Рішення № 14976458, 22.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.

Справа № 13/853

За позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до Шепетівського підприємства теплових мереж

м. Шепетівка

про стягнення суми 4 394 035,65 грн., з якої з якої 3 909 011,27 грн. основного боргу, 127 478,22 грн. пені, 291 530,86 грн. грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 66 015,30 грн. 3 % річних

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Яковенка П.А. – за довіреністю № 83/10 від 28.12.2009 р.

відповідача: Стандратюк В.І. –за довіреністю № 800 від 01.12.2010 р.

Позивач у позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.08.2009 р. просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 4 394 035,65 грн., з якої 3 909 011,27 грн. основного боргу за поставлений природний газ у відповідності до укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 06/08-1806 ТЕ-34 від 29.09.2008р., 127 478,22 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання згідно п. 7.2 вказаного договору, 291 530,86 грн. грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 66 015,30 грн. 3 % річних відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.10.2009 р. задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у даній справі до вирішення у встановленому законом порядку іншої справи господарського суду Хмельницької області № 15/1798 за позовом Шепетівського підприємства теплових мереж до дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про визнання недійсним п.7.2 договору поставки природного газу, невиконання умов відповідачем якого стало підставою подання даного позову.

29.11.2010 р. ухвалою суду поновлено провадження у даній справі, оскільки господарським судом м.Києва, до якого була надіслана вказана вище справа за підсудністю, прийнято 25.02.2010 р. рішення яким відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним умов договору поставки природного газу.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2010 р. подав акт звірки розрахунків підписаний лише позивачем відповідно до якого сума заборгованості на дату розгляду справи зменшилась до 1 509 362,38 грн. а також розрахунок залишку заборгованості на вказану суму.

Зменшення суми основного боргу за даними позивача відбулося внаслідок частково проведених відповідачем проплат під час того, як провадження у даній справі було зупинено.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти позову заперечував а також подав письмове пояснення в якому проти позову заперечував та зокрема зазначив, що позивачем в порушення умов п. 6.4 договору на постачання природного газу № 06/08-1806 ТЕ-34 від 29.09.2008 р. не враховано інших платежів відповідача на суму 1 829 304,71 грн., а якщо їх врахувати, то відповідачем у повному об’ємі проведено розрахунки.

Представник позивача у даному судовому засіданні проти таких доводів відповідача заперечив і пояснив, що дійсно такі розрахунки відповідачем були проведені, проте, вони були здійсненні на виконання умов іншого договору № 06/08-1807 БО 34 від того ж 29.09.2008 р. і не можуть бути враховані в межах розгляду даної справи.

Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

29.09.2008 р. Між ДК „Газ України НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та Шепетівським підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1806ТЕ-34.

Відповідно до п. 1.1. постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити природний газ від постачальника в зазначених у п.2. договору обсягах.

Згідно п. 3.3.1. у разі невиконання або несвоєчасного виконання покупцем оплати за газ та послуг за його транспортування постачальник має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, несплачених покупцем станом на 26 число місяця, що передує місяцю поставки.

Пунктом 3.9. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасних розрахунків замовника з виконавцем за послуги по транспортуванню газу останній вживає заходи по припиненню в установленому законодавством порядку подачі газу замовнику.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку:

перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів

- постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10-ого числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу

Пунктом 6.4. визначено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, щ надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату замовником та акту приймання-передачі природного газу протягом 10 днів з моменту вимоги однією із сторін. Вказана звірка оформляється актом звірки.(п.6.6.договору).

Даний договір скріплений печатками та підписаний представниками сторін.

У відповідності до щомісячних актів передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. включно 6 650,187 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 5 775 011,27 грн.

Станом на дату прийняття заяви про збільшення позовних вимог 19.08.2009 р., відповідачем було проведено розрахунки на суму 1 866 000 грн., тому сума основного боргу складала суму 3 909 011,27 грн.

Проте, під час подання такої заяви, позивачем не було враховано ще двох оплат відповідача згідно платіжних доручень від 20.07.2009 р. на суму 50 000 грн. та від 21.07.2009 р. на суму 360 914,84 грн., загалом на суму 410 914,84 грн.

