Рішення № 14976356, 14.04.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2011 Справа № 5024/289/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Споживчого товариства "Рибкооп" м. Генічеськ Херсонська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Генічеськ Херсонська область

про стягнення 4516грн.86коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Вдовенко Н.В.

від відповідача - не зявився

в с т а н о в и в:

Споживче товариство “Рибкооп” (позивач) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 4284грн.00коп. заборгованості та 232грн.86коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків по розрахунках за оренду за договором оренди від 01.01.2009року №1.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

13.04.2011року судом отримано від відповідача клопотання, підписане його представником ОСОБА_3, про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що він не може бути присутнім в судовому засіданні, оскільки представнику 14.04.2011року необхідно бути присутнім при розгляді іншої справи у Новокаховському міському суді.

Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обовязком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у звязку з тим, що справу порушено 22.02.2011року та призначено її розгляд в судовому засіданні 15.03.2011року. Ухвалою від 15.03.2011року розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача в засідання суду та неподання витребуваних судом доказів. Таким чином, навіть в разі неможливості явки в засідання суду представника, у відповідача було досить часу щоб надати до суду належні докази, в тому числі відзив на позов та обґрунтування викладених у відзиві обставин. Подальше ж відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки це спричинить порушення строку вирішення спору.

Крім того, зайнятість представника відповідача ОСОБА_3 в розгляді іншої справи не позбавляє права самого відповідача своєчасно надати до суду витребувані докази та зявитися в судове засідання, або надіслати в засідання іншого представника, якому також нею видана довіреність від 12.04.2011року.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та спричинить порушення строку вирішення спору.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

01 січня 2009року між споживчим товариством “Рибкооп” (позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивачем передано кіоск площею 15,30кв.м., розташований на території Генічеського колгоспного ринку в м.Генічеськ по вул. Махарадзе, 64 ( ряд 15 місце 1).

Факт передачі в користування відповідача обєкту оренди підтверджується наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 01.04.208року.

Строк дії оренди відповідно до пункту 6.1 договору сторонами узгоджено з 01.01.2009року до 30.12.2009року, з наступним продовженням строку дії договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору на протязі місяця на той же період і на тих же умовах, які передбачені договором, тобто до 30.12.2010року (пункт 6.2 договору).

Суду не надано доказів того, що сторони повідомляли одна одну про розірвання, зміну або припинення договору в порядку і строки, встановлені пунктом 6.2 договору, тому договір був чинним до 30.12.2010року.

Таким чином між сторонами склалися господарські відносини з оренди майна. Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюються договором найму.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності .

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вимог вищезазначених норм закону, відповідач повинен виконувати зобов'язання передбачені договорами оренди від 01.01.2009року, в тому числі і щодо порядку та розміру перерахування орендної плати.

Розділом 2 договору оренди встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в розмірі 1071грн.00коп. на місяць. При цьому орендну плату відповідно до пункту 2.3 договору оренди відповідач зобовязаний сплачувати не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Відповідно до наданих доказів по справі та розрахунку позивача, відповідач не виконував своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за оренду майна і має заборгованість за липень, серпень, вересень жовтень 2010року в загальній сумі 4284грн.00коп. (1071грн.00коп. х 4 міс.).

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Документального підтвердження погашення вищезазначеного боргу, або будь-яких заперечень щодо існування боргу та розрахунку суми позову відповідач суду не надав. Не надано ним і доказів повернення обєкту оренди у встановленому розділом 4 договору порядку, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4284грн.00коп. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 232грн. 86коп. пені суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 Господарського Кодексу України.

При укладені договору оренди сторони пунктом 5.2 зазначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочки.

Отже, виходячи із вимог вищенаведених норм та змісту договору щодо стягнення пені (п. 5.2), суд дійшов висновку, що сторонами не зазначено протягом якого періоду діяла пеня та від якої суми вона обраховується.

Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення 232грн.86коп.пені задоволенню не підлягають, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначати, за який саме період вона береться, а по-друге, сторонами не визначено від якої саме суми обчислюється пеня (суми невиконаного зобов'язання, суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, тощо).

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягується 4284грн.00коп. заборгованості з орендної плати. В стягнені 232грн.86коп.пені суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на сторони з урахуванням суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, реєстраційний номер підприємця НОМЕР_1 (інші реквізити невідомі) на користь споживчого товариства “Рибкооп” м. Генічеськ Херсонської області, спуск Портовий, 6, р/р 26006135881 в АТ “Райффайзен банк Аваль” МФО 380805 код ОКПО 31218425 4284грн.00коп. основного боргу, 96грн.74коп. витрат по сплаті державного мита та 223грн.83коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 232грн.86коп. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18.04.2011р.