Постанова № 14976704, 05.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. Справа № 3/147

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Тимошенко О.М. , судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з"явився

Від відповідача - представник Бляшин М.С. дов.б/н., від 01.06.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." на рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.10 р. у справі № 3/147 (суддя Мамченко Ю. А. )

за позовом Закрите акціонерне товариство "Південбудтранс"

до: "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А."

про стягнення збитків на суму 1 175 614 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28 грудня 2010 року у справі № 3/147 позов задоволено частково.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»збитків в розмірі 1038819,82 грн..

Стягнуто з відповідача «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»(33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446, код ЄДРПОУ 26603641) на користь Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»(55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, Проммайданчик 4, а/с 58, код ЄДРПОУ 31476454) 15833,03 грн. інфляційних втрат, 14748,58 грн. відсотків річних, 333,87 грн. витрат на оплату державного мита, 6,70 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1988,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 15833 грн. 03 коп. втрат від інфляції та 14748 грн. 58 коп. відсотків річних скасувати. В позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує наступним:

Судом з посиланням на ст. 35 ГПК України і на те, що рішенням Господарського суду Рівненської області по справі № 7/25, яке набуло законної сили, було встановлено факти, які не потребують доведення встановлено факт часткового прострочення відповідачем оплати за надані послуги з перевезення в сумі 1759226,60 грн.

Відповідач стягнуту відповідно до рішення суду від 12.03.2010 року заборгованість добровільно не сплатив і лише під час примусового виконання рішення суду через органи ДВС позивач стягнув з відповідача 3514300,24 грн. на виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, за змістом ст. 625 ЦК України, право кредитора вимагати від боржника оплати вказаних сум пов'язується саме з фактом прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто, з несплатою боргу у встановлений строк, а розмір вказаних нарахувань залежить від суми боргу та тривалості періоду прострочення його оплати та моменту вимоги про стягнення боргу.

Водночас, за приписами ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відтак, встановивши, що факт наявності у відповідача боргу та факт прострочення його оплати встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили та підлягають примусовому виконанню відповідно до наведених вище приписів, підстави для застосування ст. 625 ЦК України, стягнення 3% річних та інфляційних за період примусового виконання судового рішення, який (період) вже не може вважатись простроченням боржника в розумінні наведеної статті - відсутні. Заборгованість позивача і обов'язок щодо її сплати вже виникли в силу рішення суду, а не договору.

Зобов'язання за договором припинилося в силу підстав встановлених законом.

Суд першої інстанції вказані норми не врахував і допустив невірне застосування ст.625 та безпідставно стягнув з відповідача 3% річних та індекс інфляції.

Провадження у справі було порушено 14.10.2010 року.

Позивачем подано позов про стягнення збитків в сумі 1 175614 грн. 90 коп. Вимоги позивача включали три складові:

•стягнення 3% річних та збитків від інфляції у зв'язку з простроченням за період березень - червень сплати боргу визначеного рішенням суду по справі № 7/25.

•стягнення збитків в сумі 344.000,00 грн. сплачених адвокатським фірмам та адвокатам при розгляді справи № 7/25 у зв'язку з оскарженням відповідачем рішень по справі та дій ДВС.

•стягнення пені в сумі 648 455,52 грн. сплаченої позивачем у зв'язку з простроченням оплати лізингових платежів за договором лізингу транспортних засобів укладеним позивачам з ТОВ "ЄВРО - ЛІЗИНГ".

Тобто, основними вимогами позивача при подачі позову і в ході розгляду і основні докази були подані для забезпечення вимог про стягнення витрат на адвокатів та витрат на сплату пені для ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ".

В судовому засіданні 27.12.2010 року представником відповідача усно було заявлено два клопотання:

- про приєднання до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит від ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" №3360 від 27.12.2010 року в якому ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" вказує, що з вересня 2009 року позивач припинив виконання зобов'язань по договору лізингу повністю і не здійснював жодної оплати, крім того, ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" наголошує, що платіжні доручення № 8,9 від 29.06.2010 року подані позивачем про оплату пені с недостовірними, жодного рахунку в "Кредо банк " ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" ніколи не мало і про це добре відомо позивачу. ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" вважає, що позивач вводить суд в оману надаючи такі докази.

