний податковий період січень 2010 року з огляду на наведене нижче.

Приписами пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік субєктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії субєктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобовязань.

Водночас, відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами, межами наданих повноважень та здійснення них у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Тобто, наведене свідчить про безпідставність здійсненого відповідачем направлення сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 в рахунок сплати податкового боргу за декларацією за жовтень 2010 року замість спрямування в рахунок сплати щомісячних платежів з розстроченого судовими рішеннями податкового боргу та здійснення їх перерозподілу на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Що стосується вимог позивача в частині зобовязання відповідача здійснити коригування у картці особового рахунку позивача шляхом спрямування сплачених коштів в сумі 812,33 грн. за платіжними дорученнями від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636, спрямованих на погашення пені, в рахунок погашення податкового боргу із врахуванням визначеного платником призначення платежу суд зазначає наступне.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 9633 від 30 грудня 2010 року, суму коштів у розмірі 220,19 грн. було спрямовано в рахунок погашення наявної за карткою облікового рахунку пені.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 9634 від 30 грудня 2010 року, суму коштів у розмірі 176,52 грн. було спрямовано в рахунок погашення наявної за карткою облікового рахунку пені.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 9635 від 30 грудня 2010 року, суму коштів у розмірі 304,88 грн. було спрямовано в рахунок погашення наявної за карткою облікового рахунку пені.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 9636 від 30 грудня 2010 року, суму коштів у розмірі 110,74 грн. було спрямовано в рахунок погашення наявної за карткою облікового рахунку пені.

Враховуючи встановлення судом неправомірності дій відповідача щодо неврахування визначеного платником податку призначення платежу у платіжних дорученнях, суд дійшов висновку, що відновлення порушених прав позивача має відбуватися шляхом відображення сплачених позивачем коштів в сумі 220,19 грн. за платіжним дорученням № 9633 від 30 грудня 2010 року, в сумі 176,52 грн. за платіжним дорученням № 9634 від 30 грудня 2010 року, в сумі 304,88 грн. за платіжним дорученням № 9635 від 30 грудня 2010 року, в сумі 110,74 грн. за платіжним дорученням № 9636 від 30 грудня 2010 року в картці особового рахунку із врахуванням визначеного позивачем призначення платежу. З огляду на зазначене, заявлені позивачем вимоги в частині зобовязання внести коригування до облікової картки шляхом відображення сплачених позивачем коштів за платіжними доручення від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 в сумі 812,33 грн. із врахуванням визначеного в них призначення платежу підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій щодо перерозподілу сплачених позивачем коштів через неврахування визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях, внаслідок яких були сформовані повідомлення від 30 грудня 2010 року № 105661016928093, № 105661016928090, № 105661016928092, № 105661016928091 та зобовязання внести зміни до облікової картки шляхом відображення спрямованих в рахунок погашення пені коштів в розмірі 812,33 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість із врахуванням визначеного в платіжних дорученнях призначення платежу, задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо перерозподілу сплачених Державним підприємством «Донецьквантажтранс» коштів в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість та пені без врахування визначеного в платіжних дорученнях від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 від 30 грудня 2010 року внаслідок яких були прийняті прийнятті повідомлення про перерозподіл сплачених сум на податок на додану вартість та пені від 30 грудня 2010 року № 105661016928093, № 105661016928090, № 10561016928092, № 105661016928091.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до облікової картки шляхом відображення спрямованих в рахунок погашення пені коштів в розмірі 812,33 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість із врахуванням визначеного в платіжних дорученнях від 30 грудня 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 призначення платежу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул. Словацька, 12 ЄДРПОУ 34828840) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

В судовому засіданні 11 квітня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 15 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.