Рішення № 14976388, 18.04.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2011 Справа № 5024/350/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн"

про стягнення 156619 грн. 45 коп.

за участю представників:

позивача: Брага В.В. - юрисконсульт, дов. № 1/2010 від 30.03.10 р.

відповідача: Пасічниченко Ю.М. - представник, дов. б/н від 21.03.11 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Розгляд справи розпочато 22 березня 2011 року з перервами до 05 квітня та 18 квітня 2011 року, відповідно до статті 77 ГПК України.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 29341 грн. пені, 64582 грн. 49 коп. штрафу, 4392 грн. 18 коп. 3% річних та 58303 грн. 78 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на неузгодженість сторонами нарахування штрафних санкцій при укладенні договору, невідповідність пунктів договору в цій частині нормам чинного законодавства. Також посилається на невірний розрахунок позивачем процентів річних та інфляційних втрат. Крім того, заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений Договір поставки №18/09-КО від 02 квітня 2009 року (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити товари згідно з специфікацією та на умовах, що визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Додатками №№1-4 до Договору сторони узгодили партії товарів, які позивач постачатиме відповідачу (а.с. 9-12).

Згідно накладних, копії яких додані до матеріалів справи, №УТ-00294 від 03 квітня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 242804 грн. 10 коп., №УТ-00319 від 08 квітня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 200376 грн., №УТ-00585 від 14 травня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 56609 грн. 28 коп., №УТ-00587 від 14 травня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 2365 грн. 20 коп., №УТ-00625 від 15 травня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 70318 грн. 08 коп. та від 11 червня 2009 року позивачем передано відповідачу товарів вартістю 732 грн. 11 коп.

Всього, позивачем передано відповідачу товарів загальною вартістю 573204грн. 77коп.

Факт отримання відповідачем товарів підтверджується Довіреностями №31 від 03 квітня 2009 р., №34 від 07 квітня 2009 р. та №45 від 15 травня 2009 р.

Відповідно до пунктів 2 Додатків до Договору позивач зобов'язаний був розрахуватись за отриманий товар в наступному порядку. За товар поставлений 03 квітня 2009 року 25% вартості до 10 квітня 2009 року, 75% вартості до 30 вересня 2009 року; за товар поставлений 08 квітня 2009 року 25% вартості до 30 травня 2009 року, 25% вартості до 30 серпня 2009 року та 50% вартості до 30 вересня 2009 року; за товар поставлений 14, 15 травня та 11 червня 2009 року 25% вартості до 30 травня 2009 року, 75% вартості до 30 вересня 2009 року.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався в повному обсязі в наступні строки. 59505 грн. 60 коп. сплачено 07 квітня 2009 року, 50094 грн. - 13 квітня 2009 року, 33055 грн. 25 коп. - 11 червня 2009 року, 18567 грн. 75 коп. - 23 листопада 2009 року, 30000 грн. - 03 грудня 2009 року, 45000 грн. - 21 грудня 2009 року, 5000 грн. - 22 грудня 2009 року, 100000 грн. - 15 січня 2010 року, 90000 грн. - 18 січня 2010 року, 20000 грн. - 20 січня 2010 року, 90000 грн. - 21 січня 2010 року, решту 31982 грн. 17 коп. сплачено 23.11.2010 року.

Отже, відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого від позивача на підставі Договору товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховано відповідачу 4392 грн. 18 коп. 3% річних та 58303 грн. 78 коп. інфляційних втрат.

При перевірці судом розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних встановлено, що позивачем безпідставно збільшено суми, оскільки ним помилково взято більшу кількість днів прострочення сплати відповідачем коштів та невірні суми заборгованості.

За здійсненим судом розрахунком сума інфляційних втрат становить 17704 грн. 31 коп., а сума 3% річних - 4356 грн. 80 коп.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 5 Договору сторонами було обумовлено, що у випадку прострочення оплати вартості товару покупець (відповідач у справі) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Тим же пунктом 5 Договору передбачено, що в разі порушення термінів оплати товару більше ніж на 10 днів покупець сплачує додатково постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості по Договору.

Як зазначалось вище кінцевий строк розрахунку за поставлений товар встановлений 30 вересня 2009 року. Станом на 01 жовтня 2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 430549 грн. 92 коп. У зв'язку з несплатою вказаної заборгованості більше ніж 10 днів позивачем обґрунтовано нараховано позивачу штраф в розмірі 15% в сумі 64582 грн. 49 коп.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на неузгодженість сторонами нарахування штрафних санкцій при укладенні договору, невідповідність пунктів договору в цій частині нормам чинного законодавства та пропуск позивачем строку позовної давності не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, умови Договору визначені сторонами при його укладенні, у встановленому чинним законодавством порядку не змінені, недійсними не визнані.

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

При укладенні договору сторони в в розділі 5 Договору визначили, що відповідно до статті 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним Договором поставки складає 3 (три) роки.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 64582 грн. 49 коп. штрафу, 17704 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 4356 грн. 80 коп. 3% річних. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (код ЄДРПОУ 32809894, вул. Мелітопольська, 11 А, м. Каховка, Херсонська область, р/р 26001052301050 в ХФ КБ "ПриватБанк", м. Херсон МФО 352479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" (код ЄДРПОУ 31431146, вул. Мелітопольська, 17"Б", м. Каховка, Херсонська область, р/р 2600201693379 в ФВАТ "Держ. Екс-Імп. Банк України", м. Херсон МФО 352639) - 64582 грн. 49 коп. штрафу, 17704 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 4356 грн. 80 коп. 3% річних, 866 грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 130 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 19.04.2011 р.