- про надсилання судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 90 ГПК України повідомлення органам прокуратури міста Рівне у зв'язку з виявленням в судовому засіданні фактів підробки документів та спроби шахрайства з боку позивача.

Судом було задоволено перше клопотання і приєднано до матеріалів справи відповідні документи та оголошено перерву до наступного дня.

Наступного дня - 28.12.2010 року - судом було прийнято заяву позивача про відмову від позову в частині не лише вимог щодо стягнення пені "сплаченої" ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ", а й коштів "сплачених" адвокатським фірмам та винесено рішення.

Вважає, що відмова від позову подана позивачем (вже після того, як факт подачі до суду завідомо недостовірних документів про оплату коштів було викрито ) не може бути підставою звільнення від кримінальної відповідальності посадових осіб позивача та інших осіб за відповідні правопорушення, не зважаючи на те на якій стадій і у зв'язку з чим вони були припинені.

Судом не було прийнято жодного рішення щодо поданого відповідачем клопотання про надсилання судом відповідно до вимог ч.4 ст.90 ГПК України повідомлення органам прокуратури міста Рівне у зв'язку з виявленням в судовому засіданні фактів підробки документів та спроби шахрайства з боку позивача.

Просить направити в прокуратуру міста Рівне повідомлення в порядку ст.90 ГПК України.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

Закрите акціонерне товариство «Південбудтранс»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.», у якій просить суд стягнути з відповідача «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»15833,03 грн. інфляційних втрат та 20951,79 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошових зобов’язань, зазначених у Рішенні господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25, яким задоволено частково вимоги закритого акціонерного товариства «Південбудтранс» до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»з неналежного виконання договору №КС/485/09 від 27.05.2009 року на перевезення вантажів та стягнуто з «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»на користь Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»1759226,60 грн. основної заборгованості за надані транспортні послуги, 118785,96 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції, 37408,49 грн. трьох відсотків річних,1297105 грн. збитків.

Позивач просить стягнути з відповідача 648445,24 грн., сплачених Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»ТОВ «Євро Лізинг»у вигляді пені за несвоєчасно сплачені лізингові платежі з 01.06.2009 року по 31.05.2010 року за договором фінансового лізингу №133 від 14.12.2006 року, які, на думку позивача, є прямими збитками в зв’язку з несвоєчасним розрахунком відповідача «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»з Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»по Договору на перевезення вантажів №КС/485/09 від 27.05.2009 року.

Позивач просить також стягнути з відповідача судові витрати, в т.ч. витрати на оплату державного мита в розмірі 11756,14 грн., 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 100000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В наданій суду Заяві від 25.11.2010 року позивач уточнив розрахунок та зменшив вимоги в частині трьох відсотків річних до 15471,55 грн. замість попередньо заявленої суми 20951,79 грн.. 17.12.2010 року представником позивача подано суду уточнений розрахунок трьох відсотків річних, у якому просить стягнути з відповідача 14748,58 грн..

В обґрунтування позовних вимог з врахування уточнення позовних вимог позивач зазначив наступне: рішенням господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25 задоволено частково вимоги закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»з неналежного виконання договору КС/485/09 від 27.05.2009 року на перевезення вантажів та стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»з «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»3514300,24 грн., в тому числі 1759226,60 грн. прямої заборгованості за надані транспортні послуги. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року залишено без змін. Суму стягнуту за рішенням суду від 12.03.2010 року відповідач добровільно не сплатив, під час примусового виконання рішення через ДВС ГУЮ в Рівненській області відповідачем 16.06.2010 року було сплачено 3194792,02 грн. та 18.06.2010 року - 319508,22 грн.. Враховуючи прострочення оплати позивач просить суд про стягнення збитків від інфляції та три відсотки річних згідно зі ст.625 ЦК України відповідно 15833,03 грн. та 14748,58 грн., обрахованих за період прострочення з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року та з 06.03.2010 року по 16.06.2010 року відповідно.

В зв’язку з оскарженням Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25 до Львівського апеляційного господарського суду, та рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25 і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року до Вищого господарського суду України ЗАТ «Південбудтранс»змушене було укласти Договори про надання юридичних послуг та сплатити за ними 80000,00 грн. та 204000,00 грн., разом 284000,00 грн., що, на думку позивача, є прямими збитками в зв’язку з несвоєчасним розрахунком відповідача «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»з Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»за договором на перевезення вантажів № КС/485/09 від 27.05.2009 року.