Таким чином на вказану вище дату, заборгованість відповідача фактично складала суму 3 498 096,43 грн., що і складає суму позовних вимог.

Протягом періоду з 17.09.2009 р. по 25.12.2010 р. згідно одинадцяти платіжних доручень відповідачем проведено загалом розрахунків на суму 1 988 734,05 грн., таким чином станом на дату прийняття даного рішення фактично заборгованість відповідача за отриманий природний газ складає суму 1509 362,38 грн.

Тому, враховуючи за основу заяву про збільшення позовних вимог, позивачем правомірно заявлено позов в частині основної суми боргу у розмірі 3 498 096,43 грн., але враховуючи проведені відповідачем часткові розрахунки у сумі 1 988 734,05 грн. під час провадження у справі, підлягає задоволенню позов в частині основного боргу у розмірі 1509 362,38 грн. та припиненню провадження у справі у сумі 1 988 734,05 грн. у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Оскільки під час подання заяви про збільшення позовних вимог позивачем не враховано проведених відповідачем розрахунків у сумі 410 914,84 грн., у задоволенні позову у цій частині належить відмовити як такому, що не підтверджений належними доказами і не обґрунтований чинним законодавством.

Приймаючи рішення господарським судом враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення слати заборгованості, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення суму 291 530,86 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня 2008 р. по липень 2009 р. включно, а також 65 202,51 грн. 3% річних за період з 11.12.2008 р. по 14.08.2009 р. у сумі 65 202,51 грн. з урахуванням періодичних сплат відповідачем боргу.

При цьому, оскільки позивачем під час заявлення до стягнення суми 66 015,3 грн. 3% річних не було враховано вказаних вище двох оплат відповідачем загалом у сумі 410 914,84 грн., проведеним новим перерахунком таких процентів, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині у сумі 812,79 грн.

Також, у відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 4 ст. 231, п. 6 ст. 232 зазначеного кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому,

розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 3 ст. 549, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд також приходить до висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення позивачем суми 127 478,22 грн. пені за період з 11.12.2008 р. по 09.04.2009 р. в межах подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку нарахування.

Підсумовуючи в цілому зазначене вище, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача суми 1 509 362,38 грн. основного боргу, 127 478,22 грн. пені, 291 530,86 грн. інфляційних втрат та 65 202,51 грн. 3% річних.

Під час прийняття рішення господарським судом заперечення відповідача до уваги не приймаються, оскільки подані ним докази свідчать про проведення ним розрахунків у сумі 1 829 304,71 грн. на виконання зобов’язань по іншому договору № 06/08-1807 БО-34 від того ж 29.09.2008 р., а також з підстав того, що вказаний вище п.6.4 договору передбачає право позивача на зарахування оплати за попередній період заборгованості незважаючи на призначення платежу, вказане платником у платіжному дорученні, проте, у будь-якому разі таке формулювання вказаного пункту договору не дає право позивачу зараховувати кошти отримані згідно іншого зобов’язання (договору) на погашення існуючої заборгованості по даному договору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, ч.1 ст. 80, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка вул. Короленка, 1 (ідентифікаційний код 02091981) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ вул. Полуденка, 1 (ідентифікаційний код 31301827) 1 509 362,38 (один мільйон п’ятсот дев’ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 38 коп. заборгованості, 127 478,22 (сто двадцять сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 22 коп. пені, 291 530,86 (двісті дев’яносто одну тисячу п’ятсот тридцять)грн. 86 коп. інфляційних втрат та 65 202,51 (шістдесят п’ять тисяч двісті дві) грн. 51 коп. 3% річних, а також 21 947,87 (двадцять одну тисячу дев’ятсот сорок сім) грн.. 87 коп. витрат по оплаті державного мита та 106,94 (сто шість) грн.. 94 коп. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 410 914,84 грн. заборгованості та 812,79 грн. 3% річних.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 1 988 734,05 грн. заборгованості за переданий природній газ.

Копії рішень надіслати в адреси позивача та відповідача.

Оскільки в судовому засіданні 22.12.2010 р. була оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 27.12.2010 р.

Суддя О.І. Матущак