В зв’язку з тим, що Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»вказане рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25 добровільно не виконувалось, а виконувалось в примусовому порядку через ДВС ГУЮ в Рівненській області ЗАТ «Південбудтранс»змушене було звернутись за допомогою до адвокатської контори та сплатити за надані послуги 60000,00 грн., що, на думку позивача, є прямими збитками в зв’язку з несвоєчасним розрахунком відповідача «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»з Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»за договором на перевезення вантажів № КС/485/09 від 27.05.2009 року.

29.12.2010 року в судовому засіданні представником відповідача подано суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 1038819,82 грн..

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом перевірено повноваження представника позивача на подачу суду заяви про відмову від позовних вимог та роз’яснено наслідки прийняття судом вказаної заяви. У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.80 ГПК України судом прийнято часткову відмову позивача від позовних вимог та припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача збитків 1038819,82 грн.. Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечує проти заявлених позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю та вказує наступне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі № 7/25, яке набуло законної сили 05.05.2010 року, позовні вимоги ЗАТ «Південбудтранс»задоволено частково. З моменту набуття рішенням суду законної сили, зобов’язання між сторонами припинилися, а ЗАТ «Південбудтранс»вправі вимагати присудженого в порядку визначеному законодавством щодо виконання рішення суду. Вказує також на невірний розрахунок позивачем збитків від інфляції та трьох відсотків річних, що полягає в їх нарахуванні на суму 3514300,24 грн., незважаючи на те, що Постановою ВГСУ від 22.09.2010 року рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 277931,43 грн. скасовано і в позові в цій частині відмовлено. Також позивачем двічі нараховано проценти за один і той же період, а саме з 01.03.2010 року по 04.03.2010 року, оскільки рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року задоволена вимога позивача щодо стягнення відсотків річних за період з 14.07.2009 року по 05.03.2010 року.

Заявлена ЗАТ «Південбудтранс»до стягнення грошова сума у розмірі 344000,00 грн., витрачена ним у зв’язку з отриманням юридичних/адвокатських послуг від інших осіб не може розглядатись як завдані йому збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв’язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за іншим договором. Ці витрати позивача не мають обов’язкового характеру, здійснені ним з власної волі, і вони не входять до складу збитків, що визначений ст.225 ГКУ чи 22 ЦКУ. Позивач не був позбавлений можливості заявити про відшкодування понесених витрат в якості судових витрат при розгляді справи в суді згідно зі ст.49 ГПК.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року по справі №7/25 частково задоволено вимоги Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»(в подальшому - Товариство) до «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»(в подальшому - Представництво) з неналежного виконання договору КС/485/09 від 27.05.2009 року на перевезення вантажів та стягнуто на користь закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»з «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»3514300,24 грн., в тому числі 1759226,60 грн. основної заборгованості за надані транспортні послуги. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року та рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2010 року у справі № 7/25 в частині стягнення з «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва в Україні на користь Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 277931,43 грн. скасовано та прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у стягненні вказаних витрат. При цьому вказаними судовими рішеннями було встановлено наступні факти:

27.05.2009 року між Товариством та Представництвом було укладено договір № КС/485/09 (на перевезення вантажів) та додаткові угоди до нього.

Згідно умов договору № КС/485/09 (на перевезення вантажів) від 27.05.2009 року Товариство зобов'язувалось надати послуги з перевезення вантажів власним автотранспортом для забезпечення виробничих потреб Представництва, при цьому Представництво зобов'язувалось проводити щомісячну оплату послуг Товариства.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору № КС/485/09 (на перевезення вантажів) від 27.05.2009 року встановлювалось, що розрахунки між Представництвом та Товариством здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця у 5-ти денний термін з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів наданих послуг, при цьому акт наданих послуг, що підписаний сторонами, є єдиною підставою для оплати.

Товариством було складено акти про надані за договором № КС/485/09 (на перевезення вантажів) від 27.05.2009 року послуги на загальну суму у розмірі 5828713,47 грн., а саме: від 09.07.2009 року на суму 923890,29 грн., від 06.08.2009 року на суму 1372034,89 грн., від 02.09.2009 року на суму 1315235,84 грн., від 05.10.2009 року на суму 1184406,07 грн., від 05.11.2009 року на суму 438931,07 грн., від 30.11.2009 року на суму 594215,3 грн., які позивач у період з червня по жовтень 2009 року надіслав Представництву разом з рахунками на оплату фактично наданих послуг № 393 від 09.07.2009 року на суму 923890,30 грн., № 468 від 06.08.2009 року на суму 1372034,89 грн., № 530 від 02.09.2009 року на суму 1 315 235,84 грн., № 616 від 05.10.2009 року на суму 1184 406,07 грн., № 683 від 05.11.2009 року на суму 438 931,07 грн., № 745 від 30.11.2009 року на суму 594215,30 грн., що підтверджується відповідними описами вкладень у цінні листи про направлення Товариством кореспонденції на адресу Представництва.

Представництво частково не оплатило вартості наданих Товариством на виконання договору № КС/485/09 (на перевезення вантажів) від 27.05.2009 року послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1759226,60 грн..

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом у справі №7/25 встановлено факт прострочення оплати за надані послуги, тобто факт порушення Представництвом договірних зобов’язань перед Товариством та вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України та підставність вимог Товариства щодо стягнення з Представництва інфляційних втрат та трьох відсотків річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України у сумах відповідно 118785,96 грн. та 37408,49 грн., обрахованих за період прострочення з 14.07.2009 року по 05.03.2010 року.

Відповідач стягнуту з Представництва за рішенням суду від 12.03.2010 року заборгованість добровільно не сплатив, під час примусового виконання рішення через ДВС ГУЮ в Рівненській області відповідачем було сплачено 16.06.2010 року - 3194792,02 грн. та 18.06.2010 року - 319508,22 грн..

Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.ст.598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Водночас приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Відтак не заслуговують на увагу заперечення відповідача, що з моменту набуття рішенням суду законної сили, зобов’язання між сторонами припинилися, а ЗАТ «Південбудтранс»вправі вимагати присудженого в порядку визначеному законодавством щодо виконання рішення суду.

Частиною 2 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи допущене Представництвом прострочення оплати 1759226,60 грн. заборгованості стягнутої за рішенням суду від 12.03.2010 року, що тривало в період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості до 16.06.2010 року, підставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних до фактичного виконання зобов’язання зі сплати заборгованості, тобто до 16.06.2010 року.

Отже, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства про стягнення з Представництва інфляційних втрат в сумі 15833,04 грн., обрахованих за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року (розрахунок перевірено судом та визнано вірним) та трьох відсотків річних у сумі 14748,58 грн. обрахованих за період з 06.03.2010 року по 16.06.2010 року. Розрахунок відсотків річних перевірено судом, з урахуванням обґрунтованих заперечень відповідача щодо періоду обрахунку та зменшено його на 5 днів, з метою уникнення подвійного нарахування відсотків за період з 01.03.2010 року по 05.03.2010 року, який включено в рішення суду від 12.03.2010 року.

З огляду на вищевказане позовні вимоги про стягнення з «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»в особі Представництва «ТОДІНІ Коструціоні Дженералі С.П.А.»15833,03 грн. інфляційних втрат, 14748,58 грн. відсотків річних підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача 100000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Витрати позивача на оплату послуг адвоката підтверджені договором б/н від 01.09.2009 року про надання юридичних послуг, актом про надані юридичні послуги та оплачені частково - платіжним дорученням №33888 від 21.10.2010 року на суму 50000,00 грн. та платіжним дорученням №34042 від 09.12.2010 року на суму 20000,00 грн. та підлягають задоволенню частково пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.90 ГПК України - якщо при вирішенні господарського спору, господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратурі. Відповідач не надав доказів, якими конкретно працівниками позивача вчинені дії, переслідуваної у кримінальному порядку. Відповідач не позбавлений права самостійно звернутись до правоохоронних органів.

Таким чином, місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." на рішення господарського суду Рівненської області від 28 грудня 2010 року по справі № 3/147 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 28 грудня 2010 року по справі № 3/147 залишити без змін.

3. Матеріали справи №3/147 повернути в господарський суд Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Грязнов В.В.